20°C

Кам’янське

Ясно

Вологість: 61%

Вітер: 11.27 km/h

USD 28.13   EUR 33.18
Увійти

Кам’янчанин Олег Майборода став переможцем всеукраїнського літературного конкурсу

Олег Майборода – український дитячий письменник із Кам’янського – став переможцем першого Всеукраїнського літературного конкурсу прозових україномовних видань «DNIPRO-BOOK-FEST» у номінації «Проза для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку» з книгою «17 історій для малят «Чому у зайця довгі вуха».

Нагородження переможців конкурсу відбулося 6 вересня в Дніпрі. Учасниками та гостями мистецького фестивалю стали письменники з усієї України. Ініціатор проведення заходу – письменниця, громадська діячка з Дніпра Ольга Рєпіна. Відбувся захід за підтримки дирекції Дніпровської центральної міської бібліотеки.

Автори змагалися у 4 номінаціях: проза для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку; проза для підлітків; прозові твори (романи, повісті); кращий дизайн книжкової обкладинки серед видань, надісланих на 1, 2, 3 номінації.

Джерело.

  • Опубліковано в Новини

У Гарварді оцифрують цінні українські книги

Дорогоцінну колекцію української літератури Гарварду, яку збирають з початку ХХ століття, хочуть оцифрувати.

В американському Гарварді зберігається одне з найбільших у світі зібрань української літератури. До колекції входять стародруки, зокрема, перші видання Івана Федорова. До цієї когорти належать «Буквар» – коштовна книга, примірників якої немає навіть в Україні, «Острозька Біблія», «Псалтир». Є в книгозбірні «Кобзар» Тараса Шевченка 1840 року, перше видання «Енеїди» Котляревського, рукопис Сковороди, оригінал книги Куліша, видання Києво-Печерської лаври, грамоти Івана Мазепи.

Українські книжки в університеті почали збирати на початку ХХ століття. Переважно це були подарунки колекціонерів. Однак після створення понад 50 років тому в Гарварді Українського наукового інституту літературу почали закуповувати систематично.

На українську книгу заклад має декілька бюджетів. Книги про Україну друкує і купує Український інститут. Україномовні книги і часописи – це прерогатива Гарвардської бібліотеки.

Джерело: «24 канал»

  • Опубліковано в Новини

У Дніпрі сучасні письменники визначали орієнтири для молоді

Творча зустріч із письменниками сьогодення, презентація книжкових новинок, дискусії та лекції: у Дніпрі визначали літературні орієнтири для молоді. Практичні поради давали автори-сучасники з різних регіонів України. Про це повідомили в управлінні культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації.

На зустріч із читачами завітали п’ять молодих українських письменниць з Києва, Львова та Запоріжжя. Як оформлювати книжки, співпрацювати з видавництвами, залучати молодь до читання – присутні могли поспілкуватися з гостями на різні теми, а також взяти автографи та сфотографуватися.

Цикл просвітницьких семінарів започаткували Мінкульт, Державна бібліотека України для юнацтва та Український центр культурних досліджень. Крім Дніпра, такі заходи вже пройшли в Києві, Миколаєві, Херсоні й Запоріжжі, а незабаром відбудуться у Львові та Ужгороді.

  • Опубліковано в Новини

У бібліотеці Кам’янського пройшов вечір пам’яті Володимира Висоцького

25 липня у Центральній міській бібліотеці імені Т. Г. Шевченка відбувся творчий вечір, присвячений пам’яті поета й співака Володимира Висоцького.  Цього дня 38 років тому талановитий артист пішов із життя.

Участь у заході взяли заслужений артист України Юрій Маліков, поет Сергій Злючий, представники благодійного фонду «Карітас Кам’янське», громадської організації «Територія вільних людей «Музлітр» та інші шанувальники творчості видатного артиста.

Присутні на творчому вечорі читали вірші та виконували пісні Висоцького, переглядали відеоматеріали про життя поета і говорили про неймовірну силу його творчості.

Джерело: Кам’янська міська рада

  • Опубліковано в Новини

У Греції знайшли найдавніший запис поеми «Одіссея»

Міжнародна група вчених-археологів знайшла на Пелопоннесі глиняну табличку з написами, яка після необхідної процедури підтвердження може стати найдавнішим екземпляром з уривком поеми Гомера «Одіссея». Про це повідомило інформагентство «Reuters».

Як зазначає агентство, знахідку, яка являє собою глиняну дошку, виявила група грецьких і німецьких вчених на місці античної Олімпії. У стародавні часи там зародилися Олімпійські ігри.

Знахідка містить 13 строф із 14-ї пісні (рапсодії), у якій головний герой, Одіссей, звертається до свого незмінного друга Евмея. За попередніми оцінками, знахідка належить до римської епохи, ймовірно, третього століття нашої ери.

Як зауважили в міністерстві культури, дату доведеться все ж підтвердити, але табличка є «чудовою археологічною, епіграфічною, літературною та історичною експозицією».

Поема «Одіссея» авторства давньогрецького поета Гомера розповідає історію про Одіссея, правиля Ітаки, який десять років блукав, намагаючись повернутися додому після падіння Трої. Твір став другою великою поемою Гомера після «Іліади». Вчені датують її написання близько 675–725 роками до нової ери.

Джерело: «Укрінформ»

  • Опубліковано в Новини

Пішов з життя поет Іван Драч

Український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч Іван Драч помер у Феофанії вранці 19 червня. Про це повідомив голова Спілки письменників України Михайло Сидоржевський, передає «Українська правда».

Сидоржевський отримав таку інформацію від голови Спілки кінематографістів України Сергія Тримбача.

Поет помер на 82 році життя. За словами Тримбача, його поховають у рідному селі Теліжинці на Київщині біля могили сина Максима, як заповів сам поет.

Свої співчуття висловив президент Петро Порошенко, який назвав поета «одним із найяскравіших поетів з когорти шістдесятників».

Іван Драч народився 1936 року в селі Теліжинці Тетіївського району на Київщині. Після закінчення у Тетієві середньої школи почав викладати російську мову та літературу в семирічці сусіднього села Дзвенячого. Працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії. Перший вірш поета з’явився ще у 1951 році.

У 1958 році Іван Драч вступив на філологічний факультет Київського університету імені  Шевченка, але його виключили через творчі та політичні погляди. Згодом він зумів відновитися, але на заочній формі.

Залишивши навчання, Драч працював у «Літературній Україні». Дебютував на початку 60-х років, коли «Літературна газета» опублікувала його поему-трагедію «Ніж у сонці». У 1962 році вийшла перша збірка поета – «Соняшник».

У 1964 році він здобув фах кінодраматурга на Вищих сценарних курсах у Москві. Після цього працював у сценарній майстерні Київської кіностудії імені Довженка.

У середині 80-х років його обрали до правління Київської організації Спілки письменників України, де потім він обіймав посаду голови правління. Наприкінці 80-х поет став першим головою Народного Руху України, тричі обирався депутатом Верховної Ради. У 2006 році був удостоєний звання Героя України.

На рахунку поета – понад 10 збірок, кіноповісті, сценарії.

  • Опубліковано в Новини

Міжнародний день рідної мови відзначили в бібліотеках Кам’янського

«Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина», – говорить народна мудрість. Та багатство, втілене в скарбниці інших мов, залишиться для людини недосяжним, якщо вона не оволоділа рідною мовою, не відчула її краси. Мова – духовне багатство народу. Ми часто чуємо ці слова, але не завжди задумуємось над їхньою глибиною. Адже мова – це історія життя наших далеких предків, це наш родовід, – наголошують кам’янські бібліотекарі.

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови. Напередодні цього свята працівники бібліотеки-філії №7 провели мовний турнір із дев’ятикласниками школи №21. На учасників чекали досить складні випробування: дати якнайбільше правильних відповідей у конкурсі «Мовний калейдоскоп», поставити влучне запитання своїм суперникам, пояснити прислів’я в малюнку, розгадати анаграми. Захід проходив  напружено і зосереджено,  всі учасники прагнули перемоги. Та, як завжди, перемогла дружба.

У читальному залі Центральної міської бібліотеки імені Т.Г.Шевченка до Міжнародного дня рідної мови було проведено літературну годину «Рідна мова – то доля народу», до якої долучились учні Кам’янського центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів. На абонементі закладу відбулася презентація проекту «101 точка читання» з популяризації української та всесвітньої літератури. А в юнацькому відділі бібліотекарі підготували «Пізнавальну мозаїку» для учнів міста.

Джерело: Бібліопазли

  • Опубліковано в Новини

Міський тур Всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу відбувся в Кам’янському

У Кам'янській Центральній бібліотеці імені Т.Г.Шевченка відбувся міський тур Всеукраїнського літературного-мистецького конкурсу «Щоб далі йти дорогою одною», присвячений видатній поетесі Олені Телізі.

Організаторами конкурсу виступили Центральна бібліотека та департамент з гуманітарних питань міської ради. Активну участь у підготовці заходу також взяли студенти металургійного коледжу.

Творчі та літературні здібності на конкурсі демонстрували учні шкіл, студенти професійно-технічних та вищих навчальних закладів міста.

Молодь читала вірші Олени Теліги, представила літературно-музичні композиції її творів, театралізовані сцени за мотивами творчості поетеси тощо.

До складу журі конкурсу увійшли директор бібліотечної системи Кам'янського Тетяна Герасюта, член Національної спілки письменників України, поет та перекладач Сергій Злючий, заслужена артистка України Ірина Чваркова і керівник Дніпропетровського обласного відділення товариства імені Олени Теліги Тетяна Хуторна.

За словами Сергія Злючого, серед учасників багато талановитої молоді, яка глибоко відчуває і розуміє літературний матеріал, залишений у спадок Оленою Телігою.

Перше місце в конкурсі завоювала учениця гімназії №11 Дарина Козак.

Друге посіли учениця школи №7 Юлія Решетняк і студент медичного коледжу Едуард Доброгорський. Третє місце поділили студентка економічного коледжу Марія Гудакова та студентка технологічного коледжу Єлизавета Нелікаєва.

Усі переможці представлятимуть місто в обласному турі конкурсу.

Джерело: Бібліопазли

Олена Іванівна Теліга — українська поетеса, літературний критик, діячка організації українських націоналістів. 21 лютого 1942 року на тридцять п'ятому році життя Олену Телігу разом з чоловіком розстріляли фашисти у Бабиному Яру.

  • Опубліковано в Новини