28°C

Кам’янське

Сонячно

Вологість: 19%

Вітер: 22.53 km/h

USD 26.38   EUR 30.83
Увійти

Наймолодшому українському мільйонеру – сім років

Доходи у розмірі понад 1 мільйон гривень, отримані у 2017 році, задекларували 4063 платники. Про це повідомив виконувач обов’язків Голови Державної фіскальної служби України Мирослав Продан.

«Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість цьогорічних мільйонерів зросла на 16%, або на 559 осіб. При цьому один громадянин задекларував дохід у розмірі понад 1 мільярд гривень», – зазначив Мирослав Продан.

Як розповів очільник ДФС, найбільшу кількість мільйонерів – 2270 платників – складають громадяни віком від 45 років і вище. Серед вікової категорії від 30 до 45 років – 1605 мільйонерів, до 30 років – 188. Водночас наймолодшому платнику податків виповнилося 7 років (місто Черкаси), а найстаршому – 99 років (місто Київ).

Свої доходи громадяни-мільйонери отримали у вигляді: інших доходів (наприклад, додаткове благо, відсотки, нараховані на депозитні рахунки в банку, дивіденди тощо) – 9,8 млрд грн; іноземних доходів – 6,2 млрд грн; доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та нерухомого майна – 3,6 млрд грн; доходів від успадкування (отримання у дарунок) майна – 2,5 млрд грн.

«Майже 44% від загальної кількості мільйонерів перебувають на податковому обліку в Києві – 1816 осіб. Серед лідерів також Харківська (299), Дніпропетровська (269), Київська (275) та Одеська (207) області», – повідомив Мирослав Продан.

  • Опубліковано в Новини

Чи вистачає українцям грошей на гідне життя?

Заробітної плати у 7-8 тисяч гривень українцю з пересічного міста цілком вистачає для життя, особливо, якщо він не має автівки. Водночас вагому роль відіграє і соціальний пакет (медична страховка, пільговий відпочинок), який може бути приємним та вагомим бонусом для зарплати. Про це інформагентству «Українські національні новини» повідомив заступник голови Державної служби зайнятості Сергій Кравченко.

«7-8 тисяч гривень – це та зарплата, на яку людина може жити, а не існувати. От 3 тисячі, то це дійсно мало. Я сумніваюсь, що на ці гроші можна жити», – сказав він, відповідаючи на запитання, чи покривають зарплати українців їх потреби.

Відповідно до даних Держстатистики, у лютому 2018 року середня номінальна заробітна плата українця сягала 7 828 грн, а у березні ця цифра збільшилась до 8 382 грн.

«На мою думку, якщо жити і не купувати щомісяця якісь речі, дорогий одяг, не купувати автомобіль, то заробітної плати в 7-8 тисяч гривень цілком достатньо, особливо в літній сезон. Щодо зимового періоду, то тут ситуація може різнитися залежно від того, чи покриває субсидія витрати на оплату комунальних послуг (адже може бути різна площа помешкання, кількість прописаних людей, тип опалення, яке використовується)», – зауважив Кравченко.

При цьому спеціаліст переконаний, що лише на заробітних платах зациклюватись не варто. Адже також є низка умов роботи українців, які також дуже важливі, наприклад, соціальний пакет. Він може бути однією із переваг для роботи.

Також фахівець звернув увагу на те, що зараз багато заробітних плат перебувають у тіні, тому офіційна статистика може не відображати реального стану речей. Адже багато людей не погоджуються на високу офіційну заробітну плату, бо хочуть отримувати субсидії, інші соціальні пільги.

«Можливо, треба вводити відповідальність за нелегальну зайнятість не лише для роботодавців, але й для працівників. Я думаю, що це буде більш дієво», – додав Кравченко.

За словами заступника голови служби зайнятості, в Україні є чимало роботодавців, які мають сталий колектив більше п’яти років.

«Роботодавець, який хоче мати постійного працівника і потрібні йому навички цього працівника, платитиме гідну зарплатню. Такі працівники на сьогодні отримують від 15 до 30 тисяч гривень (коли ми говоримо про виробництво). Якщо ж говорити про торгівлю, то тут найчастіше трапляється обман та махінації, причому з боку не лише роботодавців, а й самих працівників», – наголосив Кравченко.

Спеціаліст звернув увагу й на те, що багато робіт в Україні є недооціненими, і оплата їх занижена.

