Кам’янський індустріальний коледж – структурний підрозділ Дніпровського професійного коледжу інженерії та педагогіки Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» – відзначає 75-річчя.

Урочистості з нагоди ювілею відбулися 2 жовтня. Колектив вищого навчального закладу привітав міський голова Андрій Білоусов.

«Шановні викладачі та працівники індустріального коледжу! Від щирого серця вітаю вас зі святом! Ви готуєте кваліфіковані кадри в галузі електротехніки, механіки, систем і засобів автоматизації, економіки підприємств. За роки свого існування колектив коледжу зробив вагомий внесок у розвиток нашої держави і міста, підготувавши багато кваліфікованих і високопрофесійних фахівців. Від щирого серця вітаю всіх вас з ювілеєм і з прийдешнім Днем працівників освіти, бажаю подальших успіхів і творчого натхнення!» – сказав міський голова.

З 2015 року коледжем керує Сергій Бажан. Він висловив подяку міському голові Андрію Білоусову за підтримку закладу на шляху розвитку, за турботу про коледж і про місто, подякував усьому трудовому колективу, керівникам профспілкових організацій і підприємств, які тісно співпрацюють з навчальним закладом.

З нагоди свята міський голова вручив педагогам нагороди – нагрудні знаки та грамоти.

Артисти театру імені Лесі Українки підготували концертну програму.

За час свого існування коледж випустив понад 25 тисяч фахівців. У 2004 році навчальний заклад увійшов до складу Українського державного хіміко-технологічного університету. Використовуючи спільну матеріально-технічну базу, коледж постійно нарощує свій потенціал, підвищує рівень кваліфікації співробітників. Сьогодні це висококваліфікований заклад, де працює 148 педагогів, 23 з них мають науковий ступінь і вчене звання.

Сьогодні, 2 вересня, свій 90-річний ювілей відзначає Почесний громадянин Кам’янського, заслужений тренер України та Республіки Казахстан, Почесний діяч спорту Республіки Казахстан Лев Рудольфович Єжевський.

За дорученням міського голови Андрія Білоусова ювіляра привітала заступник міського голови Тетяна Завгородня, яка побажала Льву Рудольфовичу здоров’я, наснаги та ще довгих років життя.

Лев Рудольфович Єжевський народився 2 вересня 1930 року у Владивостоку в родині робітників. Трудову діяльність розпочав у 1950 році помічником машиніста паровоза на Дніпровському металургійному заводі ім. Дзержинського. У 1961 році закінчив Київський державний інститут фізичної культури. Упродовж 1956–1972 рр. – тренер з греко-римської боротьби СК «Дзержинка». За період тренерської роботи підготував і виховав 80 спортсменів та 23 майстрів спорту, переможців міських, обласних, республіканських та всесоюзних змагань. У 1958–1960 рр. тренував Нурсултана Назарбаєва, майбутнього Президента Республіки Казахстан.

Від 1972 року до виходу на пенсію у 1996 році працював керівником фізичного виховання ПТУ №22. Проводить велику роботу з розвитку і поглиблення дружніх зв’язків між Україною і Республікою Казахстан.

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 9 жовтня 2003 року №575, за вагомий особистий внесок у зміцнення та збагачення міжнародних зв’язків у галузі фізичної культури та спорту, активну участь і значні здобутки в розвитку спорту найвищих досягнень, пропаганду і втілення здорового способу життя засобами фізичної культури та спорту, виховання підростаючого покоління удостоєний звання «Почесний громадянин м.Дніпродзержинськ».

22 січня у Кам’янському відбулася урочиста церемонія покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку з нагоди Дня Соборності України.

Цього року виповнюється рівно 100 років з Дня укладення Акта Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.

Керівництво міста на чолі з міським головою Андрієм Білоусовим, народний депутат України Олександр Дубінін, громадськість, студентська молодь поклали квіти до пам’ятника Кобзареві.

Учні навчальних закладів міста читали вірші українських поетів та провели патріотичний флешмоб: склали слово «Соборність» і випустили у небо жовті та блакитні повітряні кулі.

22 січня о 10.00 у Кам’янському відбудеться покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку з нагоди Дня Соборності України.

Цьогоріч виповнюється 100 років з дня проголошення Акта злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.  Нараду щодо організації заходу провела 15 січня заступник міського голови, керуючий справами виконкому міської ради Тетяна Завгородня.

Участь у церемонії покладання візьмуть депутати та посадовці міської ради, працівники адміністрацій районів, представники громадських організацій та політичних партій, ветерани, молодь.

