18 березня 1913 року в Львові було створено військове товариство «Січові стрільці». А вже в 1914 році, з початком Першої світової війни, товариство стало однією із найкращих регулярних формацій Армії Української Народної Республіки. Українські Січові Стрільці мали велике значення для відновлення військових традицій, зростання українського патріотизму, створення військової термінології, однострою, фольклору, пісні й музики. І зараз воїни минулого надихають наших захисників сьогодення, та є символом нескореності перед російським ворогом.

Історія військового легіону розпочинається із зборів українських діячів Галичини, які 18 березня 1913 р. проголосили створення українського військового товариства «Січові стрільці». Головним отаманом «Січових стрільців» було обрано доктора Володимира Старосольського, його заступником — осавулом — Дмитра Катамая. За короткий час організували стрілецькі чоти, сотні, курені, фахові офіцерські школи та близько 50 товариств «Січових стрільців».

Галичани складали ядро формації Січових стрільців. Але невдовзі вони залучили до своїх лав чимало наддніпрянців, останніх привабили ідеї загальної української державності. А саме: «Київ і Львів – єдина держава».

Для підготовки січовиків було організовано постійні курси теоретичного і практичного військового вишколу, якими керували старшини запасу австрійської армії Михайло Волошин та Степан Рудницький. Перші польові вправи організували у квітні 1914 року. Основні заняття проводилися із польової та бойової служби, стрільби, технічних основ зброї. Крім того, було випущено 10 підручників з теорії військової підготовки.

Неординарним, як для тієї доби було ставлення цього військового формування до жінки в армії.Так, на початку ХХ століття в арміях світу не воювала жодна жінка. А в легіоні Українських січових стрільців проходили службу аж 33. Жіночий загін складався переважно зі студенток. Троє з них брали безпосередню участь у військових діях та отримали бойові нагороди — Софія Галечко, Ганна Дмитерко та Олена Степанів. Остання, до речі, стала першою жінкою-офіцером у світі в званні хорунжої та навіть очолила бойову сотню військових чоловіків.

Ще один цікавий факт, який напрочуд перегукується із нашим сьогоденням. Добровольцями в УСС йшли освічені і всебічно розвинені українці. Ядро військового угрупування склали активісти січово-сокільського, пластунського руху, було чимало студентів, вчорашніх гімназистів, викладачів, правників, митців та інших представників інтелігенції. Серед старшин і стрільців було майже 40% інтелігенції: громадських та політичних діячів, поетів та художників. Один із яких син поета Івана Франка – Петро.

“Ой, у лузі червона калина” у 2022 році стала голосом усього українського народу в боротьбі за незалежність у повномасштабної війні з Росією, як колись була голосом січових стрільців. Цьому легіону належить і відома фраза “Слава Україні”.

Беззаперечний символ нашої держави – легіон Українських Січових Стрільців є першою спробою організувати національну армію, яка захищала українців від іноземного поневолення. Ще тоді предки наших славних воїнів усією душею розуміли  слова одного зі своїх провідників – Євгена Коновальця: «…У вогні  перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю…»

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram