0°C

Кам’янське

Хмарно

Вологість: 92%

Вітер: 11.27 km/h

USD 27.28   EUR 34.13
Увійти

Кам’янські музиканти здобули перемогу на всеукраїнському фестивалі

11 лютого у місті Дніпрі відбувся VII Всеукраїнський фестиваль-конкурс інструментального, вокального, хореографічного, театрального, циркового мистецтва «Якщо кохаєш…» у межах творчого проекту «Тріумф-Fest».

Мета проекту – підвищення художнього рівня репертуару і виконавчої майстерності учасників, привернення суспільної уваги до мистецтва та розвитку його нових напрямів, ознайомлення учасників конкурсу з культурою та історією України.

Фестиваль-конкурс проходив у Дніпропетровській академії музики імені Михайла Глінки.  У ньому взяли участь юні артисти з багатьох міст України: Дніпра, Харкова, Запоріжжя, Кривого Рогу, Новомосковська, Марганця, Токмака та інших.

Як повідомили в міській раді, Кам’янське на фестивалі-конкурсі представляли три фортепіанних дуети дитячої музичної школи №5. Іван Тараненко та Анна Менцель (викладач Панкратова І. В.) здобули перше місце. Два інших дуети – Марія Галіна і Марія Карпенко (викладач Зубріліна К. Ю.) та Ольга Алексеєнко й Іван Єрмаков (викладач Павлик Т. В.) – посіли  друге місце.

Приєднуємось до вітання наших талановитих учнів та їх педагогів із перемогою, бажаємо творчого натхнення та подальших успіхів.

  • Опубліковано в Новини

Кам’янський музей запрошує шанувальників мистецтва на нову виставку

12 лютого о 15.00 у музеї історії міста відкриється виставка живопису Бориса Сердюка «Краса довкілля вабить око». Про це повідомили на сторінці музею в Facebook.

Ім’я художника Бориса Сердюка добре відоме в Україні: учасник багатьох мистецьких заходів, успішний митець, він має широке коло друзів та шанувальників як в Україні, так і в далекому зарубіжжі.

Борис Сердюк народився у місті Конотоп Сумської області 30 червня 1960 року. Перші кроки в образотворчому мистецтві він зробив у стінах рідної школи, потім навчався у місті Юріїв-Польський в педагогічному училищі. Після закінчення училища повернувся до рідних країв, став працювати учителем креслення і малювання.

Згодом зрозумів, що для художника над усе важлива свобода творчості, тому через сімнадцять років покинув викладання і зосередився на творчій праці. Він щасливий, що має змогу займатися улюбленою справою, яку вважає сенсом свого життя. Чотири роки тому художник переїхав до Кременчука, відтоді живе і працює у цьому місті, яке припало йому до серця.

У житті митця були падіння й злети, перемоги в конкурсах і визнання шанувальників, але він ніколи не припиняв наполегливий пошук власного шляху у мистецтві.

На виставці представлені переважно нові роботи, які широко не експонувалися. Музей запрошує всіх шанувальників мистецтва на власні очі побачити і відчути дивовижну гармонію природи на полотнах художника й доторкнутися до великої таємниці Мистецтва. Виставка працюватиме до 11 березня.

  • Опубліковано в Новини

Кам`янський театр запрошує на День Святого Валентина

В Академічному музично-драматичному театрі імені Лесі Українки  дуже люблять відзначати свято усіх закоханих. Артисти понад усе прагнуть сповнити серця кам’янчан радістю та надією. Театр має дві сцени, а отже – подвійну можливість радувати глядачів.

Як повідомила начальник прес-служби театру Альона Карапиш, усіх, хто хоче провести 14 лютого особливо та незабутньо, чекатимуть приємні сюрпризи.

На Новій сцені (колишній Палац імені Горького) о 17:00 розпочнеться вечір-валентинка «Обираємо кохання». Постановником дійства є заслужений діяч мистецтв України Олександр Варун. Режисер – майстер на вигадку, кожна його робота відрізняється оригінальністю та інтуїтивним розумінням естетичних потреб глядачів. Перед початком концерту та в антракті очікується багато цікавинок.

Спеціально до Дня Святого Валентина відновлюється комедія «Любов, любов, або Як ми влетіли». Подія очікувана, адже вистава полюбилася не тільки кам’янчанам: із цією комедією театр дуже вдало гастролював країною. У виставі багато жартів, пристрасних та романтичних почуттів. Початок – о 18:30 на основній сцені. У фойє ж на глядачів чекатимуть сюрпризи для закоханих.

  • Опубліковано в Новини

Громади області продемонструють свої творчі досягнення

Об’єднані територіальні громади області покажуть свою творчість на фестивалях та мистецьких конкурсах. Такі заходи проходитимуть щомісячно. Про це розповіли в управлінні культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації.

«Щомісячні регіональні фестивалі, мистецькі конкурси об’єднають усі громади області. Перший «децентралізаційний» фестиваль відбувся 12-го січня у Софіївській об’єднаній громаді і був приурочений до новорічних та різдвяних свят. Вже влітку Солонянська громада запросить усіх охочих на «Купальський Дивоцвіт», – зазначили в управлінні.

У вересні Грушівська громада чекатиме гостей на рок-захід «Сірко МЕГА ФЕСТ», а на свято Покрови у Покровській громаді проведуть конкурсний фестиваль національних пісень.

«Фестивалі не тільки згуртують об’єднані територіальні громади, але й відкриють потужні джерела народної творчості. Такий формат має сформувати у кожній громаді своєрідні бренди – індикатори, за якими території будуть впізнавати і в області, і в Україні. І це відчутний поштовх для розвитку туризму», – зауважили в Дніпропетровському центрі розвитку місцевого самоврядування.

На Дніпропетровщині вже 60 об’єднаних громад.

  • Опубліковано в Новини

Бібліотека нагородила своїх кращих соціальних партнерів

Днями у залі юнацького відділу Центральної міської бібліотеки імені Т.Г.Шевченка пройшла церемонія «Преміум-партнер бібліотеки 2017». Були запрошені найактивніші партнери, вірні друзі й постійні читачі бібліотеки. На заході була присутня і завідувач відділу культури департаменту з гуманітарних питань міськради Наталія Ілларіошина.

Ведуча свята Юлія Задорожня запросила до слова директора Централізованої бібліотечної системи міста Тетяну Герасюту. Вона підбила підсумки 2017 року  та нагородила кращих соціальних партнерів. Відзнаки «Преміум-партнер  бібліотеки 2017» отримали: завідувач відділом молоді і спорту департаменту з гуманітарних питань Анатолій Івашина, голова Молодіжної ради міста Аліна Жиронкіна, голова ГО «Сила громади» Олександр Воронін, голова ГО «Івент-простір» Валерія Якушенко, заступник директора Будинку творчості дітей та юнацтва Валентина Розумна. За голову ТОВ «ЮНІК» Сергія Квака відзнаку отримала завідувач бібліотеки-філіалу №5 Ганна Какуша.

Лунало музичне привітання від викладача дитячої музичної школи №5 по класу фортепіано Лілії Заславської. Директор бібліотеки Тетяна Герасюта привітала всіх із новорічними святами та побажала плідної співпраці і в 2018 році.

Джерело: Бібліопазли

  • Опубліковано в Новини

Молоді письменники Кам'янського зійшлися на літературному рингу

У затишному приміщенні кінотеатру «Мир» відбулась унікальна подія – перший на Дніпропетровщині справжній літературний ринг. Найталановитіші молоді літератори Кам'янського змагалися за звання кращого письменника міста у 2018 році.

Про це повідомили на інтернет-сторінці Централізованої бібліотечної системи міста.

На рингу змагалися учасники мистецького проекту «VivArt»: член Національної спілки письменників України, лауреат міжнародної літературної україно-німецької премії імені Олеся Гончара Марія Дружко, дипломант 6-го молодіжного літературного конкурсу «VivArt-2017» Яна Ловчинська, представник Дніпропетровської області на семінарі молодих письменників 2017 року в Одесі Катерина Кравченко, переможець обласного літературного конкурсу імені Валеріана Підмогильного Андрій Енбулатов, фіналістка міжнародного конкурсу «Корнійчуківська премія-2017» Олена Ляшенко.

Учасники, згідно з отриманими номерами, читали власні твори на обрану раніше тему. Глядачі оплесками обирали кращого з пари, яка виступає, а судді контролювали процес і виносили рішення, хто лишається у ринзі. Коли переможений ішов з рингу, на його місце виходив наступний за номером учасник. Обидва знову читали тексти, і глядачі обирали кращого. Так тривало, доки не виступили всі учасники. У раунді перемагав той, хто перемагає в останній парі.

Були й конкурси для глядачів. Ведучий запрошував на сцену трьох творчих глядачів. Їм пропонували скласти вірш із заздалегідь підготовленими словами. Потім ведучий запрошував трьох знавців української мови і пропонував їм підібрати синоніми до слова «письменник». Перемагав той, у кого було найбільше вдалих варіантів.

Доки працювали творчі глядачі, для залу виступав унікальний, єдиний у місті  оркестр духових інструментів середньої загальноосвітньої школи № 6.

За підсумками суперфіналу переможцем рингу стала письменниця Олена Ляшенко.

Ініціатори події, учасники арт-проекту «VivArt» дякують за професіоналізм, підтримку та дружну командну роботу колективам кінотеатру «Мир» і централізованої бібліотечної системи Кам'янського, а також усім, хто долучився до свята літератури.

  • Опубліковано в Новини

Музей історії Кам’янського співпрацює з Національною Академією Наук

Музей історії міста Кам’янського проводить активну діяльність у науково-дослідницькій сфері, налагодивши творчі зв’язки з провідними закладами України. Про це повідомили на сторінці музею в Facebook.

Серед таких закладів – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Інститут національної пам’яті України, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Національної Академії Наук України. 

