• У Кам’янському відбулися вибори народних депутатів. Явка виборців по місту значно нижча, ніж була на президентських виборах.

• Активні та позитивні кам'янчани взяли участь у драйвовому автоквесті від політичної сили «Бджола».

• Металурги та гірники відзначили професійне свято. Кам’янських представників гарячої професії вітала Оля Полякова.

У Дніпрі місцеві жителі побудували міст через річку Маячку. Багато років тут був невеликий пішохідний місток, тепер його розширили і зробили доступним для автомобілів.

«10 років була у мене мрія побудувати тут міст. Тоді зробив заготовки, але жив я сам на цій частині вулиці, а одному все не реалізувати. Ще за радянських часів мій батько змайстрував тут пішохідний міст, ну а я вирішив розширити його до проїзного. Коли з’явилися сусіди і додаткова машина, вирішили відновити плани. План моста також придумав сам. Роботу закінчили 18 серпня», – розповів Віктор Левченко, якому належить ідея будівництва.

Новий міст допоможе місцевим автомобілістам без проблем добиратися додому. Віктор розповів, що його будинок стоїть у низині, і єдина дорога, яка веде до нього – ґрунтова. У дощові дні автомобіль буксував і не міг піднятися. «Раніше спав і думав-гадав, піде сьогодні дощ чи ні. Якщо піде, треба було швидко підніматися і стартувати нагору, аби встигнути на роботу», – каже чоловік.

Будівництво моста зайняло близько 2 тижнів. У цій справі ініціатору допомагали його сусіди Віктор Найдьонов і Віталій Кінько. Будівельні матеріали активісти теж збирали разом.

Джерело: «Інформатор»

У Магдалинівському районі завершують розчистку річки Заплавка – притоки Орелі. Водну артерію відновлюють вперше в історії. Тепер глибина сягає двох з половиною метрів. Про це повідомив голова Дніпропетровської облдержадміністрації Валентин Резніченко. 

«Охорона навколишнього середовища на Дніпропетровщині – одне із завдань Президента України Петра Порошенка. 2017-го ОДА реалізувала в області понад 20 екопроектів, продовжуємо роботи й цьогоріч. Один з пріоритетних напрямів – розчистка річок по всій області», – розповів Валентин Резніченко.

Річка Заплавка у Магдалинівському районі – притока Орелі. Десятки років тому водойма замулилась і заросла очеретом.

«Річку я пам’ятаю з дитинства – вона була повноводна, там водилось багато риби. З часом вона перетворилася в болото, заросла очеретом – глибина не доходила й до метра», – пригадав житель села Чернеччина Валентин Мурчич. 

У 2017 році ДніпроОДА розпочала реалізацію проекту з розчистки Заплавки. Нині роботи на фініші – підрядники оновили близько 12 кілометрів водойми, повністю очистили дно від мулу, відремонтували дамбу.

«Тепер річка буде жити новим життям! Вона стає повноводною – її глибина сягає 2,5 метрів, відновилась течія, з’явилась риба, лебеді та дикі качки», – сказав громадський діяч Чернеччини Микола Мурчич.

Незабаром підрядники розчистять останні півтори сотні метрів річки, реконструюють переливні споруди, які підтримуватимуть рівень води.  Завершити всі роботи планують вже до кінця року.

У майбутньому планують розчистити й інші притоки Орілі та створити Національний природний парк «Орільський».

Державне агентство водних ресурсів та «Агенція журналістики даних» презентували інтерактивну карту забрудненості річок в Україні «Чиста вода». Про це йдеться на сайті Міністерства екології та природних ресурсів України.

Цей інструмент створено на основі відкритих даних про якість поверхневих вод за сприяння Державного агентства з питань електронного урядування у межах проекту USAID / UK aid  «Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах.

Міністерство екології та природних ресурсів підтримало розробку інструменту в рамках створення Загальнодержавної автоматизованої системи «Відкрите довкілля». Відтепер громадяни матимуть легкий доступ до важливої інформації про стан води у річках України. Понад 400 пунктів контролю якості води в Україні, 16 параметрів забрудненості та хронологічний зріз у п’ять років лягли в основу інтерактивного інструменту, який дозволяє оцінити якість води у найбільших річкових басейнах України.

