0°C

Кам’янське

Хмарно

Вологість: 66%

Вітер: 24.14 km/h

USD 28.08   EUR 31.93
Новини 24

Уперше за 17 років українська експедиція досліджуватиме Південний океан

У вівторок, 13 листопада, розпочалася перша за 17 років українська експедиція з дослідження Південного океану. Про це інформує «Delo.ua».

Як повідомляється на сайті Міністерства освіти і науки України, її учасниками стали вчені Національного антарктичного наукового центру МОН України, Українського наукового центру екології моря та Інституту геофізики Національної академії наук.

Керівник Національного антарктичного центру Євген Дикий зазначив, що Україна бере участь в таких дослідженнях вперше з 2001 року.

Повідомляється, що в південноафриканському Кейптауні дослідники сядуть на риболовно-крилевий траулер «Море Співдружності» (корпорація «Інтеррибфлот», Україна) і вирушать до берегів Антарктиди. Експедиція у складі восьми вчених триватиме місяць. Після цього одна дослідниця залишиться на судні на весь період, поки вода Південного океану буде вільною від льоду.

Перед експедицією стоять три завдання. На замовлення Комісії із захисту морських живих ресурсів Антарктиди буде проведено дослідження запасів антарктичного крилю, який є основою харчового ланцюжка океану. Почнеться безперервний збір даних про стан вод завдяки комплексу приладів, які автоматично відбиратимуть проби води і визначатимуть 14 основних показників. Також буде проводитись відбір зразків екологічного ДНК для розробки комплексного портрету екосистеми океану.

  • Опубліковано в Новини

Дельфін вивчив мову морських свиней за 17 років життя серед них

Дельфін, що 17 років прожив серед морських свиней біля західного узбережжя Шотландії, навчився спілкуватися з ними їхньою мовою. Про це повідомив Стратклайдський університет у Глазго.

Дельфін привернув увагу місцевих жителів затоки Ірландського моря, адже зазвичай ці тварини там не живуть. Вчені вважають, що тварина імовірно відбилася від своєї зграї та загубилася. Дослідники вивчили аудіозаписи голосу дельфіна, якого назвали Кейлі.

Виявилося, що дельфін під час розмови зі свинями переходить на ту ж частоту, що і вони. Також у його «розмові» не було характерного для мови дельфінів свисту.

Як зазначив доктор біологічних наук Мел Косентіно, деякі види китоподібних, такі, як афаліни звичайні, білухи та косатки, можуть частково змінювати акустичний репертуар через взаємодію з іншими видами. Проте Кейлі – перший відомий випадок, коли дельфін навчився майже повноцінно відтворювати «мову» іншого виду.

Джерело: «Hromadske.ua»

  • Опубліковано в Новини

Вчені створили робота, який відвідуватиме школу замість учня

На Лондонській бієнале дизайну представили робота, який замінює на заняттях хворих дітей. Він дозволяє спілкуватися з класом і вчителями, отримувати знання, а також створює відчуття присутності учня на заняттях.  

Дослідження показують, що хворі діти, які тривалий час вчаться вдома, отримують недостатньо якісну освіту, а через відсутність спілкування з однолітками почувають себе самотньо. Норвезький стартап «No Isolation» вирішив боротися з цією проблемою і створив робота під назвою AV-1, щоб діти, які перебувають на лікарняному, могли отримувати ті ж знання, достатньо спілкування і той же досвід, що й їхні здорові однокласники.

AV-1 оснащений камерою, динаміком і мікрофоном – потоки звуку передаються у двох напрямках. Однак відео отримує тільки дитина, яка знаходиться вдома – в класі її не бачать, адже дослідники виявили, що хворі діти не хочуть бути на видноті. Робот може піднімати та опускати голову і повертатися на 360 градусів – це дозволяє отримати максимально гарне уявлення про все, що відбувається в класі.  

У Великобританії понад 72 тисячі дітей не можуть відвідувати школу через тривалу хворобу. Тому на ринку існує чіткий попит на подібні технології. На даному етапі пристрій уже використовується приблизно 500 дітьми в Європі.

Джерело: «Expres.ua»

  • Опубліковано в Новини

Собаки зменшують ризик серцевих хвороб, – дослідження

Вчені довели, що власники собак мають менший ризик зіткнутися із серцевими хворобами. Про це повідомляє «Espreso.tv» з посилянням на «The Guardian».

Шведські дослідники проаналізували стан 3,4 млн людей віком від 40 до 80 років. Виявилося, що люди, у яких є собака, мають на 23% менше ризику померти від серцевих захворювань. Також у них знизився ризик померти від інших хвороб на 20%.

Усе тому, що собаки позбавляють соціальної ізоляції та депресії, які пов’язані з такими захворюваннями. Дослідження показало, що собаки справляють найбільш позитивний вплив на самотніх людей.

  • Опубліковано в Новини

Молоді вчені Кам’янського можуть виграти 150 тисяч гривень для наукових досліджень

Молоді вчені області можуть поборотись за грант Президента України. Для цього потрібно подати на конкурс власний науковий проект. Винагорода найкращим – 150 тисяч гривень для його реалізації. Про це повідомили в департаменті освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації.

«Щороку Державний фонд фундаментальних досліджень оголошує конкурс наукових проектів на грант Президента України. Запрошуємо до участі молодих вчених віком до 45 років. Вони можуть подати власні наукові проекти та отримати фінансування для продовження досліджень», – розповіли в департаменті.