«Вирішити цю проблему можна шляхом створення загальнонаціональної біржі праці, де кожен роботодавець міг би пропонувати свою оплату за певну роботу для працівника, за його навички, компетентні здібності. Це питання треба вирішувати якнайшвидше», – наголосив Кравченко.

  • Опубліковано в Новини

Відсьогодні Нацбанк вводить в обіг одно- та двогривневі монети

Із 27 квітня Національний банк України вводить в обіг нові монети номіналом 1 та 2 гривні. Вони поступово замінять паперові банкноти відповідного номіналу. Також протягом 2019–2020 років Нацбанк введе монети номіналом 5 та 10 гривень.

Спеціально вилучати паперові банкноти не будуть. Просто припинять їх друк, а також не будуть поповнювати ними грошовий обіг. Нові монети будуть діяти паралельно з паперовими гривнями старого зразка.

У НБУ пояснили, що монети можуть служити до 20 років, а паперові в середньому близько року. Планова заміна грошей допоможе заощадити до 1 мільярда гривень на їх друк.

Раніше повідомлялося, що держава замовила 140 мільйонів одногривневих монет і 145 мільйонів – двогривневих.

Джерело: УНІАН

  • Опубліковано в Новини

Середньостатистичний українець отримує 53 гривні за годину роботи

Більшість українців отримують зарплату до 200$ за місяць. При цьому середньостатистичний українець отримує 53 гривні за годину, повідомляє Бізнес.ua.

У грудні 2017 року нарахування в межах мінімальної зарплати мали 6,6% штатних співробітників, що на 3,7 проценти менше, ніж у березні 2017 року. Такі дані оприлюднив Держстат України.

Частка працівників із зарплатою від 3200 до 6000 грн склала 43,8%, більше 6000 грн – 49,6%. При цьому у 23,5% штатних співробітників нарахована заробітна плата перевищує 10 тисяч гривень.

Крім того, як стало відомо, за годину роботи українець отримував близько 53,4 гривні, що в еквіваленті не перевищує 2 доларів.

  • Опубліковано в Новини

Україна щорічно недоотримує 40 мільярдів через трудову еміграцію

Україна, починаючи з 2015 року, щорічно недоотримує близько 40 мільярдів гривень у зв'язку з еміграцією співвітчизників, повідомив директор Інституту економіки і прогнозування НАН України Валерій Геєць на круглому столі.

«Загалом щорічно ми втрачаємо близько 40 мільярдів гривень через те, що люди, які поїхали на заробітки, не повернулися до України. Це досить серйозні цифри, які ми не можемо не враховувати», – зазначив експерт.

За словами Геєця, згідно з результатами модульного дослідження з питань трудової міграції, проведеного органами державної служби статистики, за 3 роки (2015–2017) з України виїхало 1,303 мільйона осіб. З них 43% повернулися назад. Найбільша кількість осіб, які їдуть – це люди у віковій категорії 40–49 років.

«З основних причин працевлаштування за кордоном – це низький рівень заробітної плати в Україні, відсутність в Україні підходящої роботи і несприятливі умови праці», – зазначив він.

Як повідомляв УНІАН, за даними Bloomberg, більше 1 мільйона українців з 2015 по 2017 рік мігрували на заробітки за кордон, зокрема в Польщу (507 тисяч чоловік), Росію (343 тисячі), Італію (147 тисяч), Чехію (122 тисячі), США (23 тисячі) та Білорусь (22 тисячі). Національний банк України прогнозує зростання трудової міграції українців за кордон найближчими роками у зв’язку з введенням безвізу, зміною трудового законодавства Польщі та збільшенням кількості студентів, які отримують освіту за кордоном.

За даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», кількість українців, які хочуть переїхати на постійне місце проживання в іншу країну, за рік зросла з 30% до 35% серед 1200 опитаних респондентів у віці від 18 років і старших. Для 72% респондентів основною мотивацією в бажанні працювати за кордоном є високий рівень зарплати в інших країнах. 70% опитаних сказали, що хотіли б, аби їх діти або онуки навчалися за кордоном.

Джерело: УНІАН

  • Опубліковано в Новини

Скільки коштуватиме українцям святкування Великодня

Спеціалісти Української асоціації постачальників торговельних мереж порівняли, як за рік змінилася вартість великоднього кошика в Україні та місті Києві. Згідно з їхніми оцінками, пасхальний кошик подорожчав на чверть, передає «Укрінформ» із посиланням на інформацію директора Асоціації Олексія Дорошенка.

