21°C

Кам’янське

Мінлива хмарність

Вологість: 85%

Вітер: 17.70 km/h

USD 26.53   EUR 31.03
Увійти

Найбільшу кількість грошей українці переказують із Польщі

Польща стала країною, з якої українці перераховують на батьківщину найбільшу кількість грошей. Про це з посиланням на «ТСН» повідомляє видання «БізнесЦензор».

Протягом січня-березня 2018 року українці перерахували з-за кордону в Україну 2 млрд 614 млн доларів за офіційними і неофіційними каналами. За весь минулий рік загальна сума склала 9 млрд 331 млн доларів. Такі дані наводить Національний банк України.

Найбільші надходження відбуваються з Польщі: за весь 2017 рік звідти надійшло 3 млрд 116 млн доларів, а за перший квартал цього року – 865 млн доларів.

Росія за надходженнями на другому місці: 1 млрд 359 млн доларів торік і 300 млн доларів за перший квартал 2018-го. Зі США в минулому році перерахували 679 млн доларів, а за січень-березень цього року – 192 млн доларів.

Більшість грошей українці перераховують із країн Євросоюзу, де перебувають на заробітках. Суми коштів звідти в п'ять разів більші, ніж з країн СНД: 1 млрд 640 млн доларів (ЄС) проти 340 млн доларів (СНД).

Зазначається, що грошові перекази в Україну у першому кварталі перевищили 10% ВВП.

  • Опубліковано в Новини

З моменту введення гривні її купівельна спроможність знизилась у 14 разів

Купівельна спроможність національної валюти України з моменту введення її в обіг у 1996 році знизилася в 14 разів. Про це свідчать показники, озвучені директором департаменту грошового обігу Національного банку України Віктором Зайвенком у ході брифінгу.

За оцінками регулятора, якщо порівняти з 1996 роком, купівельна здатність 1 гривні сьогодні становить близько 7 копійок.

За словами Віктора Зайвенка, монети дрібних номіналів в Україні втратили купівельну спроможність, а витрати на виготовлення таких монет зараз перевищують їх вартість.

Із 1 липня Нацбанк припиняє випуск монет номіналом 1, 2, 5 і 25 копійок, а також вводить правила округлення загальної суми покупки за готівку в бік зменшення при сумі від 1 до 4 копійок або в бік збільшення – при сумі від 5 до 9 копійок.

З 2019 – 2020 року регулятор анонсував випуск в обіг монет номіналом 5 і 10 гривень, які згодом замінять банкноти відповідних номіналів.

Джерело: УНІАН

  • Опубліковано в Новини

Держава розпочинає платити медичним закладам за кожного пацієнта

Із липня стартує медична реформа, яка передбачає зміну системи фінансування медичних закладів первинної допомоги: поліклінік і амбулаторій, у яких працюють сімейні лікарі, педіатри та терапевти. Про це повідомляє «Інформаційний вісник Уряду».

Держава розпочинає фінансувати ці медзаклади за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» – платитиме саме тому лікарю, тому закладу, до якого людина звернулась по допомогу. Людина підписує декларацію з лікарем, якому довіряє, держава – сплачує за її обслуговування у цього лікаря. На сьогодні понад 9 мільйонів українців вже обрали свого лікаря та підписали з ним декларацію.

Із середини липня перші 149 комунальних медзакладів, які уклали угоди з Національною службою здоров’я, отримають фінансування за новою моделлю, відповідно до кількості пацієнтів, які підписали декларації з лікарями цих закладів, та встановлених тарифів на обслуговування кожного пацієнта. Базовий тариф – 370 грн., вдвічі більше – за обслуговування людей похилого віку (740 грн) і в чотири рази більше – за дітей до п’яти років (1480 грн.), адже їм лікар має приділити більше уваги і часу. Таким чином, бюджетні гроші будуть надходити до конкретного закладу, де працює лікар, до якого звернувся пацієнт.

Тариф за обслуговування кожного пацієнта не залежить від того, скільки разів упродовж року людина буде звертатись до лікаря – один чи двадцять. Тож лікар не буде зацікавлений у тому, щоб його пацієнти часто хворіли, а отже, лікуватиме якісно і займатиметься профілактикою захворювань, – йдеться в повідомленні.

