27°C

Кам’янське

Сонячно

Вологість: 27%

Вітер: 6.44 km/h

USD 27.93   EUR 32.03
Увійти

У Кам’янському підбили підсумки ХІ Всеукраїнського фестивалю «Мамай-fest»

1–3 червня у Кам’янському проходив ХІ Всеукраїнський історико-культурологічний фестиваль «Мамай-fest», створивши навколо себе насичений український культурний простір. 

Урочисте відкриття фестивалю відбулося на майдані Петра Калнишевського за участю запального етно-рок-гурту  «КораЛЛі» з Івано-Франківська.  Також жителі та гості міста взяли участь у майстер-класі з живопису і потренувалися в  написанні картини «Козак Мамай», а також паралельно  ознайомилися з виставкою картин класичних «Мамаїв».

До учасників фестивалю надійшло привітання від міністра культури України Євгена Нищука, в якому відзначалось, що «проведення знакової науково-мистецької акції на колишніх землях запорозького козацтва в сьогоднішньому індустріалізованому Кам’янському є яскравим свідченням прагнення сучасників до відродження втраченої історичної пам’яті та утвердження національних традицій».

Фестиваль розпочався з науково-практичної конференції «Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини», у ході якої, окрім виступів науковців із різних регіонів України, відбулася презентація досліджень доктора історичних наук Віктора Брехуненка, а також презентація книги спогадів і роздумів про В’ячеслава Чорновола «Великі дерева в тіні не ростуть».

Того ж дня було підбито підсумки цьогорічного конкурсу дитячої творчості «Козак Мамай та його пісня», на якому 173 учасники представили 199 робіт.

Наскрізною темою фестивалю стала тема річки Дніпра в історичному, геополітичному, екологічному, філософському та інших контекстах. Тому 1 червня відбулася панельна дискусія «Дніпро сьогодні: сакральна ріка чи зона екологічного лиха» з виїздом учасників фестивалю на Середньодніпровську ГЕС.

Також першого фестивального дня відкрилася низка виставок. Це – етнографічна виставка «Евакуйована колекція», створена у 2015 році як благодійна ініціатива бійця добровольчого батальйону «Айдар» Миколи Павлюченка з метою культурного діалогу та сприяння порозумінню між українцями, жителями різних областей країни. На виставці представлений одяг зі стародавніми орнаментами Слобожанщини, зокрема – Луганщини. У цих речах гармонійно поєднуються культурні риси, притаманні населенню не тільки Слобідської України, а й Полтавщини, Наддніпрянщини, Поділля, Полісся, що засвідчує спільну культурну традицію. 

А виставка живопису «Козак Мамай»  заслуженого діяча мистецтв України Ореста Скопа (Львів), якого пов’язує з музеєм та фестивалем довготривала дружня  співпраця і  у доробку якого декілька сотень картин про козака Мамая, незмінно викликає захоплення відвідувачів.

 

Також львівська делегація представила банерну виставку, присвячену видатному українському поетові Богдану-Ігорю Антоничу, який, хоч і пішов з життя рано, але справив значний вплив на український поетичний простір ХХ століття.

Говорили й ще про одну поетесу, яка рано покинула цей світ. Володимир Бевз (Вінниця) презентував творчість своєї онуки Олександри Бурбело, вірші якої увійшли до програми з української літератури 5-6 класів.

Закінчився перший фестивальний день демонстрацією фільму «Будинок «Слово», який представляла харківська делегація волонтерів.

2 червня відбулася публічна лекція  кандидата історичних наук, завідувача кафедри дизайну Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва імені М. Бойчука Олександра Босого «Українська орнаментика: витоки, символи, еволюція». Євген  Безус із Верхньодніпровська презентував літературно-художнє видання «Залізна відданість українському народу» про поезії, оповідання, наративи поета Олександра Григоренка.

Актуальною стала презентація «Події Української революції у світлинах 1917–1920-х років», проведена кандидатом історичних наук Юрієм Митрофаненком із Кропивницького. А шанувальників літератури зацікавила творча зустріч із кандидатом філологічних наук, українською письменницею Ольгою Кирилюк.

Другого фестивального дня відкрилася також всеукраїнська виставка «ДніПРОбудження» та виставка Євгена Прокоф’єва й Олександра Жолудя  «ДніПРОбудження: Запорізька проекція», які зібрали навколо себе багато шанувальників мистецтва.

Однією з фестивальних локацій стала цього року Центральна бібліотека імені  Шевченка. У її гостинному дворику зібралося традиційне «Коло Слова» – творча зустріч поетів. Свої вірші читали Роман Кухарук, Анатолій Горовий і  Віра Свистун із Києва, Володимир Луценко, Володимир Кільченський, Віталій Старченко та Михайло Кудрявцев із Дніпра, кам’янчани Марія Дружко та Михайло Яровий.

А у музеї зібрав повну залу шанувальників театру творчий вечір народного артиста України Віктора Гунькіна. Після цього слово взяла харківська делегація (Таня Бабіна, Олександр Ткаченко, Микола Мох, Сергій Перепелиця, Галина Железняк), яка традиційно приїздить на фестиваль до Кам’янського. Цього разу їх виступ був присвячений Григорію Сковороді. Програма включала презентацію фільму, концерт та лекцію.

Після виступу харків’ян гості та учасники фестивалю мали змогу переглянути фільм «Посттравматична рапсодія» режисера Павла Когута. Цей фільм представив «кіборг» Артем Безверхий, який у фільмі виконав епізодичну роль.

3 червня відбувся традиційний виїзд учасників фестивалю за місто – до унікального заповідника «Дніпрові пороги». Там їх зустрів директор, кандидат біологічних наук Вадим Манюк.

А у музеї цього дня відбулися показ фільму «Найближчі до Бога», «Родинний день» за участю музичної родини Гордієнків, творча зустріч із молодою кам’янською художницею та поетесою Марією Слободяник.  І, звичайно, всі з нетерпінням чекали на одну з головних подій кожного «Мамай-fest’у» – концерт заслуженого артиста України, кобзаря Тараса Компаніченка, який за 11 років проведення фестивалю  став  практично його символом і має в Кам’янському багато палких шанувальників.

Тож, як завжди, «Мамай-fest» став місцем високої концентрації українського слова та українського мистецтва, перетину традиційної та сучасної культури.

Останнє редагування Середа, 06 червня 2018 09:09

Прокоментувати:

Переконайтеся, що ви вводите інформацію, де це зазначено (*) . HTML-код не допускається.