Також цього дня у храмах міста пройдуть молебні в ім’я єдності та процвітання України, підвищення добробуту українського народу.

З нагоди визначної дати у Центральній міській бібліотеці імені Т.Г.Шевченка відбудеться захід «Єднання та порозуміння – соборність нашої держави».

Музей історії міста проведе засідання кіноклубу «Відродження» на тему «Єдина країна», уроки історії для молоді: екскурс «Шлях до соборності. 100 років Акта Злуки».

У навчальних закладах відбудуться тематичні уроки, лекції, інформаційно-просвітницькі та навчально-виховні заходи.

У бібліотеках, музеях, музейних кімнатах навчальних закладів міста будуть оформлені виставки історичної літератури та документів.

День Соборності України – державне свято, що відзначається щороку 22 січня у день проголошення Акта возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, яке відбулося в 1919 році.

Краєзнавчому товариству «Кам’янське – Дніпродзержинськ» виповнилося 10 років. З приводу ювілею в юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки відбулось святкове засідання краєзнавців.

Зала бібліотеки ледь вмістила усіх охочих. Дослідники рідного міста, письменники, архівісти, усі, кого захоплює історія Кам’янського, зібралися разом, аби підбити підсумки роботи, привітати один одного та просто гарно провести час серед однодумців.

Більше 5 тисяч засідань товариства, серед яких майже півсотні виїзних, зо два десятки унікальних видань та книжок про Кам’янське. Участь у всеукраїнських конференціях, регулярні історичні екскурсії містом для гостей та мешканців – такі результати натхненної та кропіткої праці товариства. Але головне не у цифрах – наголошує його керівник, заступник директора централізованої бібліотечної системи міста Тетяна Герасюта.

24 грудня 2008 року кілька небайдужих городян, поєднані однією ідеєю, заявили місту про створення товариства. І ось вже 10 років «Кам’янське – Дніпродзержинськ» досліджує багату та цікаву історію міста, відкриває його таємниці усім охочим.

Ювілейне засідання  пройшло в теплій і затишній атмосфері. Письменник та історик Олександр Слоневський, окрім унікальної доповіді, подарував колегам гімн товариства власного авторства. Присутніх поздоровив доктор історичних наук, голова Дніпропетровської обласної організації «Національної спілки краєзнавців України» Ігор Кочергін. Винятковий колекціонер та краєзнавець Олег Мороз презентував товариству колекцію листівок та раритетні фото. Секретар міськради Олександр Залевський вручив Тетяні Герасюті та найактивнішим краєзнавцям подячні листи.

15 грудня – особлива дата в історії Кам’янського. Саме цього дня 55 років тому було запущено в експлуатацію перший гідроагрегат Дніпродзержинської, а нині – Середньодніпровської ГЕС. На честь ювілею до приміщення Академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки запросили працівників та ветеранів підприємства.

Привітати людей, життя яких нерозривно пов’язане зі станцією, прийшли Герой України, голова науково-технічної ради ПрАТ «Укргідроенерго» Семен Поташник, заступник міського голови, голова адміністрації Дніпровського району Валерія Гаркуша та інші почесні гості.

Представники міської влади наголосили про важливість підприємства для життєдіяльності всього регіону. Адже ГЕС комплексно використовує сток ріки для енергетики, сільського господарства, водопостачання та народногосподарських потреб, а також забезпечує судноплавство на Дніпрі.

Генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота зазначив, що станція постійно модернізується: «Впроваджуємо нові технології для того, щоб ми спокійно могли експлуатувати наші станції мінімум сто років. Ми повинні завершити реконструкцію ще двох гідроагрегатів, реконструкцію гідросилового обладнання».

У результаті низки заходів ГЕС має обладнання, яке практично не забруднює довкілля. А після повної реконструкції усіх восьми гідроагрегатів зростуть і загальні показники. Як повідомив головний інженер філії «Середньодніпровська ГЕС» Олександр Кучерявий, встановлена потужність станції складе близько 400 мегават, що фактично дорівнює появі ще одного агрегату.

Генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго» Ігор Сирота поділився й планами на майбутнє. Як передбачає програма розвитку компанії, до 2026 року буде повністю завершено реконструкцію і модернізацію всіх гідроелектростанцій, зокрема й Середньодніпровської.

Історична довідка.

Середньодніпровська ГЕС є четвертим ступенем каскаду гідростанцій на річці Дніпро. Її історія розпочалася в 1955 році. Із семи запропонованих варіантів будівництва співробітники Українського відділення «Гідропроекту» ухвалили найоптимальніший – «Романківський». Будівництво почалося у липні 1956 року.

