-5°C

Кам’янське

Прохолодно

Вологість: 99%

Вітер: 40.23 km/h

USD 28.98   EUR 35.54
Увійти

Музей історії Кам’янського співпрацює з Національною Академією Наук

Музей історії міста Кам’янського проводить активну діяльність у науково-дослідницькій сфері, налагодивши творчі зв’язки з провідними закладами України. Про це повідомили на сторінці музею в Facebook.

Серед таких закладів – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Інститут національної пам’яті України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Національної Академії Наук України. 

Зокрема, наслідком вдалої співпраці Музею історії міста Кам’янське та ІМФЕ НАН України стало проведення науково-практичних конференцій «Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини», матеріали яких побачили світ у шести збірках наукових статей. У них містяться матеріали досліджень істориків, етнологів, мистецтвознавців, музейників із різних регіонів України. Кілька публікацій, розміщених на сторінках цієї збірки, було надруковано в журналі «Народна творчість». Це свідчить про високий інтерес серед широкого кола краєзнавців, шанувальників історії України до проблематики досліджень, започаткованих науковцями музею.

У журналі представлені статті кандидата історичних наук, директора музею Наталії Буланової «Козацька слобода Тритузне: втрачені ландшафти та історична пам’ять», в якій висвітлено процеси руйнації традиційного культурно-історичного ландшафту села Тритузного у результаті будівництва Придніпровського хімзаводу, та кандидата педагогічних наук, доцента Центрально-українського державного педагогічного університету ім. Винниченка Олександра Ратушняка «Топоніми козацької епохи в сучасних процесах перейменування на Наддніпрянщині», де описується історія перейменування таких міст, як Кіровоград, Комсомольськ та Дніпродзержинськ.

Ознайомитися з матеріалами можна в електронній версії журналу за посиланням www.etnolog.org.ua.

  • Опубліковано в Новини

Що думає наука про вплив соціальних мереж на наше духовне здоров’я

Три мільярди людей, а це близько 40% населення Землі, користується соціальними мережами. Вони проводять там в середньому близько двох годин на день. Через те, що соцмережі прийшли до нас відносно недавно, масштабних дослідженнь щодо їх впливу не так багато,проте, аналізують цю сферу все частіше.

Стрес

Люди використовують соцмережі, щоб розповісти про те, що їх хвилює, від неадекватних клієнтів до політики. Але часто наша новинна стрічка стає безкінечним потоком стресу.

Настрій

В 2014 року вчені з Австрії заявили, що їх дослідження виявило погіршення настрою після використання Facebook протягом 20 хв. Якщо порівнювати із звичайним сидінням в інтернеті.

Тривога

Люди, які використовують сім або більше соцмереж мають вищий рівень тривоги, ніж ті, хто використовує до двох платформ.

Депресія

Вчені пояснюють виникнення депресії тим, що в соцмережах багато онлайн-знущань, багато людей показують лише найкращу сторону свого життя, а також користувачі проводять в мережі багато часу, який могли використати корисно.

Сон

Яскраве світло впливає на гормон мелатонін, який відповідає за сон. А блакитне світло, яке випромінюють екрани гаджетів - головний злочинець.

Більше соцмереж - більше можливостей оновити стрічку та перевірити, що там нового. Тобто ви сидите у смартфоні довше, ніж зазвичай. Це може бути психологічною причиною для погіршення якості сну.

Залежність

В 2011 році британські вчені проаналізували 43 дослідження та зробили висновок, що залежність від соцмереж це ментальне порушення.

Вони також з’ясували, що надмірне використання соцмереж створює проблеми в особистому житті, сприяє меншим досягненням в науці і такі люди з часом все менше взаємодіють в офлайні.

Самотність

Вчені запевняють, що чим більше часу людина проводить в мережі, тим менше в її житті особистих контактів і з часом вона може почувати себе ізольованою.

Також спостерігаючи за ідеалізованим життям інших, може посилюватись відчуття заздрості та з'являтись перекручена віра в те, що інші живуть щасливіше та краще.

Очевидно, що у дослідженнях немає сильних та однозначних висновків. Однак усі докази говорять про одне: соціальні мережі впливають на людей дуже по-різному, залежно від умов в яких вони існують та рис характеру.

