-2°C

Кам’янське

Переважно хмарно

Вологість: 88%

Вітер: 9.66 km/h

USD 27.23   EUR 30.88
Новини 24

Стрітення Господнє: традиції та прикмети

15 лютого християни східного обряду святкують Стрітення Господнє. Це одне із 12 найголовніших церковних свят у році, хоч воно й не є вихідним.

Стрітення – сороковий день після народження Ісуса Христа. Цього дня Діва Марія принесла немовля в Єрусалимський храм на посвяту. Там новонароджений Ісус вперше зустрівся з праведником Симеоном і пророчицею Анною, які одразу ж впізнали у малюкові нового Месію.

Старцеві Симеону було провіщено жити, аж поки той не зустріне людського спасителя. Побачивши Ісуса, він одразу ж заявив, що цей малюк – син Божий, спаситель людського роду.

Стрітення офіційно почали відзначати у Візантійській імперії у 542 році за правління імператора Юстиніана. Свято символізує зустріч людства з немовлям Ісусом, зустріч Старого і Нового Завітів, а в народі також вважається, що в цей день зима зустрічається з весною.

На Стрітення у церквах особливим чином святять воду і свічки. Стрітенська вода вважається такою ж сильною і цілющою, як і водохресна. Нею поїли хворих дітей, окропляли нові речі. А Стрітенські свічки називали «громичними», бо їх запалювали під час грози, щоб уберегти будинок від біди.

Стрітення – велике християнське свято, тож цього дня не можна лаятися, сваритися, прибирати, вишивати, прати, працювати в городі. Також не радили на Стрітення вирушати в далеку мандрівку.

Джерело: «24 канал»

  • Опубліковано в Новини

Як українці святкуватимуть Масляну

Масляна – стародавнє слов’янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни. Гуляння народу триває тиждень і завершується Прощеною неділею.

Святкування Масниці безпосередньо прив’язане до Великодня. Для цього потрібно від дати Пасхи вирахувати 48 днів – це Великий піст, а потім ще тиждень – безпосередньо Масляна. У 2019 році вона починається 4 березня і триватиме до 10 березня включно.

Основою обрядовою стравою Масляної були вареники з сиром, які вживалися з маслом чи сметаною. Виготовляли також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частували протягом усього тижня.

Найцікавіше відзначали останній день Масляної – Сиропусну неділю. У різних регіонах були свої обряди й дійства. Зокрема, сусіди й родичі обходили одне одного й просили прощення за образи. Вважалося, що саме цього дня має відбутися страшний суд, а тому годилося помиритися з усіма.

Також селяни цього дня традиційно прогнозували погоду. Вважалося: яка Сиропусна неділя, такий і Великдень.

Із різноманітними забавами та обрядами й завершувався останній день Масниці. Люди готувалися до найдовшого і найсуворішого з усіх попередніх – Великого посту, а тому казали: «Масляна, Масляна, яка ти мала, – якби ж тебе сім неділь, а посту одна». Та що ж поробиш, коли, як стверджує інший крилатий афоризм, «Не завжди котові Масляна».

З 11 березня гуляння припиняться, адже настане Великий піст, який триватиме до 28 квітня – Великодня.

  • Опубліковано в Новини

Старий Новий рік: історія та традиції свята

У ніч із 13 на 14 січня святкують Старий Новий рік. Ця дата з’явилася в Україні у 1918 році – після переходу з юліанського календаря на григоріанський, за яким на той час уся Європа жила вже кілька століть. Через це всі свята були перенесені на 13 днів.

До переходу на григоріанське літочислення цього дня відзначали Василів день, або Щедрий вечір. Саме звідси й пішли традиції святкування Старого Нового року.

Споконвіку на Старий Новий рік було прийнято накривати пишний і щедрий стіл, звідси походить інша назва свята – Щедрий вечір. Вважається, що чим багатшим буде стіл, тим більше благ господар отримає в наступному році.

Увечері 13 січня дівчата ходили по хатах і щедрували, вітали усіх зі святом та бажали здоров’я й достатку. А зранку 14 січня хлопчики-посівальники відвідували домівки родичів, сусідів і знайомих, засипаючи їх зерном. Зерно посівальників не можна було вимітати до заходу сонця.

Посівальникам віддячували гостинцями, пізніше їм почали давати гроші. Також вважалося, що першим 14 січня в оселю повинен заходити чоловік – тоді буде і хороший урожай, і худоба здорова, і в хаті лад.

Джерело: УНІАН

  • Опубліковано в Новини

У Кам’янському відкриється виставка ікон Святого Миколая

11 грудня в Музеї історії міста Кам’янське працюватиме виставка ікон Святого Миколая з Червоноградської філії Львівського музею історії.

Загалом у колекції представлені 17 ікон, написані на дереві й полотні, що датуються кінцем ХVІІІ – початком ХХ століття. Колекція містить святині, знайдені шляхом науково-пошукових експедицій на території Львівської та Волинської областей протягом 1980–2000 років. Ікони довгий час зберігалися в жахливих умовах, адже церкви і дзвіниці були перетворені на склади. Тому колекція підлягала терміновим реставраційним роботам.

Святий Миколай – римський християнський священик грецького походження, єпископ Мирський. Вважається одним із найшановніших святих. Його культ швидко поширився в Україні після прийняття християнства, адже образ святого Миколая співзвучний і зрозумілий українській душі. Виставка доповнена матеріалами з фондів музею історії міста, особливе місце серед них займає Євангеліє з Києво-Печерської лаври ХІХ століття.

Під час виставки можна буде поринути в атмосферу свята Миколая Чудотворця, дізнатися про українські традиції вірувань та святкування цього дня, народні прикмети й легенди. А маленьких відвідувачів чекає «казкова вікторина» та майстерня зі створення листа до Миколая.

Вартість: 5 гривень для дітей, 10 гривень для дорослих. Довідки за телефонами: 55-42-50, 55-42-51.

  • Опубліковано в Новини

Світ відзначає День святого Валентина: історія та традиції свята

14 лютого відзначається День Святого Валентина, або День усіх закоханих – свято романтики, кохання та ніжності. Цього дня прийнято дарувати коханим і дорогим людям квіти, цукерки, повітряні кульки та інші приємні подарунки.

Історія походження Дня Святого Валентина пов'язана з кількома легендами. Відповідно до однієї з них, римський імператор Клавдій II видав указ про заборону одруження під час військової служби. Всупереч указу молодий священик Валентин нібито таємно вінчав закоханих. Коли імператор дізнався про це, то засудив Валентина до смертної кари. За непокору правителю священику відрубали голову.

Якщо вірити іншій легенді, то День Святого Валентина виник як пам'ять про римського патриція Валентина, який був таємним християнином і звертав у нову віру своїх слуг. Після того, як він провів обряд вінчання для двох із них, всі троє були затримані вартою. Як представник вищого класу, Валентин міг уникнути кари, але його слуги такого привілею не мали. Але несподівано для всіх він переконав варту відпустити слуг взамін на власне життя.

Достовірно ні про першого, ні про другого Валентина нічого не відомо. Кого саме з мучеників на ім'я Валентин було зараховано до лику святих, сказати точно вже неможливо. Однак легенди про Святого Валентина живуть в думках і серцях людей вже декілька століть, а свято всіх закоханих дарує моменти щастя і допомагає відкривати справжні почуття.

Вважається, що в Західній Європі День Святого Валентина став широко відзначатися з XIII століття, в США – з 1777 року. В Україні 14 лютого як день всіх закоханих – свято відносно нове, але досить популярне і масове.

Як і на будь-яке інше свято, на День Святого Валентина прийнято дарувати подарунки, сувеніри і «валентинки». Вони можуть бути як підписаними, так і анонімними.

В Італії на 14 лютого в основному дарують солодощі. У Франції прийнято дарувати дорогоцінні прикраси і писати любовні вірші. Британці можуть посилати чуттєві зізнання не тільки коханим та близьким людям, але й домашнім тваринам. Чуттєві іспанці нерідко відправляють ніжні послання за допомогою поштових голубів. Американці на День святого Валентина вітають не тільки коханих, а й усіх друзів та близьких.