Розробку м’яких ґрунтів котловану розпочали в жовтні того ж року. Після осушення котловану проводилися вибухово-бурові роботи. Уже в 1958 році, через 16 місяців після розробки котловану, почалося укладання бетону, а 10 жовтня 1962 року – наповнення водоймища.

Після цього було розпочато спорудження каналу Дніпро-Донбас, що надав можливість ліквідувати нестачу питної води в Харківській та Донецькій областях. Також у 1962 році завершились усі роботи з будівництва шлюзу.

15 грудня 1963 року відбувся пуск першого гідроагрегату, а 30 грудня 1963 року – другого. Із січня по листопад 1964 року введено всі інші 6 гідроагрегатів. З 1965 року, після наповнення водоймища, ГЕС запрацювала на повну потужність.

Одночасно з гідровузлом будувався новий район міста – селище Дніпробуд. Окрім житлової забудови, тут було споруджено дві школи, клуб, лікарню, дитячі садки та ясла, магазини тощо.

3 вересня 1966 року спеціальною державною комісією Середньодніпровська ГЕС була прийнята в постійну промислову експлуатацію з оцінкою «відмінно». 

До кінця століття обладнання Середньодніпровської ГЕС відпрацювало розрахований 30-річний строк служби та потребувало негайної заміни на більш сучасне та нове. Перший етап «пострадянської» реконструкції припав на 1997-2002 роки. Другий, більш потужний, розпочався в 2003 році й триває зараз. У результаті реконструкції потужність ГЕС вже зросла до 388 МВт порівняно з 352 МВт при будівництві.

Сьогодні, 27 листопада, видатному українському вченому, президенту Національної академії наук України Борису Патону виповнюється 100 років.

Борис Євгенович Патон – вчений у галузі зварювальних процесів, металургії та технології металів, доктор технічних наук. Автор і співавтор понад 720 винаходів (500 іноземних патентів), більше 1200 різноманітних публікацій, зокрема 20 наукових монографій.

Він народився в 1918 році у Києві в родині відомого вченого Євгена Оскаровича Патона. У 1941 році закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-електрик; захистив кандидатську дисертацію на тему «Аналіз роботи зварювальних головок і засобів їх живлення при зварюванні під флюсом».

Борис Патон очолює Академію з 1962 року. Крім того, з 1953 року він є директором Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, а в 1993-2016 роках очолював Міжнародну асоціацію академій наук.

До речі, сьогодні 100 років виповнюється і Національній академії наук України.

Про Академію наук почали говорити з початку Української революції в 1917 році, пише «Укрінформ».

У травні 1918 року за ініціативою міністра освіти Української Держави Миколи Василенка була створена комісія із заснування Української академії наук. До листопада ця комісія розробила план організації Академії. 14 листопада гетьман Скоропадський затвердив прийнятий Радою Міністрів закон про заснування УАН.

27 листопада відбулося перше спільне зібрання Української академії наук. Цього дня обрали голову Академії – Володимира Вернадського – та його секретаря Агатангела Кримського. Згідно зі статутом, УАН визначалася «вищою науковою державною установою в Україні, що перебуває в безпосередньому віданні верховної влади».

До складу Академії входили 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, ботанічний і акліматизаційний сади, астрономічна обсерваторія, біологічна станція, бібліотека, друкарня та архів.

Джерело: «Фокус»

Днями у НВК №37 імені Максима Самойловича відбулись урочистості з нагоди 60-ї річниці заснування закладу.

До навчально-виховного комплексу завітали поважні гості – голова  правління АТ «ДніпроАзот» Сергій Сідоров та його заступник Андрій Пустовойт,  які передали вітальний лист від народного депутата України Олександра Дубініна, поздоровили колектив та вручили працівникам почесні нагороди.

Директор НВК №37 Наталія Гончар зазначила, що діти багатьох працівників «ДніпроАзоту» навчаються саме в цьому закладі, тому співпраця його колективу з підприємством триватиме й надалі.

Зі словами вітання до ювілярів  звернулась методист департаменту з гуманітарних питань міськради Наталія Луніченко. Вона  вручила кращим працівникам грамоти за високі професійні досягнення.

Серед гостей свята були випускники комплексу різних років та педагоги з інших навчальних закладів міста.

Для усіх присутніх діти і вчителі підготували яскраві хореографічні постановки та зворушливі вокальні номери. Педагоги закладу висловили щиру вдячність гостям за теплі вітання та зазначили, що ця святкова зустріч надовго залишиться в пам’яті учнів та колективу.

Джерело: Кам’янська міська рада