Зокрема, наслідком вдалої співпраці Музею історії міста Кам’янське та ІМФЕ НАН України стало проведення науково-практичних конференцій «Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини», матеріали яких побачили світ у шести збірках наукових статей. У них містяться матеріали досліджень істориків, етнологів, мистецтвознавців, музейників із різних регіонів України. Кілька публікацій, розміщених на сторінках цієї збірки, було надруковано в журналі «Народна творчість». Це свідчить про високий інтерес серед широкого кола краєзнавців, шанувальників історії України до проблематики досліджень, започаткованих науковцями музею.

У журналі представлені статті кандидата історичних наук, директора музею Наталії Буланової «Козацька слобода Тритузне: втрачені ландшафти та історична пам’ять», в якій висвітлено процеси руйнації традиційного культурно-історичного ландшафту села Тритузного у результаті будівництва Придніпровського хімзаводу, та кандидата педагогічних наук, доцента Центрально-українського державного педагогічного університету ім. Винниченка Олександра Ратушняка «Топоніми козацької епохи в сучасних процесах перейменування на Наддніпрянщині», де описується історія перейменування таких міст, як Кіровоград, Комсомольськ та Дніпродзержинськ.

Ознайомитися з матеріалами можна в електронній версії журналу за посиланням www.etnolog.org.ua.

  • Опубліковано в Новини

Наше місто. Будівля заводського клубу – народний музей історії ДМК

Інженерний клуб був побудований у 1899 році за особистою ініціативою директора заводу Ігнатія Ясюковича. Як зазначалося у виданні «Описание Днепровского завода» 1908 року, «заводской клуб занимает первое место среди учреждений, имеющих целью доставить служащим возможность приятного препровождения времени и почву для развития общительной жизни».

Клуб звели зі шлакової цегли. Центральною частиною будівлі став просторий зал у два світла, з гарним вестибюлем, хорами, сценою та заглибленням для оркестру, а також прибудовою для зберігання декорацій. Обабіч головної зали розташовувалися чоловіча вбиральня, їдальня та буфетна з кімнатою, поєднаною з кухнею спеціальним ліфтом, дамський будуар, вітальня з верандою та сходами до саду. Крім цього, були дві кімнати, де гримувалися й переодягалися театральні актори.

У саду при клубі знаходилися прилади для гімнастики, лаун-тенісу, альтанки та естрада з будкою для оркестру.

Будівля мала електричне освітлення, пароводяне опалення і штучну вентиляцію (паровий котел та електричний вентилятор містилися у підвальному поверсі поряд із кухнею). Спеціальна прислуга для потреб клубу мешкала в окремому будиночку.

Клуб слугував місцем зборів і проведення дозвілля для членів так званих «заводського клубу» та «гімнастичного товариства». Зазвичай збори, присвячені концертам заводського оркестру і розвагам – грі в карти, шахи і таке інше – відбувалися двічі на тиждень. Танцювальні вечори протягом зимового сезону влаштовувалися двічі на місяць. Гімнастичне товариство, яке користувалося приміщенням клубу, проявляло свою діяльність взимку облаштуванням ковзанки, а влітку – грою в теніс, катанням на човнах по Дніпру, велосипедними прогулянками тощо.

«У концертному залі цього будинку в 1915 р. виступав видатний співак Федір Шаляпін», – сповіщає сучасна меморіальна табличка на будівлі. Цей факт базується лише на окремих спогадах і документально на сьогодні не доведений. Натомість не викликає сумнівів те, що у квітні 1913 року на сцені заводського клубу виступив з концертом інший відомий співак двадцятого століття – Володимир Касторський.

До речі, для поліпшення акустичних якостей приміщення у сцену було вмонтовано численні пляшки від шампанського. Одна з таких пляшок, видобута при ремонті, нині представлена в експозиції музею.

Як і майже 120 років тому, найцікавішою частиною будівлі залишається головна зала з прекрасним ліпленням, серед якого зберігся медальйон із зображенням креслярських інструментів. Ренесанс із щедрою домішкою бароко – у подібному стилі збудовані відомі одеський та львівський театри. Визначними деталями є також металевий ажурний навіс над входом, стрункі чавунні колони у фойє та гвинтові сходи на другий поверх, яких раніше було двоє. Другі сходи зникли за радянських часів: вважається, що їх перевезли на одну із заводських турбаз.

Вистачає й інших втрат. За окупації німці влаштували у будівлі конюшню. Внаслідок цього чудовий набірний паркет було зіпсовано, і підлогу потім довелося замінити. Не витримали випробування часом і старий дах будівлі, що мав досить складну конфігурацію з вежею на фасаді, і веранда з боку парку. Немає вже ліплення стелі, розписів головної зали та багатофігурного барельєфного фризу, що оперізував ізсередини сценічну коробку. Безслідно зник у вирі буремного століття сад із альтанками та естрадою.

За радянських часів у будівлі розташувався ЦКТ – центральний клуб техніки. Згодом, у 1938 році, тут було засновано Будинок піонерів (за нацистської окупації він, звісна річ, не діяв, а після визволення міста деякий час перебував у Палаці металургів). Із 1977 року в приміщенні знаходиться музей історії заводу – один із центрів культурно-просвітницької роботи на підприємстві. Так будівля знайшла свій баланс між минулим і сьогоденням.

  • Опубліковано в Новини