21°C

Кам’янське

Ясно

Вологість: 57%

Вітер: 9 km/h

USD 25.38   EUR 28.38
Новини 24

Україна піднялася на 12-те місце в світі за виробництвом сталі

За підсумками роботи металургійних підприємств у червні 2018 року Україна наростила виробництво сталі на 1,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року – до 1,711 мільйонів тонн, піднявшись із 14 на 12 місце в рейтингу, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі.

Про це повідомляє «БізнесЦензор» із посиланням на інформагентство «Інтерфакс-Україна».

Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками червня виглядає таким чином: Китай (80,196 млн тонн, +7,5%), Японія (8,760 млн тонн, +4,2%), Індія (8,739 млн тонн, +7,4% ), США (6,847 млн ​​тонн, +0,8%), Південна Корея (6,122 млн тонн, +3,2%), Росія (6,120 млн тонн, +8,9%), Німеччина (3,770 млн тонн, +4,6%), Туреччина (3,043 млн тонн, +0,7%), Бразилія (2,590 млн тонн, -2,2%) та Італія (2,135 млн тонн, +1,5%).

Далі йдуть Іран (2,080 млн тонн, +16,5%) та Україна (1,711 млн тонн, +7,5%).

Загалом у червні 2018 року 64 країни виробили 151,379 мільйона тонн сталі, що на 5,8% вище, ніж у червні 2017-го.

  • Опубліковано в Новини

Євросоюз запровадив величезне мито на металургійну продукцію

Європейська комісія ухвалила рішення запровадити захисні заходи щодо своєї металургійної продукції у рамках антидемпінгового розслідування. Про це повідомляє «24 канал» із посиланням на прес-службу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

«Тарифні квоти будуть застосовуватися на основі принципу «first come, first served» (перший прийшов – перший отримав), а після того, як квота буде вичерпана, до наступних поставок застосовуватиметься мито у розмірі 25%», – йдеться у повідомленні.

Митні обмеження набули чинності у четвер, 19 липня. Вони встановлюються на ввезення 28 видів металургійної продукції, до 23-х із яких застосують тарифні квоти терміном на 200 днів.

В українському уряді наполягають, що такі дії суперечать нормам Світової організації торгівлі. «Мінекономрозвитку разом з українськими виробниками продовжує відстоювати інтереси України в рамках процедури розслідування. Зокрема, у вересні заплановано проведення слухань, у яких братимуть участь представники Мінекономрозвитку та ряд українських виробників, які представлятимуть позицію української сторони перед Європейською комісією», – заявили у міністерстві.

  • Опубліковано в Новини

«Метінвест» має намір усунути зауваження Антимонопольного комітету для придбання ДКХЗ

Група «Метінвест» планує найближчим часом усунути зауваження Антимонопольного комітету України для отримання дозволу на купівлю Дніпродзержинського коксохімічного заводу.

«Ми зараз готуємо свою пропозицію до АМКУ, яка задовольнить і уможливить отримати дозвіл», – сказав генеральний директор, голова правління «Метінвесту» Юрій Риженков бізнес-порталу «UAprom» у ході прес-туру на ММК ім. Ілліча.

За його словами, АМКУ офіційно опублікував відмову в березні 2018 року.

«Там багато зауважень, але вони стосуються в основному не коксу, а побічних продуктів», – зазначив він.

Наприкінці 2007 року Дніпродзержинський коксохімзавод був придбаний «Євразом» – так само, як і ГЗК «Суха Балка», ДМЗ ім. Петровського і коксохімічні заводи «Баглійкокс» та «Дніпрококс», які до цього належали групі «Приват».

У 2015 році повідомлялося, що «Метінвест» зацікавлений у придбанні Дніпродзержинського КХЗ, проте досі не отримав відповіді Антимонопольного комітету України на свою заявку про можливість укладення даної угоди.

До липня 2017 року ДКХЗ практично в повному обсязі поставляв кокс на підприємства «Метінвесту».

  • Опубліковано в Новини

У Кам’янському відкриється виставка «Українська Бельгія»

15 березня о 15.00 у Музеї історії Кам'янського відкривається виставка «Українська Бельгія: іноземні інвестиції в Україну. Кінець XIX – початок ХХ ст.», яка працюватиме до 8 квітня. Про це повідомили на сторінці закладу в Facebook.

Тема виставки – активний розвиток взаємин України та Бельгії на рубежі століть у таких сферах, як інвестиційна та господарська діяльність, розвиток промисловості, транспорту, міської інфраструктури. Виставка включає близько 250 історичних документів з фондів Національного музею імені Яворницького, що відображають період інтенсивної індустріалізації регіону. Серед них – колекція цінних паперів бельгійських фінансово-промислових груп, що діяли на території Катеринославської губернії.

Як відомо, одна з таких структур – компанія «Коккеріль» – наприкінці дев'ятнадцятого століття стала співзасновником «Південноросійського Дніпровського металургійного товариства». Саме будівництво останнім у Кам'янському металургійного заводу призвело до швидкого перетворення скромного села на сучасне промислове місто.

«На нинішньому непростому етапі розвитку, який переживає Україна, життєво важливо євроінтеграційні декларації наповнити конкретним змістом всебічного взаємовигідного співробітництва. Тому виставка, що наочно демонструє успішний історичний досвід у цій сфері, є сьогодні надзвичайно актуальною. Що особливо важливо, ми бачимо взаємний інтерес до цієї теми. Про це, зокрема, свідчить намір високопоставлених представників посольства Королівства Бельгія в Україні особисто взяти участь у відкритті виставки», – зазначила директор музею Наталія Буланова.

Як повідомили в Кам'янській міській раді, у  відкритті виставки візьме участь Надзвичайний та Повноважний Посол Королівства Бельгія в Україні Люк Якобс.

  • Опубліковано в Новини

У Дніпропетровського металургійного заводу змінився власник

1 березня група DCH Олександра Ярославського підписала договір про купівлю у Evraz найбільшого промислового активу – Дніпропетровського металургійного заводу, відомого як «Петровка» або «ДМЗ імені Петровського». Про це повідомляє «УНІАН» із посиланням на прес-службу DCH.

Технологічно придбання було здійснено шляхом купівлі 100% акцій Drampisco Limited, яка, в свою чергу, володіє 97,73% акцій Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод». EVRAZ також повідомив про угоду на офіційному сайті.

«DCH традиційно зацікавлена в розвитку української промисловості та має досвід успішної реалізації подібних проектів. Крім того, ДМЗ цікавий нам із точки зору виробничої інтеграції з іншими підприємствам», – йдеться в офіційно поширеному прес-релізі групи.

У ході процесу поповнення портфеля промислових активів DCH Олександр Ярославський вже придбав у 2016 році легендарний Харківський тракторний завод. Загальна сума інвестицій бізнесмена в проекти різної галузевої приналежності тільки по Харківському регіону перевищила $1 млрд (у тому числі $300 млн у соціальний проект підготовки Харкова до Євро-2012). Олександр Ярославський входить у ТОП-10 українських підприємців за версією Forbes.

Дніпропетровський металургійний завод знаходиться в місті Дніпрі, є одним з провідних виробників чавуну, сталі та прокату. Продукція підприємства поставляється в 44 країни, чисельність трудового колективу становить близько 6000 осіб. У 2016 році завод виробив 1,068 мільйона тонн чавуну, 1,057 мільйона тонн сталі і 889 тисяч тонн прокату.

  • Опубліковано в Новини

Україна повернулася в ТОП-10 світових виробників сталі

За підсумками січня 2018 року Україна повернулася в десятку світових виробників сталі. Про це свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel), повідомляє інформаційне агентство «Мінпром».

На першому місці в рейтингу традиційно залишається Китай, виробники якого знизили виплавку сталі в січні 2018 року на 0,9%, до 67 мільйонів ​​тонн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. В Японії виробництво сталі збільшилось на 0,3%, до 9,03 млн тонн, в Індії – зросло на 2,5%, до 9,028 млн тонн, у США – знизилося на 2,2%, до 6,822 млн т. П’яте місце в рейтингу посіла Південна Корея, збільшивши виплавку сталі на 2,7%, до 6,125 млн тонн.

Разом з тим, у Росії виробництво сталі знизилося на 3,9%, до 5,7 млн ​​тонн. Металурги Німеччини збільшили виплавку на 1,5%, до 3,7 млн ​​тонн. У Туреччині виробництво сталі збільшилося на 7,6%, до 3,174 млн тонн, а в Бразилії – на 1,3%, до 2,866 млн тонн. Замикає десятку Україна, де виробництво сталі в січні знизилося на 0,1%, до 2,1 млн тонн.

Загалом світова виплавка сталі в січні 2018 року склала 139,439 млн тонн, збільшившись на 0,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Січневе завантаження метпотужностей досягло 70%. Це на 0,2% нижче в порівнянні з січнем 2017 року. Порівняно з груднем 2017 року цей показник зріс на 0,7%.

За підсумками 2017 року Україна опустилася на 12-те місце в рейтингу Worldsteel, пропустивши вперед Італію і Тайвань.

  • Опубліковано в Новини

ДМК значно збільшив виробництво чавуну, сталі та прокату

Дніпровський металургійний комбінат за підсумками роботи в січні 2018 року збільшив випуск прокату на 73% в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року – до 235 тис. тонн із 136 тис. тонн, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

У першому місяці поточного року комбінат також наростив виплавку сталі на 78,6% (до 234 тис. тонн з 131 тис. тонн), чавуну – на 95,3% (до 250 тис. тонн з 128 тис. тонн).

У грудні ДМК виробив 233 тис. тонн прокату, 235 тис. тонн сталі, 241 тис. тонн чавуну, в попередньому місяці – 225 тис. тонн прокату, 237 тис. тонн сталі, 232 тис. тонн чавуну.

На початку січня 2018 року на ДМК заявляли, що комбінат зазнає труднощів з виплатою зарплати працівникам, сплатою податків і розрахунками з постачальниками через блокування господарської діяльності підприємства.

Як повідомлялося, в квітні-червні та більшу частину липня 2017 року ДМК простоював через складне фінансове становище. Зокрема, у комбінату значна заборгованість перед компанією «Метінвест».

ДМК спеціалізується на виробництві чавуну, сталі, прокату і товарів народного споживання. Підприємство контролює корпорація «ІСД», заснована в 1995 році. Є інтегрованою холдинговою компанією, що володіє пакетами акцій підприємств гірничо-металургійного комплексу. До складу корпорації входять Алчевський меткомбінат, над яким втрачено контроль з кінця 2017 року, а також ДМК, меткомбінат ISD-Dunaferr (Угорщина) та ISD-Huta Czestochowa (Польща).

  • Опубліковано в Новини

Серце металурга

Неймовірні досягнення та багаторічний досвід за плечима має почесний металург, академік, винахідник та письменник – Володимир Ломакін. Він присвятив вивченню та дослідженню металургії все своє життя. У це важко повірити: йому 85, та в його грудях б´ється серце молодої  француженки. Двадцять років тому вченому зробили надскладну пересадку органу, але наразі у дослідника виникли проблеми зі здоров’ям, і він потребує допомоги.

У 16 років Володимир Ломакін прийшов до мартенівського цеху Білорецького металургійного комбінату. Відтоді минуло багато часу. Він став заслуженим металургом і винахідником Радянського Союзу та Європи, дійсним академіком Європейської академії наук, Президентом міжнародного інноваційно-впроваджувального центру, але не полишив прагнення змінити на краще металургійну галузь. Розроблений ним багатокамерний горизонтальний конвертер називають кращим винаходом металургії за останні 140 років. Також Ломакін відомий широкому загалу завдяки своїй біографічній книзі «Життя як вибух».

«Металург із 50-річним стажем розповідає про своє життя, зокрема – про поневіряння, яких він зазнав у зв’язку зі своїм винаходом. На цей енергоощадний сталеплавильний агрегат Володимир Ломакін отримав патенти багатьох країн, але проект досі не був втілений. Вважаю, що книга буде корисною не лише металургам, а й багатьом городянам», – розповів товариш вченого, кам’янський активіст Володимир Широкий.

У книзі не лише викладений весь життєвий шлях дослідника, його винаходи, новаторські відкриття, архівні документи, але й представлені авторські вірші та звернення до нового покоління. Книга адресована широкому колу читачів, і  ознайомитися з нею можна в Центральній міській бібліотеці.

«Ми завжди раді, коли до фондів бібліотеки надходить нова книга. Особливо – книга такого непохитного борця за свою справу, як Володимир Ломакін. Думаю, це видання достойне уваги всіх кам’янчан», – каже директор централізованої бібліотечної системи міста Тетяна Герасюта.

На жаль, автор книги зараз перебуває у лікарні. У видатного металурга виникли проблеми із здоров’ям, і він потребує медичної допомоги. Володимир Широкий звертається до всіх небайдужих із проханням допомогти вченому подолати життєві труднощі.

Володимир Ломакін – людина, яка своєю працею допомогла тисячам металургів. Сьогодні цієї допомоги потребує він сам. Бажаючі допомогти фінансово або придбати книгу можуть звертатись за номером: 0679699861, Широкий Володимир Михайлович.

  • Опубліковано в Новини