Невелика, лише у квартал завдовжки, вулиця Басейна нині не привертає особливої уваги. Разом з тим, вона є однією з найстаріших вулиць Верхньої колонії при Дніпровському заводі – того міського осередку, з якого розбудувалося все сучасне Кам’янське.

Там, де Басейна вулиця вливається в нинішню площу Ясюковича, колись стояла цікава інженерна споруда – кам’яний резервуар місткістю 204 кубічних метри, до якого накачувалася дніпровська вода. Саме з нього здійснювалося водопостачання Нижньої колонії, а також закачувалася вода до напірної вежі Верхньої колонії.

Якраз із водонапірної вежі було зроблено фото, де бачимо цей резервуар – укритий круглим земляним насипом, із восьмигранною башточкою нагорі. Він і був тим самим «басейном», якому вулиця завдячує своєю назвою.

Як зазначав краєзнавець Олександр Слонєвський, своє ім’я вулиця Басейна, як і інші у Верхній колонії (раніше безіменні), дістала після 1923 року.

Кам’яний резервуар та кілька довколишніх будинків – найперших у Верхній колонії – вже зображені на плані 1888 року, тобто споруджувалися вони разом із металургійним заводом та існували ще до його запуску. Два з цих будинків – одноповерхові, двоквартирні № 6 та № 7 (нагадаємо, що житлові будинки Верхньої колонії мали наскрізну нумерацію) – належали до сучасної Басейної.

Як випливає з «Опису Дніпровського заводу» 1908 року та списку, укладеного в 1909 році кам’янським приставом Володимиром Клунниковим, у будинку № 6 (згодом – вулиця Басейна, 1) мешкали начальник прокатних відділень заводу Ян Болеховський і начальник технічно-комерційного відділення Гавриїл Косьмидерський, що також був попечителем заводського училища і головою Товариства ревнителів жіночої освіти.

Мешканцями сусіднього будинку № 7 (нині – вулиця Басейна, 3) були урядовий інспектор при Дніпровському заводі, статський радник Станіслав Жуковський та начальник хімічної лабораторії Карл Клемм, скарбник Товариства любителів мисливства.

За новітніх часів долі цих будинків склалися дуже по-різному. У будинку на Басейній, 1 до дев’яностих років містився відділ кадрів та деякі інші служби заводу «Дніпровагонмаш». Після виїзду цих установ, уже на початку двадцять першого століття, будинок поступово перетворився в руїни. У 2013 році їх знесли та облаштували тут спортивний майданчик вищого професійного училища – асиметричну заміну майданчику, на місці якого постала площа з «Голгофою».

Будинок на Басейній, 3 раніше займали відділ робітничого постачання та юридичний відділ Дніпровського металургійного комбінату. Нині будівля виглядає занедбаною, а в лютому 2022 року за невідомих обставин згорів її дворовий корпус. Таким є сьогодення однієї з найстаріших вулиць міста Кам’янського.