Інтерактивний інструмент «Чиста вода» дозволяє обирати конкретний річковий басейн та оцінювати якість води у ньому. Якщо рівень забрудненості у певному річковому басейні перевищує норму – користувач дізнається про це завдяки спеціальним позначкам. Є змога оцінити рівень забрудненості й за певними речовинами. Перелік із 16 параметрів включає в себе як корисні для води елементи, сполуки та процеси, так і ті, що змінюють її якість на гіршу.

Особливістю інструменту є те, що на карті позначені підприємства, які за даними Державного агентства водних ресурсів найбільше забруднюють річки у кожній області. Користувач може з’ясувати, який саме обсяг забрудненої води скидає у річки кожне конкретне підприємство. А за допомогою спеціального графіка – відстежити, як змінювалася концентрація речовини-забруднювача в минулому, і якою вона є сьогодні. Наявність такої інформації по кожній річці допоможе активістам контролювати показники та за необхідності залучати спеціальні органи для відповідного реагування.

На Дніпропетровщині планують розчистити ліву притоку Дніпра – річку Оріль. Колись вона була повноводною – сьогодні ж потребує відновлення гідрологічного режиму. Як Орелі повернути славу найчистішої річки Європи, розказав під час прес-конференції директор департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації Руслан Стрілець.  

«Розчищення Орелі є нагальним питанням. По всій її довжині мешканці для власних потреб встановили гати, греблі, копані пересипні дамби. Це призвело до замулення,  зменшення проточності, а в деяких місцях і пересихання водного об’єкта. ДніпроОДА має плани щодо відновлення гідрологічного режиму річки. Треба укріпити береги, вичистити мул і зарості очерету. Сподіваємося, проблеми, які дошкуляли десятиліттями, найближчим часом втратять актуальність», – зазначив Руслан Стрілець.

Відновлення гідрологічного режиму Орелі – поетапне.

Перший етап розпочався у 2015-му з розчистки озер Порубіжне та Козачий Лиман поблизу села Чернеччина Магдалинівського району. Під каналом Дніпро-Донбас зробили прокол, проклали три «нитки» водопроводу. Результат – підземні води стали рівномірно розподілятися обабіч каналу, зникли підтоплення прилеглої території.

Другий етап присвячений розчистці притоку Орелі – річки Заплавка, яка за останні роки замулилася й поросла очеретом, а місцями нагадувала струмок. Загалом розчистять майже 12 кілометрів водойми, роботи – на фініші.

«Тепер прийшов час самої Орелі. Обстежимо 37 кілометрів старого русла річки в межах Петриківського, Царичанського, Магдалинівського та Дніпровського районів і проведемо геодезичні, геологічні й інженерні вишукування. Візьмемо проби води, визначимо фізичні властивості глиняного та піщаного ґрунту, зробимо хімічний аналіз поверхневих вод та обстежимо береги. Такий комплекс робіт дозволить виявити проблемні ділянки і зрозуміти, що робити далі», – додав головний еколог області.

Оріль простягається на 384 км і впадає у Дніпро між Ворсклою і Самарою. Крім Дніпропетровщини, протікає Харківською та Полтавською областями. Річка живить 28 приток довжиною більше 10 км.

Протягом трьох років у Дніпропетровській області втілили майже 60 екологічних проектів. У планах на 2018-й – ще зо два десятки.

У центрі Васильківської об’єднаної громади будують міні-ГЕС на річці Вовча. На це вже є 6 млн грн інвестицій. Перша в області гідроелектростанція забезпечить енергонезалежність Васильківки. Проект реалізують інвестори з Полтавщини. 
Як розумно використовувати силу річкової води, мешканці Васильківки придумали ще у 50-х роках минулого століття. Тоді, ГЕС збудував колгосп і вона забезпечувала світлом північну частину селища, проте разом з колгоспом занапастилась і електростанція. 

Ідея про відновлення ГЕС, яка стояла без вікон, дверей і даху, не давала спокою. До рішучих дій спонукали й періодичні відключення світла. Будівництво нової гідроелектростанцій – перший успішний проект Васильківської об’єднаної громади.  

Нова міні-ГЕС генеруватиме 120 кВт на годину. Це небагато, зазначив голова громади Сергій Павліченко, проте це крок до енергонезалежності та розвитку альтернативних джерел енергії, упевнений він. 
У проекті – жодної копійки державних коштів, виключно – вітчизняні інвестиції. 