«У цілому за рік, як по Україні, так і в місті Києві пасхальний кошик подорожчав на 25%. Якщо ж до кошика ви покладете більше м’яса, то зростання вартості за рік може бути й 30%», – зазначив Дорошенко.

Експерти Асоціації постачальників торговельних мереж зробили наступний підбір продуктів до великоднього кошика: 1 кг випеченої паски, 7 яєць, 600 г свинячої буженини, 400 г сала, 200 г м’якого сиру, 200 г вершкового масла, 1 кг солі, 250 г хріну, одну пляшку кагору 0,7 літра.

За оцінками експертів, у 2017 році в середньому в Україні 1 кілограм домашньої паски коштував 50 грн, 7 яєць – 10 грн, 600 г свинячої буженини – 47 грн, 400 г сала – 16 грн, 200 г м’якого сиру – 18 грн, 200 г вершкового масла – 28 грн, 1 кг солі – 5,6 грн, 250 г хрону – 8,1 грн, пляшка «Кагору» 0,7 л – 77 грн. Тобто пасхальний кошик 2017 року обійшовся в 259,7 грн. Для порівняння, у місті Києві він коштував у 2017 році майже на 30 гривень дорожче – 288,7 грн.

У 2018 році 1 кг домашньої пасхи буде коштувати 60 грн, тобто на 20% дорожче, ніж минулого року; 7 яєць – 19 грн, що на 90% більше; 600 г свинячої буженини – 65 грн, подорожчання на 38%; 400 г сала – 29 грн, тобто ціна зросла на 81%; 200 г м’якого сиру – 18 грн, ціна майже не змінилась; 200 г вершкового масла – 36 грн, що на 29% вище, ніж 2017-го; 1 кг солі – 5,9 грн, що на 5% більше, ніж роком раніше; 250 г хрону – 8,9 грн, тобто на 10% дорожче; одна пляшка «Кагору» 0,7 л. – 85 грн, що також на 10% більше, ніж раніше. Тобто пасхальний кошик 2018 року обійдеться в 326,8 грн. У Києві він коштуватиме на 32 гривні дорожче – 358,8 грн.

  • Опубліковано в Новини

Нацбанк почне карбувати монети у 2, 5 та 10 гривень

14 березня у Нацбанку України відбудеться презентація нових обігових монет номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень. Про це повідомляє «Espreso.tv» з посиланням на прес-службу Нацбанку.

Повідомляється, що монети з часом замінять банкноти відповідних номіналів, що зараз перебувають в обігу. Українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів, доки монети природно та поступово не замістять банкноти.

У регулятора також зазначили, що оновлення номінального ряду національної валюти планове та розпочалося з банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, уведеної в обіг 9 березня 2015.

Раніше Нацбанк підготував проект постанови, якою пропонується припинити карбування монет номіналом 1, 2, 5 та 25 копійок.

  • Опубліковано в Новини

Які гривні найчастіше підробляли у 2017 році

За 2017 рік в Україні на один мільйон справжніх банкнот гривні припадало близько 3,6 штук підробок. Найбільше підробляють 500-гривневу купюру. Про це повідомляє «24 канал» із посиланням на інформацію Національного банку України.

«Результати 2017 року свідчать про збільшення фактів виявлення підроблених банкнот номіналом 500 гривень. Переважно це банкноти старого зразка 2006 року. Їх кількість становить 61% від загальної кількості вилучених підробок національної валюти», – йдеться в повідомленні НБУ.

З обігу також вилучалися підроблені банкноти інших номіналів 200, 100 та 50 гривень. Інші вилучені з обігу підробки номіналами 1, 2, 5, 10 та 20 гривень становлять 2%.

Здебільшого (81%) підроблені банкноти гривні виготовлялися з використанням копіювальної або комп’ютерної техніки, зокрема струменевих та лазерних принтерів. Решта підробок (19%) виготовлена поліграфічним способом.

Найчастіше виявлені підроблені банкноти збувалися через каси закладів швидкого харчування, супермаркетів, метрополітену тощо. У 2017 році також були випадки потрапляння підробок до кас банків через програмно-технічні комплекси самообслуговування та банкомати з функцією приймання готівки.

Окрім того, найчастіше зловмисники підробляють іноземні банкноти таких номіналів: 100 доларів США, 200, 100 та 50 євро, 5000 та 1000 російських рублів.

  • Опубліковано в Новини