Серед закладів «первинки», які фінансуватимуться за новою моделлю з липня, усі заклади Києва, кількох обласних центрів (Вінниця, Полтава, Черкаси, Хмельницький) та великих міст (Кривий Ріг і Кременчук). Отже, реформа запрацює у 20 областях. Загалом ці заклади обслуговують 8 мільйонів українців по всій країні.

  • Опубліковано в Новини

Наймолодшому українському мільйонеру – сім років

Доходи у розмірі понад 1 мільйон гривень, отримані у 2017 році, задекларували 4063 платники. Про це повідомив виконувач обов’язків Голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан.

«Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість цьогорічних мільйонерів зросла на 16%, або на 559 осіб. При цьому один громадянин задекларував дохід у розмірі понад 1 мільярд гривень», – зазначив Мирослав Продан.

Як розповів очільник ДФС, найбільшу кількість мільйонерів – 2270 платників – складають громадяни віком від 45 років і вище. Серед вікової категорії від 30 до 45 років – 1605 мільйонерів, до 30 років – 188. Водночас наймолодшому платнику податків виповнилося 7 років (місто Черкаси), а найстаршому – 99 років (місто Київ).

Свої доходи громадяни-мільйонери отримали у вигляді: інших доходів (наприклад, додаткове благо, відсотки, нараховані на депозитні рахунки в банку, дивіденди тощо) – 9,8 млрд грн; іноземних доходів – 6,2 млрд грн; доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та нерухомого майна – 3,6 млрд грн; доходів від успадкування (отримання у дарунок) майна – 2,5 млрд грн.

«Майже 44% від загальної кількості мільйонерів перебувають на податковому обліку в Києві – 1816 осіб. Серед лідерів також Харківська (299), Дніпропетровська (269), Київська (275) та Одеська (207) області», – повідомив Мирослав Продан.

  • Опубліковано в Новини

Чи вистачає українцям грошей на гідне життя?

Заробітної плати у 7-8 тисяч гривень українцю з пересічного міста цілком вистачає для життя, особливо, якщо він не має автівки. Водночас вагому роль відіграє і соціальний пакет (медична страховка, пільговий відпочинок), який може бути приємним та вагомим бонусом для зарплати. Про це інформагентству «Українські національні новини» повідомив заступник голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко.

«7-8 тисяч гривень – це та зарплата, на яку людина може жити, а не існувати. От 3 тисячі, то це дійсно мало. Я сумніваюсь, що на ці гроші можна жити», – сказав він, відповідаючи на запитання, чи покривають зарплати українців їх потреби.

Відповідно до даних Держстатистики, у лютому 2018 року середня номінальна заробітна плата українця сягала 7 828 грн, а у березні ця цифра збільшилась до 8 382 грн.

«На мою думку, якщо жити і не купувати щомісяця якісь речі, дорогий одяг, не купувати автомобіль, то заробітної плати в 7-8 тисяч гривень цілком достатньо, особливо в літній сезон. Щодо зимового періоду, то тут ситуація може різнитися залежно від того, чи покриває субсидія витрати на оплату комунальних послуг (адже може бути різна площа помешкання, кількість прописаних людей, тип опалення, яке використовується)», – зауважив Кравченко.

При цьому спеціаліст переконаний, що лише на заробітних платах зациклюватись не варто. Адже також є низка умов роботи українців, які також дуже важливі, наприклад, соціальний пакет. Він може бути однією із переваг для роботи.

Також фахівець звернув увагу на те, що зараз багато заробітних плат перебувають у тіні, тому офіційна статистика може не відображати реального стану речей. Адже багато людей не погоджуються на високу офіційну заробітну плату, бо хочуть отримувати субсидії, інші соціальні пільги.

«Можливо, треба вводити відповідальність за нелегальну зайнятість не лише для роботодавців, але й для працівників. Я думаю, що це буде більш дієво», – додав Кравченко.

За словами заступника голови служби зайнятості, в Україні є чимало роботодавців, які мають сталий колектив більше п’яти років.

«Роботодавець, який хоче мати постійного працівника і потрібні йому навички цього працівника, платитиме гідну зарплатню. Такі працівники на сьогодні отримують від 15 до 30 тисяч гривень (коли ми говоримо про виробництво). Якщо ж говорити про торгівлю, то тут найчастіше трапляється обман та махінації, причому з боку не лише роботодавців, а й самих працівників», – наголосив Кравченко.