Німці зрадили романтичним традиціям. У них святий Валентин – перш за все, покровитель психічно хворих. Саме тому цього дня всі психіатричні лікарні прикрашають червоними стрічками.

Голландці дотримуються того принципу, що 14 лютого жінка може сама зробити пропозицію чоловіку. Однак якщо він відмовиться, то зобов’язаний подарувати їй шовкове плаття. А собі, в такому випадку, купує шовкову шнурівку з сердечком.

Джерело: glavcom.ua

  • Опубліковано в Новини

Сьогодні розпочалася Масляна: традиції та історія свята

Масляна – стародавнє слов’янське свято, що символізує проводи зими і очікування весни. Гуляння народу триває тиждень і завершується Прощеною неділею. Про традиції святкування повідомляє 24tv.ua.

Святкування Масляної безпосередньо прив'язане до Великодня. Для цього потрібно від дати Пасхи вирахувати 48 днів – це Великий піст, а потім ще тиждень – безпосередньо Масляна. Цього року святкування розпочинаються 12 лютого і триватимуть до 18 лютого включно.

Увесь тиждень поділяється на два періоди: Вузька Масляна (понеділок, вівторок і середа) та Широка Масляна – четвер, п'ятниця, субота та неділя. У перші три дні можна займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припиняються. При цьому кожен день Масляної має свою назву і призначення. У давнину дотримувались усіх традицій, але сьогодні більшість із них вже забулися.

Понеділок, 12 лютого – перший день Масляної, «зустріч». Цього дня роблять крижані гірки. У давнину вірили, що чим далі котяться сани і чим гучніший сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай.

Вівторок, 13 лютого – «загравання». У цей день прийнято заводити веселі ігри та пригощати за організовані веселощі млинцями.

Середа, 14 лютого – «ласунка». Усі господині цього дня готують різні смаколики у великих обсягах і прикрашають ними багатий стіл, але млинці, звісно, залишаються на першому місці.

Четвер, 15 лютого – «розгуляй». Із цього дня Масляна розгортається на всю широчінь – гуляють з ранку до вечора, водять хороводи, співають пісні.

П’ятниця, 16 лютого – «тещині вечори». Величезна кількість звичаїв цього дня спрямована на прискорення весіль та сприяння молоді у знаходженні собі відповідної пари. Зяті з вечора особисто запрошують в гості своїх тещ – пригощають їх млинцями.

Субота, 17 лютого – «посиденьки зовиці». У цей день молода невістка запрошує своїх рідних до себе.

Неділя, 18 лютого – «Прощена неділя». Цього дня прийнято просити прощення у всіх близьких та скривджених за заподіяне зло, за якісь свої проступки. Це дуже світлий день перед початком Великого посту.

З 19 лютого гуляння припиняються, оскільки настає Великий піст, який триватиме до 8 квітня – Великодня.

  • Опубліковано в Новини

Хрещення Господнє: традиції та звичаї

19 січня православні віруючі відзначають найстаріше церковне свято – Хрещення Господнє або, як ще його називають в народі, Богоявлення. Яких традицій та звичаїв здавна дотримувалися цього дня?

Саме 19 січня Іоанн Хреститель хрестив Ісуса Христа у річці Йордан. Для православних Хрещення – одне з найважливіших свят у році.

Водохресний Святвечір

Водохресний Святвечір – це суворий піст напередодні Хрещення (18 січня). У народі його також називають «Водохресний вечір», «Голодна кутя», «Свічки». Господині готують цього вечора сочиво – кутю із зерен пшениці, рису або ячменю.

Освячення води

Ще з часів язичництва воді приписували цілющі властивості. Пізніше вченими було доведено, що вода може змінювати не тільки свої властивості, але й склад під впливом слів і думок людини. Цьому висновку послужили численні проведені експерименти. Так, християни впевнені, що молитва заряджає воду позитивною енергетикою.

Вважається, якщо напередодні Водохреща зануритися в освячену воду три рази, душа і тіло людини очистяться. Ця вода називається ще святою Богоявленською.

