У центральній міській бібліотеці імені Тараса Шевченка небайдужі до творчості кам’янчани зібралися на дебютній виставці Зої Машкіної "Мистецтво, що змиває з душі пил буденності".
На виставці представлено 43 картини, виконані олійними фарбами за 4 роки творчої діяльності. Доповнив гармонійну атмосферу відкриття квартет гітаристок із Музичного коледжу імені Мирослава Скорика, а більше цікавих моментів із життя художниці, дізнаєтеся у матеріалі.

Зоя Машкіна корінна кам’янчанка,  після закінчення технічного університету працювала на металургійному підприємстві, в управлінні залізничного транспорту, економістом та інженером, але попри нетворчу спеціальність ніколи не полишала думку малювати.

"Коли вийшла в 61 рік на пенсію, зрозуміла, якщо зараз не почну писати, ніколи не почну. З дитинства подобалося малювати, але батьки говорили, що малюнки не прогодують, тож здобула серйозну освіту".

Жінка згадує, все почалося із гуашевих фарб та паперу, а вже на ньому потім почали з’являтися перші пейзажі. Далі в Ютубі пані Зоя побачила майстер-клас із малювання олійними фарбами і зрозуміла, що це не так складно.

"Пишу по настрою, надихають зустрічі з приємними людьми, природа, мистецтво, картини інших художників, захоплююся фламандським живописом. Так, крок за кроком, вже пишу чотири роки. Надихають мене сюжети з Біблії, зокрема, подарувала 3 картини церкві. А ще моє натхнення – діти і тварини".

Першою картиною Зої Машкіної було зображення коня, запевняє, цією картиною дуже дорожить – це для неї, як для дитини перша іграшка. А от змальовувати війну художниці боляче, тож на сьогодні в її творчому доробку тільки одна картина.

"Деякі кажуть, що треба шукати свій почерк, для мене це неголовне, головне – позитив, який можу принести людям і собі. Наприклад, взимку було холодно, подумала як би добре було поїхати на море, а потім намалювала яскраву картину, наче побувавши на відпочинку. По майстер-класу також писала картини, тепер радують очі ніжні півонії. Багато написала на дачі – це мій особливий острівець натхнення".

На виставці в бібліотеці представлено 43 різносюжетні картини, а всього за 4 роки пані Зоя створила понад 200 робіт. Захоплюється світлістю та приємністю спілкування із Зоєю Машкіною відвідувачка виставки Валентина Плякун. Під час розмови художниця зізналася пані Валентині, що саме творчість не дала їй опустити руки після смерті коханого чоловіка.

"Це жінка-сонце, яка не тільки радує своїми картинами, але й своєю особистістю, і я дуже рада, що доля мені дозволила побути на відкритті виставки цих картин".  

На завершення нашої розмови, Зоя Машкіна зізналася, що їй дуже подобається вірш Ліни Костенко "Крила". Нам здається, що дійсно саме ця поезія так імпонує до творчості художниці, адже не маючи відповідної освіти, але маючи талант, можна по-справжньому розправити духовні крила.

"У нас у кожного закладено свій талант, інколи, на жаль, не вистачає часу на його реалізацію, інколи бажання чи коштів. У мене є знайомі, які мріяли написати книгу, але спочатку не було часу, а потім говорять, а кому воно потрібно. У моєму випадку, мені потрібно. Якщо ти працюєш своїми руками і отримуєш задоволення від цього, воно передається іншим. Думаю, все, що створено руками має частинку душі майстра, тому вона обов’язково має бути світлою".