27°C

Кам’янське

Переважно хмарно

Вологість: 50%

Вітер: 11.27 km/h

USD 26.53   EUR 31.03
Увійти

Верховна Рада ухвалила закон про національну безпеку

Закон про нацбезпеку України ухвалили у Верховній Раді в другому читанні 21 червня. Закон має наблизити українську армію до стандартів НАТО. За відповідне рішення проголосувало 248 народних депутатів, проти – 17, утримались – 32.

Закон «Про національну безпеку» передбачає, що стратегічними партнерами є країни НАТО, а стратегічним вектором – НАТО та ЄС.

Обсяг фінансування сектору безпеки і оборони має складати не менше 5% від ВВП.

Міністр оборони та два його заступники знімають погони та стають цивільними керівниками.

Розділяються повноваження начальника Генштабу та командування Збройних Сил України, нині ці дві посади обіймає Віктор Муженко.

Сектор безпеки і оборони країни підлягає демократичному цивільному контролю.

Зазначається, що парламент розглянув 428 поправок до законопроекту. Вимогу позбавити СБУ функцій у сфері економіки депутати не підтримали. Хоча й заявляли, що СБУ використовує свої повноваження, щоб «кошмарити бізнес», і цими справами мають займатися Національне антикорупційне бюро України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Державне бюро розслідувань.

Секретар комітету Ради з питань нацбезпеки і оборони Іван Вінник закликав депутатів підтримати п’ять важливих правок, які необхідні для адаптації закону до вимог НАТО: зокрема, про діяльність Нацгвардії в умовах воєнного стану та про створення комітету з питань розвідки. Ці поправки нардепи схвалили.

Джерело: «24 канал»

  • Опубліковано в Новини

Президент підписав закон, який заохочує громадян до військової служби

Глава держави підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби».

Зміни вносяться у закони України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Статут внутрішньої служби Збройних Сил України».

Відповідно до ухвалених змін, Закон дозволить:

підвищити з 23 до 30 років вік прийому громадян в якості курсантів вищих військових навчальних закладів, що дозволить учасникам АТО та Операції об’єднаних сил вступати на навчання та продовжувати військову службу в якості офіцерів або сержантів;

підвищити до 60 років граничний вік перебування в запасі військовозобов’язаних-жінок, як це вже визначено для чоловіків, що забезпечить гендерну рівність та збільшить мобілізаційний ресурс;

продовжувати в особливий період військову службу за новим контрактом на строк від 1 до 10 років, що сприятиме збільшенню кількості громадян, бажаючих проходити військову службу за короткотривалим контрактом;

звільнитись чи укласти новий контракт військовослужбовцям, дія контрактів яких примусово продовжена після закінчення його строку в особливий період, та військовослужбовцям, які уклали контракт до закінчення особливого періоду та оголошення демобілізації.

Зазначається, що реалізація вимог Закону надасть можливість підвищити мотивацію громадян до проходження військової служби.

Закон також надає можливості військовослужбовцям, визнаним рішеннями військово-лікарських комісій непридатними за станом здоров’я до військової служби, продовжувати проходження служби. Бойовий досвід, морально-ділові якості та мотивація до військової служби таких військовослужбовців, незважаючи на їх фізичний стан, можуть бути реалізовані на військових посадах, які не потребують фізичних навантажень.

  • Опубліковано в Новини

Президент підписав закон щодо реабілітації жертв репресій

Президент Петро Порошенко підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Про це повідомляє офіційне інтернет-представництво Президента України.

Закон значною мірою заповнює правові прогалини, які мали місце у законодавстві, та поліпшить ситуацію із реалізацією колишніми політв’язнями і репресованими їхніх законних прав.

Зокрема, оновлено термінологію Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», вводиться категорія потерпілих від репресій – родичів людини, яка була репресована комуністичним режимом. Унормована оновлена процедура реабілітації, що максимально враховуватиме усі обставини здійснення репресії проти конкретної особи. При цьому розгляд документів передбачає не тільки участь представників органів влади, а й об’єднань громадян, що опікуються відповідною тематикою.