Головна традиція 19 січня – здійснення молебню і відвідування річки, де в освячену ополонку занурюються всі бажаючі, щоб очиститися. Однак робити це можна тільки тим людям, стан здоров’я яких в нормі.

Також в цей день прийнято запасатися освяченою водою і приносити її своїм рідним і близьким додому. Як стверджують віруючі люди, така вода не псується. Більш того, вона допомагає позбутися хвороб і може підняти настрій у найсумніший день. Водою святять квартиру або дім, щоб забезпечити спокій і благополуччя на весь рік. Але при цьому, в жодному разі, не можна сваритися.

Традиції

На Хрещення прийнято вмиватися снігом у відповідну погоду. Вважається, що ця процедура омолоджує шкіру краще за інші способи. Для цього необхідно зібрати чистий сніг на Хрещення і дати йому розтанути, після чого – нанести на обличчя.

Багато пар укладають свої шлюби саме 19 січня. Існує думка, що якщо узаконити стосунки в цей день, все подальше сімейне життя буде щасливим і спокійним.

У це свято молоді мами намагаються охрестити своїх малюків.

Напередодні Хрещення дівчата ворожать на свою долю, а сни з 18 на 19 січня вважаються віщими.

Хороша прикмета на Хрещення – почати важливу справу. Тоді її успішність у майбутньому найімовірніша.

Відзначимо, що на Хрещення не можна працювати. Найкраще присвятити цей день близьким, а також очиститися від гріхів. Не варто надмірно захоплюватися ворожіннями і застіллями.

  • Опубліковано в Новини

Різдво: історія, традиції, обряди,прикмети

За православною традицією Різдво Христове відзначають 7 січня, зібравшись за столом у родинному колі. Свято має безліч стародавніх повір'їв і традицій, багато з яких шанують сучасні християни.

ІСТОРІЯ

Різдво - одне з головних християнських свят, яке пов'язують з народженням Ісуса Христа. Прийнято вважати, що непорочна Діва Марія, будучи вагітною, змушена була відправитися до Віфлеєму. Марія з чоловіком не змогли знайти місце для ночівлі, тож їм довелося зупинитися в печері для худоби, де Діва Марія і народила Сина Божого.

За Писанням, зірка, схід якої мудреці бачили, ішла перед ними, аж поки не зупинилася над тим місцем, де було Дитятко. Саме тому, Різдво прийнято відзначати ввечері, зі сходом першої зірки на небі.

ТРАДИЦІЇ

Напередодні Різдва православні християни дотримуються строгого посту, який завершується ввечері 6-го січня. Цей вечір називають Святим, або Святвечором. Багато традицій та обрядів цього свята відверто язичницькі, але з часом адаптувалися до релігії.

У Святвечір прийнято збиратися в колі сім'ї та їсти кутю. Саму вечерю прийнято накривати по-особливому - під скатертину потрібно класти сіно. Цей звичай сягає корінням до історії народження Христа - сіно було в яслах, в які Марія поклала новонароджене Дитятко.

На різдвяний стіл ставлять 12 страв: кутю, узвар, вінегрет, вареники, овочеве рагу, капусняк, голубці, рибу, соління, пісні пироги, салат з буряка і запечені яблука.

ОБРЯДИ

Різдво, на відміну від Святок, тихе сімейне свято. У цей день прийнято дарувати подарунки рідним і близьким. Святочні обряди, такі як колядування та посівання, сягають корінням в язичництво. Колядувати і посівати в будинках сусідів потрібно з 6 по 9 січня. У Святвечір дівчата ворожать на свою долю - вважається, що в цей час «нечисті сили» допомагають побачити майбутнє. Ця традиція жива до сих пір: в Інтернеті навіть можна знайти «ворожіння онлайн».

ПРИКМЕТИ

Якщо на Святвечір заметіль - літо буде раннім.

Якщо небо чисте і зоряне - рік буде врожайним.

Якщо вранці на Різдво випав сніг - рік буде прибутковим.

Якщо погода тепла - весна буде пізньою і холодною.

  • Опубліковано в Новини