Масштабна екологічна катастрофа: наслідки розливу мазуту в Керченській протоці

15 грудня 2024 року в акваторії Керченської протоки поблизу Таманського півострова сталася масштабна екологічна аварія. Внаслідок розколу корпусів російських танкерів “Волгонефть-212” і “Волгонефть-239” у море потрапив значний обсяг мазуту, що швидко утворив масштабну нафтову пляму.

Результати моделювання розливу

Міндовкілля разом із Українським науковим центром екології моря провели моделювання поширення нафтопродуктів, використовуючи модель NOAA GNOME. Вона дозволила спрогнозувати динаміку руху нафтової плями з урахуванням гідрометеорологічних умов.

• Перші години: Під впливом вітру зі швидкістю до 24 м/с і хвиль висотою до 3,5 м мазут почав переміщуватися у східному напрямку.
• Друга доба: Пляма змінила траєкторію на південний схід, загрожуючи прибережним зонам Краснодарського краю, включно з курортним містом Анапа.
• 17 грудня: Нафтопродукти досягли берегової лінії, спричинивши довготривале забруднення прибережної смуги між Таманським півостровом і Анапою.

Моделювання показало, що до 22 грудня мазут залишатиметься у прибережній зоні, утворюючи стійке забруднення, яке вимагає термінових заходів із очищення.

Фізико-хімічний аналіз показав, що перші 30-40 годин після аварії мазут зберігав стабільний обсяг, утворюючи щільну нафтову плівку. Згодом, через фізичне розсіювання та осідання, концентрація нафтопродуктів зменшилася до 5-10%. Попри це, залишковий мазут залишається локалізованим уздовж берега, формуючи загрозу для морських і прибережних екосистем.Наступні дії

Міндовкілля разом із Держекоінспекцією, Мінінфраструктури та міжнародними партнерами продовжують моніторинг ситуації за допомогою супутникових систем. Для мінімізації наслідків необхідно якнайшвидше організувати масштабну операцію з очищення узбережжя та морських вод.Ця аварія є черговим нагадуванням про вразливість екосистем до антропогенних катастроф і потребу у посиленні екологічного контролю в регіоні.