 

  • Опубліковано в Новини

На Дніпропетровщині запущено систему екологічного моніторингу

Вчора, 18 грудня, на Дніпропетровщині стартувала система екологічного контролю, над проектом якої працювали протягом останнього року. Про це на своїй сторінці у Facebook депутат обласної ради Павло Хазан.
Зараз в системі працюють 3 стаціонарні пости (Дніпро, Нікополь та Павлоград) та 1 мобільний пост для оперативного моніторингу повітря", - зазначив Хазан.
Повідомляється, що моніторинг ведеться за 14 показниками, а саме: діоксид сірки (SO2), діоксид азоту (NO2), монооксид вуглецю (СО), сірководень (H2S), озон (O3 ), пил (зважені речовини), температура, відносна вологість, тип опадів, інтенсивність опадів, атмосферний тиск, сонячна радіація, швидкість та напрямок вітру. Ці параметри визначені національною програмою моніторингу та рекомендаціями ВОЗ щодо якості повітря.
"Наша система створена для автоматизованого оперативного збирання, обробки, збереження, обміну, аналізу та оцінки даних щодо стану навколишнього природного середовища. Ми вважаємо, що це сприятиме як захисту довкілля, так і підвищенню якості життя в нашій області", - додав Павло Хазан.

  • Опубліковано в Новини

Молодь Дніпропетровщини довіряє міській владі та поліції

Чи почуваються українці в безпеці? Чи толерантні вони один до одного? Чи довіряють владі? Дніпропетровщина стала одним із шести пілотних регіонів, на прикладі яких вивчать рівень безпеки в Україні. Про це йшлося на круглому столі у ДніпроОДА.
Рівень безпеки регіону вивчав Національний інститут стратегічних досліджень за 22 критеріями – конфліктність, криміногенність, толерантність, довіра до влади. Результат – паспорт безпеки регіону – презентували на круглому столі. 
Досліджували, перш за все, настрої молоді, адже вона жвавіше реагує на будь-які зміни в суспільстві. Моніторинг проходив у ігровій формі – студенти малювали інфографіку й оцінювали критерії безпеки за 10-бальною шкалою.
Найвище учасники моніторингу оцінили економічну самодостатність регіону. Високий і показник довіри до місцевої влади. Понад 70% мешканців підтримують розвиток інфраструктури. А ще, молодь позитивно характеризують рівень релігійної свободи та толерантність у суспільстві. 
«Порівняно із західними регіонами, на Дніпропетровщині набагато вищий рівень довіри до поліції. Отже, тут мешканці почуваються під надійним захистом держави», – розповів старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко. 
«Бажано, щоб такі дослідження охоплювали якомога ширші верстви. Молодь – найпрогресивніша, але тільки частина населення регіону. Важливо враховувати й думку мешканців зрілого віку – тоді ми матимемо більш об’єктивну оцінку рівня безпеки регіону», – наголосила заступник начальника управління взаємодії з правоохоронними органами ДніпроОДА Тетяна Романовська.

  • Опубліковано в Новини

Чорнобильську зону досліджуватимуть іноземні вчені

На базі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника планують відкрити науковий відділ, який буде займатися міжнародними дослідженнями і комунікаціями. Про це заявили під час відкриття нового офісу управління заповідника в Іванкові, повідомляє прес-служба Мінприроди.

За словами Міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака, іноземні вчені мають значний інтерес до можливості проведення наукових досліджень на території зони відчуження.

"На сьогодні у нас є вже відчутний інтерес наших партнерів, оскільки зона відчуження є унікальним полігоном не тільки для радіоекологів, але і для спостереження за розвитком флори і фауни на занедбаних територіях. Тому заповідник, крім головної бар'єрної функції захисту щодо недопущення поширення радіоактивного забруднення, повинен також стати центром для проведення наукових досліджень. В минулому році українське законодавство змінилося і тепер дозволяє залучати до цих процесів міжнародні наукові організації і фонди ", - пояснив Семерак.

  • Опубліковано в Новини

За підсумками опитування, Президенту не довіряє 68% українців

Президенту України не довіряє 68,2% опитаних українців, уряду – 73,1%. Про це свідчать результати дослідження, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 жовтня 2017 року, УНІАН.

У той же час опитування показало, що довіряють президенту 24,8% респондентів, уряду – 19,8%. Національному банку України довіряють 15,3% опитаних, не довіряють - 75,2%, Верховній Раді – відповідно 13,8% і 80,7%. Опитування також показало, що довіру до державного апарату (чиновників) висловили 11,2% опитаних, не довіряють – 80,7%.

Дії президента України повністю підтримують 6,7% опитаних, підтримують окремі дії – 35,2%, не підтримують – 50,4%. Дії уряду – відповідно 3,2%, 33,8%, 54,0%, дії Прем’єр-міністра − відповідно 6,0%, 33,8% і 50,8%, Верховної Ради − відповідно 2,9%, 27,9%, 61,6%, голови Верховної Ради – відповідно 3,8%, 25,5%, 59,1%, Нацбанку – 3,2%, 17,1%, 63,5%.

Під час дослідження було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

  • Опубліковано в Новини