До участі приймають нові проекти, а також ті, які є продовженням попередніх досліджень. Основні вимоги до робіт – новизна, актуальність, оригінальність, наукова кваліфікація. Теми проектів – не обмежуються.  

Щоб взяти участь, необхідно зареєструватися на сайті і подати заявку до 20 вересня 2018 року. Всі деталі – тут. Телефон для довідок – (044)-246-39-29, електронна пошта – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  • Опубліковано в Новини

Вчені розвінчали міф про користь алкоголю в помірних дозах

Поширена думка про користь вживання алкоголю в помірних дозах – не більш ніж міф. Більш того, навіть прийняті в багатьох країнах і рекомендовані лікарями «нешкідливі нормативи» випивки завищені в кілька разів.

Такі основні висновки останнього і наймасштабнішого дослідження, будь-коли проведеного в цій сфері: вчені проаналізували дані майже 600 тисяч людей, які періодично вживають алкоголь, передає «BBC». Результат їх роботи звучить безапеляційно: навіть у малих дозах алкоголь не несе жодної користі, а його шкідлива дія починає проявлятися вже з 50 грамів спирту на тиждень – це близько двох невеликих келихів вина або двох банок пива.

Підсумки дослідження є результатом детального аналізу 83 незалежних наукових робіт, які ставили за мету вивчити вплив алкоголю на організм і здоров’я людини в довгостроковій перспективі. Загалом були проаналізовані дані майже 600 тисяч людей, що не мають ознак серцево-судинних захворювань, із 19 країн з відносно високим середнім рівнем доходу.

Залежно від кількості спиртного, вживаного щотижня, учасників розділили на вісім груп. До уваги були взяті й інші фактори ризику, такі, як куріння або наявність діабету. За кожною людиною велося довгострокове спостереження – від півтора до 13 років. За ці роки понад 40 тисяч учасників різного віку померли, у понад 39 тисяч було діагностовано те чи інше захворювання серцево-судинної системи.

Незалежно від конкретної причини, ймовірність летального результату показує очевидну залежність від кількості вживаного алкоголю. Причому тривалість життя починає скорочуватися вже на мінімальному рівні – менше 100 мілілітрів на тиждень (у пляшки сухого вина більше 100 мл спирту). Вірогідність інсульту, розвитку ішемічної хвороби, серцевої недостатності, гіпертонії або аневризми аорти зі смертельним результатом взагалі показала пряму лінійну залежність від обсягів випивки.

Єдиний виняток – імовірність інфаркту, яка справді дещо знижувалась у міру зростання дози регулярно споживаного спиртного. Однак це зниження з лишком компенсувалося іншими захворюваннями. Загалом до 40 років всі учасники дослідження, які вживали алкоголь, показали зниження очікуваної тривалості життя – від півроку у малопитущих до п’яти років у тих, хто регулярно вживав понад 350 мілілітрів чистого спирту на тиждень.

Джерело: УНІАН

  • Опубліковано в Новини

Вчені випадково знайшли бактерію, яка розкладає пластик

Японські вчені знайшли і покращили бактерію, що знищує пластик за кілька днів. Особливо швидко виходить переробляти пляшковий пластик, передає «Espreso.tv».

У 2016 році на звалищі в Японії виявили бактерії, здатні поглинати пластик в тисячі разів швидше, ніж це відбувається звичайним способом. Тепер вчені змогли синтезувати структуру ферменту – і він зміг поглинати поліетилентерефталат (ПЕТ) краще за оригінал.

При цьому біологи мають намір ще поліпшити бактерію, щоб вона змогла швидше переробляти й інші види пластику, говорить Джон Макгіхан із Портсмутського університету у Великобританії.

Фермент зможе розкладати пластик на його похідні, які можна буде використовувати знову для виробництва пластику.

Таким чином у світі знизиться споживання нафти, а також зменшаться викиди і кількість сміттєзвалищ. Крім того, за допомогою генних модифікацій фермент можна буде пересадити бактеріям-екстремофілам, які можуть витримувати температуру понад 70 градусів.

При такій температурі ПЕТ плавиться, а в цій формі він розкладається в 100 разів швидше.

У північній частині Тихого океану зібралося найбільше скупчення пластику у світі. Його виявили ще у 1980-х роках і символічно назвали сміттєвою «плямою». Скупчення щороку збільшується і наразі охоплює площу понад 1,6 млн кв. км, що в рази перевищує попередні оцінки.

  • Опубліковано в Новини

Вчені довели, що лінь є ознакою високого інтелекту

Американські науковці з Університету Флориди довели, що люди з високим інтелектом віддають перевагу малоактивному способу життя.

Дослідники спостерігали за групою з 60 осіб, інформує «24 канал». Вони з’ясували, чим саме випробувані займалися у вільний час. Окрім цього, науковці провели стандартні тести на визначення рівня інтелекту.

Результати дослідження показують, що люди з високим рівнем фізичної активності не часто відрізняються високим інтелектом.

«Лінь може бути ознакою інтелекту: людям, що сидять на дивані, просто подобається думати», – констатували вчені.

Все тому, що між когнітивними функціями та фізичною активністю існує зворотний зв’язок. Він простежується вже в досить ранньому віці та протягом усього життя людини.

Активні люди вдаються до навантажень, оскільки «не знають, що робити зі своєю свідомістю». Інтелектуали ж надають перевагу малорухливому способу життя, адже він дає змогу занурюватися у думки та багато розмірковувати.

Разом з тим, вчені Німецького центру нейродегенеративних захворювань виявили, що фізична активність дорослих сприяє підвищенню рівня інтелекту майбутніх поколінь.

  • Опубліковано в Новини