17°C

Кам’янське

Хмарно

Вологість: 58%

Вітер: 9 km/h

USD 28.53   EUR 33.73
Новини 24

Міський тур Всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу відбувся в Кам’янському

У Кам'янській Центральній бібліотеці імені Т.Г.Шевченка відбувся міський тур Всеукраїнського літературного-мистецького конкурсу «Щоб далі йти дорогою одною», присвячений видатній поетесі Олені Телізі.

Організаторами конкурсу виступили Центральна бібліотека та департамент з гуманітарних питань міської ради. Активну участь у підготовці заходу також взяли студенти металургійного коледжу.

Творчі та літературні здібності на конкурсі демонстрували учні шкіл, студенти професійно-технічних та вищих навчальних закладів міста.

Молодь читала вірші Олени Теліги, представила літературно-музичні композиції її творів, театралізовані сцени за мотивами творчості поетеси тощо.

До складу журі конкурсу увійшли директор бібліотечної системи Кам'янського Тетяна Герасюта, член Національної спілки письменників України, поет та перекладач Сергій Злючий, заслужена артистка України Ірина Чваркова і керівник Дніпропетровського обласного відділення товариства імені Олени Теліги Тетяна Хуторна.

За словами Сергія Злючого, серед учасників багато талановитої молоді, яка глибоко відчуває і розуміє літературний матеріал, залишений у спадок Оленою Телігою.

Перше місце в конкурсі завоювала учениця гімназії №11 Дарина Козак.

Друге посіли учениця школи №7 Юлія Решетняк і студент медичного коледжу Едуард Доброгорський. Третє місце поділили студентка економічного коледжу Марія Гудакова та студентка технологічного коледжу Єлизавета Нелікаєва.

Усі переможці представлятимуть місто в обласному турі конкурсу.

Джерело: Бібліопазли

Олена Іванівна Теліга — українська поетеса, літературний критик, діячка організації українських націоналістів. 21 лютого 1942 року на тридцять п'ятому році життя Олену Телігу разом з чоловіком розстріляли фашисти у Бабиному Яру.

  • Опубліковано в Новини

У Словаччині до Дня Валентина створили «Банк кохання»

У мальовничому середньовічному місті у Словаччині створили «Банк кохання». Там пари мають змогу залишити маленькі, дорогі серцю речі, що символізують їхню любов. Так вони можуть зберегти історії свого кохання на вічні часи, передає BBC.

Скарбниця закоханих, що містить 100 тисяч мініатюрних шухлядок, розташована в Будинку Маріни у словацькому містечку Банська Штявниця. Серед інтерактивних експонатів музею є навіть «любовомір», який оцінює силу почуттів закоханої пари.

Будинок Маріни – це музей, присвячений найдовшій поемі про кохання. Тут зберігається рукопис поеми Андрея Сладковича «Маріна», опублікованої у 1846 році. Вірш словацького поета із 2910 рядків присвячено його коханій Марії Пішловій.

Андрей і Марія покохали одне одного, коли їм було всього 14 років. Він був бідним студентом і навчав дівчину в багатому будинку її батьків. Вона стала його музою, але, на жаль, батьки видали її заміж за багатого пряничника. Пізніше Андрей став протестантським пастором і одружився з дочкою клерка. А Будинок Маріни – місце, де Марія Пішлова прожила більшу частину свого життя.

Середньовічне містечко Банська Штявниця є об'єктом світової спадщини ЮНЕСКО, а поема «Маріна» вважається словацьким національним надбанням. Її вивчають у школах. Деякі закохані можуть навіть вважати Банську Штявницю романтичним суперником Парижу чи Верони.

  • Опубліковано в Новини

Кам’янський письменник Олег Майборода презентував нову дитячу книгу

Щирі дитячі посмішки, зацікавлені очі та піднесений настрій у дітей і дорослих. Саме в такій атмосфері пройшла презентація книги відомого письменника з Кам’янського – Олега Майбороди. Зустріч з автором пройшла 8 лютого  у Центрі позашкільної роботи та дитячої творчості.

Над книгою під назвою «А ти знаєш, що я знаю…» працював дружний колектив кам’янчан: директор Центральної бібліотечної системи Тетяна Герасюта, видавець Андрій Яловий, відповідальна за випуск Наталія Ялова. Над макетом працював Сергій Троценко. Проілюструвала книжку київська художниця Вікторія Дунаєва, а фінансову допомогу на видання книги надали депутати міської ради Олександр Залевський та Ігор Максимович.

Книга є збіркою дитячих віршів, загадок та веселих оповідань. Ознайомитись із нею маленькі читачі зможуть у бібліотечній системі міста, а також у середніх та дошкільних навчальних закладах.

Олег Майборода написав більше 70 книжок, які видавались у різних містах України. Книга «А ти знаєш, що я знаю…» стала першою збіркою, виданою у Кам’янському.

«Ця книга допомагатиме вчителям, вихователям та батькам ростити справжніх синів і дочок України, сприймати світ, у першу чергу, в українському просторі. Я та мій колега, депутат-свободівець Ігор Максимович сповідуємо принцип «свій до свого по своє» і вважаємо, що «своїх» – наших земляків – треба підтримувати. Автор книги – кам’янчанин Олег Майборода, видавництво – теж нашого земляка Андрія Ялового. Профінансоване видання місцевими депутатами. Виданням цієї книги ми започаткували серію «Моє Кам’янське». Щиро дякую усім, хто долучився до створення цього проекту»,– зазначив секретар міськради Олександр Залевський, присутній на заході.

Для учасників зустрічі підготували яскраву та насичену програму. Вихованці Центру позашкільної роботи показали чудову акторську майстерність, декламуючи вірші з нової книги. Юні артисти співали і танцювали на сцені, даруючи глядачам позитивні емоції.

Свої таланти дітям та дорослим продемонстрував і сам автор. Олег Майборода віртуозно  зіграв на саксофоні й тим самим довів, що талановита людина талановита в усьому. Також письменник вручив свої книги дітям, які виконали найкращі малюнки-ілюстрації до його творів.

Олег Вікторович Майборода народився 2 червня 1971 року в Дніпродзержинську (Кам’янському). Закінчив медичне училище за фахом «Сестринська справа». З 1992 року працює масажистом у Центрі первинної медико-санітарної допомоги №1.

Джерело: Кам`янська міська рада

  • Опубліковано в Новини

Наше місто. 50 років виповнилося роману «Собор» Олеся Гончара

П’ятдесят років тому, в січневому випуску серії «Романи і повісті» 1968-го, побачив світ «Собор» Олеся Гончара – потужна публіцистика, якій письменник надав форми соцреалістичного роману.

Прототипами деяких героїв роману стали працівники Дніпровського металургійного заводу, з якими автор зустрічався в процесі роботи над твором. У книзі також багато виразних замальовок із життя тодішнього Дніпродзержинська.

За свій національний дух та правдивий показ радянської дійсності роман був підданий згори масштабній наклепницькій кампанії, вилучався з книжкових полиць і замовчувався. «Досі згадують дніпропетровці ті кошмарні дні сваволі й тиску, залякувань та цькувань… Скільки чесних людей безневинно потерпіло за «Собор»!» – писав Гончар уже в вісімдесяті.

Наприклад, редактор газети «Дзержинець» Наум Івашина – фронтовик, людина надзвичайно щирої вдачі – відмовився підписати офіційний пасквіль стосовно книги, через що змушений був піти з посади.

Твір було «реабілітовано» лише через двадцять років.

Фото з видання «Олесь Гончар. Щоденники у 3 томах (т. 1: 1943–1967)» 2002 року

  • Опубліковано в Новини