"Митці на прицілі": ТОП-3 книги від Бібліотеки на Шевченка
Книжкова серія "Митці на прицілі" – це важлива ініціатива, що висвітлює життя та творчість визначних українських письменників, розкриваючи їхню роль у формуванні національної літературної спадщини. Кожна книга серії поглиблює розуміння унікальності та значення творчості цих митців, пропонуючи цінні історичні та літературні контексти. Бібліотека на Шевченка рекомендує ознайомитися з книжками цієї серії.
Максим Рильський
До видання увійшли матеріали, що висвітлюють драматичну історію цькування видатного поета, перекладача, громадського діяча Максима Рильського. У 1920-ті роки його причетність до угруповання "неокласиків" викликала гострі напади офіційної критики, що закінчилося арештом Рильського у 1931-му. У жовтні 1947 року він знову зазнав безжально несправедливої критики, відкритого політичного гоніння з боку літераторів і партійних діячів за "буржуазно-націоналістичний ухил, відсутність більшовицької ідейності". Дух тих часів живе у статтях, архівних матеріалах, поетичних творах, спогадах, промовах, резолюціях, що включені до цього збірника як нагадування про жорстокі уроки тоталітаризму.
Остап Вишня
До книги увійшли лише деякі зразки творчої спадщини "короля" українського гумору ХХ століття Остапа Вишні (табірний щоденник із Ухтпечлагу, листи із заслання). Архівно-слідча справа, що публікується вперше, віддзеркалює типовий процес творення міфів про наявність ворогів народу в тогочасному суспільстві й приписування їм намагання знищити керівників компартії і держави. Комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра Остапа Вишні — це накопичення донесень секретних агентів спецорганів, що свідчить про боротьбу системи із митцями, найталановитіші з яких зазнали репресій і знищення.
Михайло Драй-Хмара
До книги увійшли вибрані твори видатного українського поета, перекладача, вченого-філолога, зокрема поезії зі збірки "Проростень", вірші різних років, щоденникові записи, листи до родини, нарис "Українці", автобіографії. Подано тексти матеріалів слідчої справи. За так звану "контрреволюційну діяльність" Михайло Драй-Хмара був засуджений до непосильної праці у виправних концтаборах, де загинув 1939 року.