Наразі підрядники ведуть в будівлі ремонтні роботи. Уже збудували дах і встановили вікна. На черзі – закупівля гідротурбін та іншого силового обладнання. Крім того, інвестор зобов’язався прокласти до гідроелектростанції якісну дорогу та  облаштувати зону відпочинку. 

Ще один аспект інвестпроекту – екологічний. Міні-ГЕС не завдаватиме  шкоди довкіллю, а вироблена енергія є екологічно чистою. Робота станції передбачає технічну аерацію річки – збагачена киснем вода приваблюватиме рибу. 

Запуск нової ГЕС запланований на 2018 рік. 

У Дніпро випустили 650 тисяч мальків коропа, товстолобика та білого амура. Ще майже стільки ж потрапить у річку найближчими тижнями. Зариблення сприятиме очищенню водойми – саме ці види риб з’їдають водорості та фільтрують воду.
Цьогоріч зариблення проводять у три етапи на різних ділянках Дніпра. Для цього обласним коштом придбали у Херсонського заводу 1,2 мільйони мальків. У гирлі Самари вже випустили 650 тисяч рибин, найближчими тижнями – ще майже стільки ж потрапить у Дніпро в районі Набережної Перемоги та Діївських плавнів.

«Хотілося б подякувати керівництву області за підтримку – спільними зусиллями нам вдалося вивести Дніпропетровщину на 1 місце із зариблення серед інших областей, – поділився голова правління громадської організації «Дніпровська природна інспекція» Віктор Кузора. – Завдяки цій програмі вже за 3-4 роки матимемо річку, очищену від синьо-зелених водоростей». 

У Дніпро випустили коропа, товстолоба та білого амура. Амур та короп з’їдають водорості, товстолоб – фільтрує воду, пропускаючи її крізь зябра.
«Екопроект із відновлення біологічного режиму річки ДніпроОДА реалізує спільно з ГО «Дніпровська природна інспекція» та науковцями. До 2025 року випустимо у Дніпро 9 мільйонів мальків. У майбутньому це підвищить проточність річки», – сказав директор Департаменту екології та природних ресурсів ДніпроОДА Руслан Стрілець.

Наступного року область планує втілити програму відновлення осетрових у Дніпрі – щорічно у річку додатково випускатимуть від 1 до 2,5 тисяч мальків стерляді та інших риб.

Експерти дослідили рівень забрудненості великих річок і водоймищ країни та встановили, що воду в жодній річці України не можна назвати кришталево чистою - в кращому випадку вода в них буде відносно чистою, повідомляє "Слово і діло".

Гірші показники були в двох річках басейну Приазов'я - Кальміусі і Кальчику, на берегах яких розташувався антилідер екологічного списку України - Маріуполь.

З початку поточного року в цих двох річках зафіксовано понад 27 випадків масштабного забруднення вод сполуками марганцю, міді, хрому і азоту. При цьому, відразу після скидання відходів підприємствами, їх рівні у воді тут перевищують гранично допустимі в десять разів.

Не набагато краща ситуація і з річкою Полтва, яка тече через Львів, її вода потрапляє в категорію «забрудненої». З початку року тут зафіксували 57 випадків сильного забруднення, при чому піковий вміст сполук азоту в ній у 30-35 разів перевищував допустимі норми, а органіки - до 18 разів вище допустимого рівня.

Що стосується найбільшої річки країни, то вода в Дніпрі все ще зберігає статус «помірно забрудненої», хоча з початку року у річці зафіксували майже сотню випадків високої забрудненості води. При чому найгірше ситуація була на Київському, Канівському, Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах. Тут показники по марганцю часом перевищували допустимі у 20 разів, а по міді - в 10 з гаком.

У той же час на Дніпровському водосховищі з початку року відзначили тільки 6 випадків забруднення, а на Каховському - не зафіксували жодного.

Окремо варто відзначити, що єдиною сполукою, від якої води річок України більш-менш вільні, є нафта - за винятком вже згаданих Кальміусу і Кальчика, в більшості річок країни її рівень не перевищував ГДК з початку року.

Що стосується річок, які зберігають відносно чисту воду, то в нашому списку їх виявилося всього 6, зокремаТиса, Уж та Прут, а також менші водоймища - Латориця, Бистриця та Ірпінь.