22°C

Кам’янське

Мінлива хмарність

Вологість: 79%

Вітер: 6.44 km/h

USD 26.53   EUR 31.03
Увійти

Жінка намагалася вивезти дитину за кордон у чемодані: поліцейські не знайшли складу злочину

Національна поліція не знайшла складу злочину в діях жінки, яка у червні 2017 року намагалася перевезти дитину через кордон із Польщею у валізі. Жінку вирішили не піддавати кримінальному переслідуванню. Про це повідомили «LB.ua» у слідчому управлінні Головного управління Національної поліції в Львівській області.

Торік 15 червня на залізничному пункті пропуску Перемишль – Мостиська увагу працівників польської митниці привернула 50-річна жінка з валізою, яка помітно нервувала. Жінка не хотіла відкривати чемодан для контролю, а лише відчинила замок на кілька сантиметрів та почала нервово запихати речі назад.

Після того, як митники все ж відкрили валізу, під одягом знайшли 8-річного хлопчика.

16 червня українська поліція почала досудове розслідування даного факту за ч.1 ст.332 Кримінального кодексу – незаконне переправлення осіб через державний кордон. За його результатами слідчий вирішив, що складу кримінального правопорушення, передбаченого цією статтею, немає, і закрив справу.

Повідомляється, що раніше ця жінка намагалася перевезти дитину в Польщу за звичайним закордонним паспортом у перший день безвізу, але їй відмовили у в’їзді.

  • Опубліковано в Новини

Від польського спікера вимагають вибачення за образу українських медиків

Українське посольство в Польщі від імені громадян України вимагає вибачень від віце-маршалка Сейму Польщі Станіслава Тишки. Адже віце-спікер в ефірі телеканалу TVN24 зробив заяву, яка ображає українських медичних працівників. Про це написали на сторінці посольства в Facebook.

«Висловивши думку, що через працевлаштування начебто менш кваліфікованих медичних працівників з України в польських лікарнях помирає більше людей, пан віце-спікер перевищив рівень порядності і вдався до ганебних та неприйнятних наклепів на українських громадян», – йдеться в повідомленні.

Також посольство України закликає польську владу покарати Станіслава Тишку.

«Крім факту поширення звичайних чуток, які не мають нічого спільного з дійсністю, кричущим є ксенофобський характер примітивної спроби перекласти провину на іноземців. Ми звертаємося до влади Республіки Польщі засудити вказані висловлювання, застосувати до їх автора належне дисциплінарне покарання, а також вжити заходів із запобігання поширенню в публічному просторі Польщі стереотипів ксенофобського і шовіністичного характеру про громадян України», – зауважують у заяві.

Раніше повідомлялося, що у Польщі планують спростити процедуру працевлаштування для медпрацівників із країн поза межами ЄС, зокрема з України. Водночас однією з вимог до іноземних працівників є вільне володіння польською мовою.

Джерело: «Gazeta.ua»

  • Опубліковано в Новини

Керівник Кам’янського ЦНАП бере участь у Європейському конгресі місцевого самоврядування

У польському місті Краків розпочався IV Європейський конгрес місцевого самоврядування. У заході беруть участь понад 2 тисячі представників із понад 30 європейських країн. Серед них – лідери місцевого самоврядування, регіональна еліта, неурядові організації та представники бізнесу.

У рамках програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні», на запрошення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, в конгресі бере участь директор департаменту муніципальних послуг та регуляторної політики, керівник Кам'янського ЦНАП Марина Гурська.

Програма включає понад 60 панельних і пленарних дискусій на тему фінансів, суспільства, інновацій, економіки, навколишнього середовища, місцевої та національної політики і стартапів економічного місцевого розвитку.

Приємно, що кількість представників місцевого самоврядування з України щороку більшає, зазначають у Центрі надання адміністративних послуг Кам'янського.

  • Опубліковано в Новини

Торік українські заробітчани перерахували з Польщі суму, рівну 4% ВВП

Українські робітники в 2017 році перерахували з Польщі в Україну суму, яка дорівнює 3-4% українського валового внутрішнього продукту. Про це заявив віце-міністр закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький,  передає «Delo.ua».