  • Опубліковано в Новини

Україна стала повноправним членом Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії

24 лютого Україна набула статусу повноправного члена Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA). Про це йдеться в офіційному документі, опублікованому Міністерством закордонних справ Німеччини.

«Це довгоочікувана подія та результат спільних зусиль Уряду, Парламенту, Держенергоефективності та всієї країни!» – прокоментував Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук та пояснив, що відповідний Закон України, розроблений Агентством, прийнято Парламентом торік 5 грудня, а вже 26 грудня підписано Президентом України Петром Порошенком.

Для України приєднання до IRENA означає вихід на міжнародну арену гравців ринку відновлюваної енергетики. Це, безперечно, покращення інвестиційного іміджу держави, широкі можливості залучення найкращих світових практик та технологій, а головне – «зелених» інвестицій.

Участь України в IRENA дозволить:

подавати заявки до Фонду розвитку Абу-Дабі щодо отримання пільгових кредитів на «зелені» проекти (під 1-2 % терміном до 20 років, включаючи 5-річний пільговий період, за умови співфінансування 50% вартості проекту);

тісно та плідно співпрацювати із розвинутими державами;

мати доступ до передових досліджень, практик та технологій щодо використання відновлюваних джерел енергії;

збільшувати інвестиції у вітчизняну відновлювану енергетику;

удосконалювати законодавчу базу та розробляти ефективні механізми стимулювання розвитку «чистої» енергетики.

Важливо, що звіти IRENA щодо розвитку відновлюваної енергетики України будуть одним із ключових факторів для інвесторів при прийнятті рішення реалізації проектів у цій сфері.

Крім цього, Україна буде офіційним учасником щорічних засідань Асамблеї IRENA, де законодавці та підприємці понад 150 країн світу визначають курс подальших дій та рішень заради зменшення енергозалежності та розвитку «чистої» енергетики.

Джерело: Урядовий портал

  • Опубліковано в Новини

Президент підписав закон про реінтеграцію Донбасу

20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, Президент України Петро Порошенко підписав законопроект про реінтеграцію Донбасу.

Закон було прийнято у Верховній Раді в другому читанні 18 січня. Документ набере чинності наступного дня після опублікування в офіційній пресі.

Під час підписання закону Порошенко доручив завершити усі підготовчі процедури до 1 квітня. Зокрема, начальник Генштабу повинен запропонувати президентові кандидатуру голови Об’єднаного оперативного штабу ЗСУ. Порошенко зазначив, що провідна роль відсічі агресії тепер лягає на Збройні сили України.

«Закон жодною буквою не порушує міжнародних зобов’язань України, включаючи мінські домовленості. Україна залишається відданою мирному врегулюванню ситуації на окупованому Донбасі, як це і передбачено нашими міжнародними зобов’язаннями», – заявив Петро Порошенко.

Закон вперше називає Росію країною-агресором. Документ офіційно фіксує, що Російська Федерація є ініціатором збройної агресії проти України та окупантом частини української території. Це означає, що Україна більше не проводить АТО, а вживає заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, стримування та відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях. Терористичні організації «ДНР» та «ЛНР» називатимуться «представниками окупаційних адміністрацій РФ».

Україна не відповідатиме за дії окупантів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Водночас українська влада збиратиме інформацію про всі порушення, які там здійснюються, аби потім притягти Росію до відповідальності.

Об’єднаний оперативний штаб Збройних сил України визначається законопроектом як головний орган, якому будуть підпорядковані сили ЗСУ і всі, кого залучають до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях.

Джерело: 24tv.ua

  • Опубліковано в Новини

70% ринку оренди житла в Україні перебуває в тіні

Уряд працює над законопроектом, який дасть змогу врегулювати питання оренди житла в Україні, розповів міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко в інтерв’ю для «Обозреватель».

