У 1956 році біля Кам’янського-Дніпродзержинська розпочалося будівництво нової гідроелектростанції Дніпровського каскаду. Разом із ГЕС стартувала й забудова її житлового селища – одного з кращих районів міста.

При будівництві селища Дніпродзержинської, як і дещо ранішої Кременчуцької ГЕС, визначився перехід від традиційної квартальної забудови до більш удосконалених прийомів – укрупнених кварталів і мікрорайонів із повними комплексами підприємств культурно-побутового обслуговування.

Зокрема, мікрорайонний принцип майже повністю втілився у генплані селища Дніпродзержинської ГЕС, розробленому Українським відділенням Гідроенергопроекту за участю колективів НДІ містобудівництва та НДІ архітектури споруд Академії будівництва і архітектури УРСР. Що ж явив собою цей план?

За проєктом територія селища поділилася на два мікрорайони, розташовані обабіч селищного центру. На території кожного мікрорайону розмістилися школи, дитячі заклади, підприємства побутового обслуговування з продуктовими і промтоварними магазинами, їдальнями, різними майстернями тощо.

Школи і дитсадки зосередилися всередині мікрорайонів, вдалині від зовнішніх вулиць з інтенсивним транспортним рухом. У центрі кожного мікрорайону з’явилися великі зелені масиви.

Селище ГЕС замежувало з крупним масивом прибережної озелененої зони, де були запроєктовані парк культури і відпочинку, стадіон (сучасний «Буревісник») та гідропарк (відпочинкова зона біля водойми).

Центральним майданом селища повинна була стати площа біля нинішнього технічного університету. На її ескізі бачимо пам’ятник (вождю пролетаріату?) в центрі площі й триповерхову, імовірно адміністративну будівлю в сквері вулиці Квітів. На протилежному боці майдану зображено будинок клубу, суміщений із головним входом до парку.

Зрештою цей клуб так і не був побудований. Його роль перебрав на себе кінотеатр, споруджений у 1959 році за типовим проєктом на 300 місць. А в 1967 році на північній стороні площі постала нова стильна будівля індустріального інституту. Відтоді це місце набуло свого сучасного вигляду, звичного вже кільком поколінням городян.

Фото: «Ескізний проект Центрального парку культури і відпочинку в селищі Дніпродзержинської ГЕС. Вид на головний вхід парку з боку центрального майдану селища». Гузенко, Т. Г. До планіровки і озеленення нових селищ Кременчуцької та Дніпродзержинської ГЕС // Вісник Академії будівництва і архітектури УРСР. – 1958. – № 2.