Він зазначив, що в Польщі налічується понад 1 мільйон громадян України, які там працюють або навчаються. «Заради їх прав, трудових прав, але й для нашої пенсійної системи, системи охорони здоров'я, є бажаним більш широке регулювання ситуації. Але це залежить від Міністерств праці та соціальної безпеки», – зазначив віце-міністр.

«Якщо українська сторона буде зацікавлена, я впевнений, що ми зможемо запланувати консультації та працювати над цим», – додав Ціхоцький. «Це мій скромний заклик до позитивних змін у цьому напрямі. Щоб зрозуміти масштаб цього феномена, ви повинні зрозуміти, що в 2016 році, за підрахунками, українці, що працюють в Польщі, прислали в Україну близько 8 млрд злотих. У 2017 році – понад 12 млрд злотих. Це дорівнює 3 або 4% ВВП України. Величезна сума грошей – це значить, що величезна кількість людей з українського боку займається діяльністю в нашій економіці», – наголосив польський дипломат.

На його думку, така діяльність має позитивні риси, і польська сторона підтримує те, що українські громадяни приїжджають до Польщі працювати або вчитися. «Але справа в тому, що повинні бути кращі рамкові принципи для цього, і це відповідальність для обох наших держав», – зазначив Ціхоцький.

Згідно зі звітом Національного банку України, у 2017 році найбільше українців виїжджали на заробітки в Польщу, Росію, Італію та Чехію, причому в останні роки потоки українських мігрантів до Польщі істотно зросли.

 

  • Опубліковано в Новини

Європарламент схвалив введення санкцій проти Польщі

Депутати Європарламенту підтримали впровадження санкцій проти Польщі через суперечливу судову реформу. За таке рішення проголосувало 422 європарламентарі, 147 висловились проти, ще 48 утримались.

За планом Єврокомісії, якщо Польща не прислухається до своїх сусідів і не відмовиться від судової реформи, то може втратити право голосу у Європейському Союзі. Тим часом правляча партія «Право і справедливість» заявила, що судова реформа – це внутрішня та необхідна справа, бо суди неефективні та занурені у комуністичну епоху.

Новообраний прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький планує 8 березня зустрітися з президентом Єврокомісії Жан-Клод Юнкером, щоб зменшити напруженість між країною та Євросоюзом.

Навесні 2016 році Польща ухвалила реформу Конституційного суду. За словами критиків, через нововведення суд втратив більшість своїх повноважень із нагляду за урядом та парламентом.

Також зміни стосуватимуться судів звичайної юрисдикції. Тут зростуть повноваження міністра юстиції з призначення суддів та їхніх заступників. У Національній судовій раді передбачається звільнити 15 членів. Нових обиратиме вже не суддівське середовище, а Сейм. У Верховному Суді передбачається звільнити всіх суддів, окрім тих, яким дозволить залишитись міністр юстиції, та обрати нових.

Через це у грудні Брюссель ухвалив рішення про те, що польський закон підриває незалежність польських суддів. Єврокомісія дала Польщі три місяці, аби вона виправила ситуацію. Якщо держава цього не зробить, це може призвести до вжиття санкцій. Однак 21 грудня президент Польщі Анджей Дуда підписав нові закони, які є частиною суперечливої судової реформи.

Джерело: Espreso.tv

  • Опубліковано в Новини

Президент Польщі підписав закон про «бандеризм»

Президент Польщі Анджей Дуда заявляє, що підписує закон «Про Інститут національної пам’яті», який спричинив дипломатичну кризу між Польщею й Ізраїлем, а також Польщею й Україною. Під час виступу 6 лютого Дуда також заявив, що направляє документ до Конституційного суду, Радіо Свобода.

«Оскільки необхідно захистити добре ім’я Польщі та поляків, я вирішив підписати поправку до закону про Інститут національної пам’яті. Одночасно я передам його в Конституційний суд, щоб перевірити його конституційність», – пояснив Анджей Дуда.

У ніч на 1 лютого у польському Сенаті (а перед цим і в Сеймі) відбулося голосування за зміни до закону про Інститут національної пам’яті, які передбачають кримінальне переслідування тих, хто приписуватиме полякам злочини нацистів, зокрема вживатиме словосполучення «польські табори смерті», а також тих, хто заперечуватиме «злочини українських націоналістів», скоєні щодо громадян Польщі в 1925-1950 років. Для набуття чинності закон має підписати президент.

Президент України Петро Порошенко вранці 1 лютого заявив, що закон «не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Польщею та Україною», і що «історична правда вимагає відвертої розмови і діалогу, а не заборон».

6 лютого Верховна Рада України засудила ухвалений у Польщі закон. Українські депутати закликали президента Польщі «скористатися своїми конституційними повноваженнями і спільно з Сеймом і Сенатом повернути в українсько-польські відносини зваженість, раціональність і доброзичливість».

  • Опубліковано в Новини

У Польщі визнали, що не обійдуться без робочих рук з України

Для забезпечення економічного зростання Польща й надалі потребуватиме припливу робочої сили із сусідніх України та Білорусі, вважає голова правління Національного банку Республіки Польща Адам Глапінський. Про це повідомляє Deutsche Welle.

Робоча сила з України вкрай потрібна для гарантування та збереження економічного зростання в Польщі. Таку думку Адам Глапінський висловив у розмові з журналістами польського видання «Dziennik Gazeta Prawna», опублікованій 30 січня.

Глапінський наголосив: для нього одним із найважливіших питань є те, чи спроможна Польща створити достатньо умов для залучення робочої сили із сусідніх України та Білорусі. Дефіцит кваліфікованих кадрів Польща відчула особливо гостро протягом останніх років. За цей період у країні спостерігалося стале економічне зростання та скорочення рівня безробіття. У грудні торік показник безробіття у Польщі становив 6,6 відсотка, а зростання ВВП, за оцінками аналітиків, сягнуло рівня у 4,5 відсотка. Однак проблемними для польського ринку праці виявилися такі негативні тенденції, як дедалі помітніше старіння населення й трудова міграція серед молодих поляків у заможніші країни Західної Європи. У країні із 38-мільйонним населенням працюють лише 16 мільйонів.

Тож за таких умов хвиля дешевих робочих рук з України та Білорусі компенсувала значний кадровий голод на ринку праці Польщі. Утім, візова лібералізація для України з боку ЄС може призвести до того, що дедалі менше українських трудових мігрантів обиратимуть саме Польщу країною, в якій вони воліли б працювати, побоюється Глапінський.

Наразі на польському ринку праці зайнято від 1 до 1,5 мільйона українських громадян, з яких чимало працюють нелегально без відповідних дозволів. За оцінками польської Спілки підприємців та працедавців, які робилися два роки тому, Польща потребує щонайменше 5 мільйонів додаткових працівників для гарантування стабільного економічного зростання.

 

  • Опубліковано в Новини

Хор із Кам’янського виступив у Польщі та Угорщині

Нещодавно на запрошення Люблінської католицької асоціації «Сivitas christiana» духовний хор «Canticum novum» із Кам'янського взяв участь у циклі різдвяних концертів у польських містах Жешув та Перемишль.

Теплий прийом слухачів, атмосфера дружби і щирої симпатії супроводжувала виступи хору. Місцеве радіо «Via» повідомляло: хор з України подолав понад 1200 кілометрів, щоб у колядках та щедрівках заспівати про мир.

Гарним та несподіваним дарунком до 20-річчя хору стала поїздка до Будапешту (Угорщина), яку організували спільними зусиллями сеймик Воєводства Підкарпатського, відділ католицької асоціації «Сivitas christiana» міста Жешува, а також отець Мартин Янкевич.

Духовний хор «Сanticum novum» із різдвяним концертом виступив у Польському домі в Будапешті, в церкві Богородиці (ХІІІ–ХІХ століття), а також у найбільшій церкві столиці Угорщини – Базиліці Святого Іштвана. Виконання колядок та щедрівок творчого колективу Школи мистецтв Кам'янського зібрало чимало слухачів, які із задоволенням підспівували хору та робили пам’ятні селфі.

Джерело: Кам’янська міська рада

  • Опубліковано в Новини