«Нині приблизно 70% ринку оренди житла в Україні перебуває в тіні. Готуємо закон, який дасть змогу виписати правила у цій сфері: що таке наймане житло, яким чином люди можуть туди вселятися, отримувати прописку, яким чином вони виселяються, якщо не виконують умови договору», – повідомив Зубко.

Він також зауважив, що оренда житла мала би зараховуватися у витрати підприємства.

«Тобто банк, підприємство, будь-яка організація могли б витрачати частину коштів на погашення оренди житла своїм службовцям. Це не вимагає придбання службових квартир і їх утримання. Цей варіант можливий для Нацполіції і ВСУ. Інвестори вкладатимуть кошти в будівництво житла не на продаж, а для оренди. Це дає можливість побудувати нерухомість й отримувати з неї легальний дохід», – сказав Зубко.

Останніми роками триває обговорення шляхів законодавчого врегулювання ринку оренди житла в Україні, головним чином через те, що значна частина жителів великих міст орендують житло, а його власники не сплачують жодних податків.

  • Опубліковано в Новини

Президент Польщі підписав закон про «бандеризм»

Президент Польщі Анджей Дуда заявляє, що підписує закон «Про Інститут національної пам’яті», який спричинив дипломатичну кризу між Польщею й Ізраїлем, а також Польщею й Україною. Під час виступу 6 лютого Дуда також заявив, що направляє документ до Конституційного суду, Радіо Свобода.

«Оскільки необхідно захистити добре ім’я Польщі та поляків, я вирішив підписати поправку до закону про Інститут національної пам’яті. Одночасно я передам його в Конституційний суд, щоб перевірити його конституційність», – пояснив Анджей Дуда.

У ніч на 1 лютого у польському Сенаті (а перед цим і в Сеймі) відбулося голосування за зміни до закону про Інститут національної пам’яті, які передбачають кримінальне переслідування тих, хто приписуватиме полякам злочини нацистів, зокрема вживатиме словосполучення «польські табори смерті», а також тих, хто заперечуватиме «злочини українських націоналістів», скоєні щодо громадян Польщі в 1925-1950 років. Для набуття чинності закон має підписати президент.

Президент України Петро Порошенко вранці 1 лютого заявив, що закон «не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Польщею та Україною», і що «історична правда вимагає відвертої розмови і діалогу, а не заборон».

6 лютого Верховна Рада України засудила ухвалений у Польщі закон. Українські депутати закликали президента Польщі «скористатися своїми конституційними повноваженнями і спільно з Сеймом і Сенатом повернути в українсько-польські відносини зваженість, раціональність і доброзичливість».

  • Опубліковано в Новини

Що загрожує неплатникам аліментів відповідно до нового закону

6 лютого в Україні набув чинності закон про посилення відповідальності за несплату аліментів. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив міністр юстиції Павло Петренко.

Він наголосив, що 5 лютого в Україні запрацював публічний реєстр боржників аліментів, який можна переглянути за посиланням:  https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors

"Інформація щодо кожного без винятку неплатника аліментів, в адресу якого відкрито судове провадження по несплаті аліментів більше 3 місяців, потрапляє до цього реєстру, до так званої #ДошкиГаньби", - написав міністр.

Також він наголосив, що всіх, хто не платить аліменти понад 6 місяців, до моменту повного погашення боргу, буде тимчасово позбавлено таких прав:

- виїжджати за кордон,
- керувати автомобілем,
- користуватися зброєю та полювати,
- вирішувати, чи має право його дитина покидати територію країни з матір’ю чи батьком.

Окрім цього, як наголосив Петренко, для неплатників передбачено новий вид відповідальності - суспільно-корисні роботи, оплата за які піде на погашення боргу перед дитиною безпосередньо.

  • Опубліковано в Новини