Спеціаліст звернув увагу й на те, що багато робіт в Україні є недооціненими, і оплата їх занижена.

«Вирішити цю проблему можна шляхом створення загальнонаціональної біржі праці, де кожен роботодавець міг би пропонувати свою оплату за певну роботу для працівника, за його навички, компетентні здібності. Це питання треба вирішувати якнайшвидше», – наголосив Кравченко.

  • Опубліковано в Новини

Відсьогодні Нацбанк вводить в обіг одно- та двогривневі монети

Із 27 квітня Національний банк України вводить в обіг нові монети номіналом 1 та 2 гривні. Вони поступово замінять паперові банкноти відповідного номіналу. Також протягом 2019–2020 років Нацбанк введе монети номіналом 5 та 10 гривень.

Спеціально вилучати паперові банкноти не будуть. Просто припинять їх друк, а також не будуть поповнювати ними грошовий обіг. Нові монети будуть діяти паралельно з паперовими гривнями старого зразка.

У НБУ пояснили, що монети можуть служити до 20 років, а паперові в середньому близько року. Планова заміна грошей допоможе заощадити до 1 мільярда гривень на їх друк.

Раніше повідомлялося, що держава замовила 140 мільйонів одногривневих монет і 145 мільйонів – двогривневих.

Джерело: УНІАН

  • Опубліковано в Новини

Середньостатистичний українець отримує 53 гривні за годину роботи

Більшість українців отримують зарплату до 200$ за місяць. При цьому середньостатистичний українець отримує 53 гривні за годину, повідомляє Бізнес.ua.

У грудні 2017 року нарахування в межах мінімальної зарплати мали 6,6% штатних співробітників, що на 3,7 проценти менше, ніж у березні 2017 року. Такі дані оприлюднив Держстат України.

Частка працівників із зарплатою від 3200 до 6000 грн склала 43,8%, більше 6000 грн – 49,6%. При цьому у 23,5% штатних співробітників нарахована заробітна плата перевищує 10 тисяч гривень.

Крім того, як стало відомо, за годину роботи українець отримував близько 53,4 гривні, що в еквіваленті не перевищує 2 доларів.

  • Опубліковано в Новини

Україна щорічно недоотримує 40 мільярдів через трудову еміграцію

Україна, починаючи з 2015 року, щорічно недоотримує близько 40 мільярдів гривень у зв'язку з еміграцією співвітчизників, повідомив директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєць на круглому столі.

«Загалом щорічно ми втрачаємо близько 40 мільярдів гривень через те, що люди, які поїхали на заробітки, не повернулися до України. Це досить серйозні цифри, які ми не можемо не враховувати», – зазначив експерт.

За словами Геєця, згідно з результатами модульного дослідження з питань трудової міграції, проведеного органами державної служби статистики, за 3 роки (2015–2017) з України виїхало 1,303 мільйона осіб. З них 43% повернулися назад. Найбільша кількість осіб, які їдуть – це люди у віковій категорії 40–49 років.

«З основних причин працевлаштування за кордоном – це низький рівень заробітної плати в Україні, відсутність в Україні підходящої роботи і несприятливі умови праці», – зазначив він.

Як повідомляв УНІАН, за даними Bloomberg, більше 1 мільйона українців з 2015 по 2017 рік мігрували на заробітки за кордон, зокрема в Польщу (507 тисяч чоловік), Росію (343 тисячі), Італію (147 тисяч), Чехію (122 тисячі), США (23 тисячі) та Білорусь (22 тисячі). Національний банк України прогнозує зростання трудової міграції українців за кордон найближчими роками у зв’язку з введенням безвізу, зміною трудового законодавства Польщі та збільшенням кількості студентів, які отримують освіту за кордоном.

За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», кількість українців, які хочуть переїхати на постійне місце проживання в іншу країну, за рік зросла з 30% до 35% серед 1200 опитаних респондентів у віці від 18 років і старших. Для 72% респондентів основною мотивацією в бажанні працювати за кордоном є високий рівень зарплати в інших країнах. 70% опитаних сказали, що хотіли б, аби їх діти або онуки навчалися за кордоном.

Джерело: УНІАН

  • Опубліковано в Новини