+380971399964 kp-mis@ukr.net
Кам'янське

вологість:

тиск:

вітер:

USD

28.66

EUR

32.30

Середа 26 Січня 2022 01:01:55
+380971399964 kp-mis@ukr.net

USD

28.66

EUR

32.30

новини на пульсі:

Еколог запропонував створити лісорозсадник на сховищах ПХЗ у Кам’янському

05 Січня, 2022

Територію колишнього ПХЗ (Придніпровського хімічного заводу), який переробляв уранові руди, можна частково рекультивувати шляхом створення лісорозсадника.

Про це у своєму блозі розповів еколог, експерт у сфері охорони навколишнього середовища Дмитро Аржевічев.

Починаючи з 1956 року, підприємство розпочало захоронення відходів переробки уранової руди. В результаті утворилися 9 хвостосховищ. Кожне являє собою територію площею кілька гектарів, на якій і здійснювали поховання радіоактивних відходів. Аржевічев зазначив:

“У кожному хвостосховищі є різні концентрації уранових руд і як наслідок – різна якість відходів. Неправильним було б говорити про те, що вони всі однакові”

У 2000-х роках Придніпровський хімзавод суттєво знизив обсяги виробництва, а згодом припинив роботу через незатребуваність продукції, каже Дмитро Аржевічев. Після зупинки завод законсервували. Згодом його розділили на дрібніші підприємства.

“Фактично ПХЗ не консервували, а розбили на кілька підприємств. Серед них ДП «Бар’єр», ДП «Смоли» та інші. Кожне з новостворених підприємств пішло своїм шляхом. Зокрема, ДП «Бар’єр», на якому й перебували основні цехи з переробки уранових руд – це за фактом не законсервоване підприємство, а покинуті приміщення, в яких збагачувалися або перероблялися руди”, – наголосив еколог.

За словами Дмитра Аржевічева, земля, на якій розташоване покинуте підприємство, не є власністю громади м. Кам’янське, а належить державі. Це означає, що місто не має права витрачати бюджет на утримання, моніторинг та охорону хвостосховищ.

Одне з місць поховань екоексперт пропонує перетворити на лісорозсадник. На думку Аржевічева, це дозволить зміцнити хвостосховище та нейтралізувати радіоактивне забруднення, що там є.

“Зверху існуючого сховища може бути насипаний ґрунт, який створить додатковий захист та посилення. До того ж наявність розплідника зробить цю територію спостережуваної, а отже – контрольованої. Таким чином, створюючи розплідник, ми ще й захищаємо територію “хвостів” – наголосив він.

Еколог запевнив: дерева, вирощені на хвостосховищі, безпечні. Більше того, зазначив Дмитро Аржевічев, насадження нейтралізують радіоактивне забруднення. Також дерева переробляють забруднення, не заражаючись при цьому самі, на відміну від металів, які накопичують радіацію та поширюють її. Експерт підкреслив, що створення лісорозсадника дозволить також захистити радіоактивний ґрунт від видування та розповсюдження вітрами.

Натомість для рекультивації території колишнього Придніпровського хімзаводу необхідно насамперед урегулювати земельне питання.

більше цікавих відео у телепроектах

назад до всіх новин