У минулих публікаціях ми вже згадували про будівлю Палацу металургів 1932 року авторства Володимира Заболотного, згодом – архітектора будівлі Верховної Ради України, і про те, що навпроти палацу в 1936 році збудували школу № 17 за проєктом Олекси Повстенка, майбутнього архітектора реконструкції Капітолію США.

Пов’язана з цим місцем і ще одна цікава історія. Свого часу біля Палацу металургів стояла відома скульптурна група «Ленін і Сталін», одним із авторів якої був Юхим Білостоцький. Згодом же його син Анатолій Білостоцький створить скульптурну групу «Слава труду», яку встановлять теж біля Палацу. Проте тут варто зробити певний відступ.

У повоєнні роки в Києві на нинішній Інститутській вулиці, яка тоді звалася вулицею Жовтневої Революції, – поруч із Хрещатиком, на високому плато в почесній близькості від будівель Ради Міністрів, ЦК КПУ і Жовтневого палацу культури – відкрився Республіканський виставковий павільйон.

Споруда ця, хоч і являла собою результат перебудови колишнього урядового гаража, була дуже добре пристосована для різних мистецьких заходів. До середини 80-х павільйон був центром виставкового життя Києва і всієї України. Тут проходили звітні, ювілейні, персональні, зарубіжні виставки, формувалися репрезентативні виставки українського мистецтва для закордоння. Кажуть, до павільйону виявляв прихильність сам Володимир Щербицький, очільник радянської України в 1972–1989 роках та колишній дніпродзержинець.

Наприкінці вісімдесятих павільйон почнуть реконструювати, і він, на жаль, стане однією з багатьох київських недобудов дев’яностих. Уже на початку 2000-х коробку павільйону планували використати для нового корпусу Національного художнього музею України, проте – безуспішно. Зрештою споруду знесли, і замість неї виникло звичайне пустирище.

Сумної слави це місце набуло під час подій Євромайдану 2014 року, коли на прилеглій ділянці Інститутської вулиці відбулися наймасовіші вбивства протестувальників. Того ж року цю частину Інститутської перейменували на алею Героїв Небесної Сотні, й відтоді якраз на місці колишнього виставкового павільйону заплановано побудувати меморіально-музейний комплекс, присвячений «Революції Гідності».

Частенько заходив до Республіканського виставкового павільйону веселий, життєрадісний чоловік, якого всі любили – скульптор Анатолій Юхимович Білостоцький. У 1960 році він створив скульптурну групу «Слава труду» (інша назва – «Творення»), яка одразу стала відомою та постала біля входу до павільйону.

Знімок скульптурної групи двох металургів, із праці яких вичаровується супутник, було розміщено на обкладинці першого номера журналу «Мистецтво» за 1961 рік. А в 1962 році її на фоні готелю «Україна» зафіксував класик української фотографії Георгій Угринович, і знімок цей навіть потрапив на обкладинку книжки «Здрастуй, Україно!» 1963 року.

Згодом скульптурну групу було перевезено туди, де вона виглядала найдоречніше, – до Дніпродзержинська (подейкують, що вона привернула увагу когось із міського керівництва, відтак була придбана містом) – та встановлено біля Палацу культури металургів на круглій клумбі, де раніше стояла традиційна повоєнна скульптура футболіста.

Доля цього мистецького твору добре відома кам’янчанам. Одного разу наприкінці дев’яностих скульптурна група привернула увагу крадіїв металу. Але зловмисники виявили, що скульптуру виконано з пластмаси, і – спалили її. Ще якийсь час посеред клумби залишався опустілий постамент, потім не стало і його.

А ще через кілька років за мотивами втраченої скульптурної групи, на замовлення відомого підприємця Олега Мороза скульптор Юрій Щедров та архітектор Іван Власенко створюють пам’ятник біля готелю «Rodina», колишньої будівлі тресту «Дніпрохімбуд».

У статті використано інформацію київського мистецтвознавця та краєзнавця Святослава Яринича.

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram