16 вересня 2000 року зник український журналіст Георгій Гонгадзе, він пішов з роботи і дуже спішив, бо біля дому його чекала дружина із двома 3-річними доньками, бо ключі від оселі були саме у Георгія. Але того вечора додому чоловік та батько так додому і не повернувся.

За кілька місяців до зникнення, в червні, Георгій повідомив, що помітив стеження за собою: невідомі супроводжували журналіста на автомобілі “Жигулі”. А 2 листопада в Таращанському лісі в 100 кілометрах від Києва було знайдено обезголовлене тіло Гонгадзе.

Кому була вигідна смерть Гонгадзе

Георгій Гонгадзе народився 1969 року в Грузії, але в 20-річному віці переїхав до Львова, куди перевівся на факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка. Він став активним громадським діячем, вступив до лав партії “Народного Руху України” та Студентського Братства.

У 1999 році, коли Гонгадзе став ведучим щоденної програми “Перший тур з Георгієм Гонгадзе” на радіо “Континент”, почалися телефонні дзвінки з погрозами на адресу керівництва радіостанції.

А 17 квітня 2000 року в інтернеті з’явилося видання “Українська правда”, засновником і головним редактором якого був Георгій Гонгадзе. У ньому серед іншого публікувалися матеріали про Леоніда Кучму та його оточення.

Близько 22:30 вечора 16 вересня 2000 року Георгій Гонгадзе вийшов із квартири Олени Притули, головної редакторки цієї газети, і зник. Притула бачила його останнім близько 22:30, коли він йшов до своєї сім’ї – дружини та дітей. Після цього його більше не бачили. Після того як Гонгадзе не прийшов до своєї дружини і дітей, Олена Притула і колега по Українській Правді – Костянтин Аланія, зробили численні спроби його розшукати, дзвонячи його друзям, лікарням та міліції.

2 листопада в Таращанському лісі було знайдено його обезголовлене тіло. Дружина і друзі впізнали Георгія за шрамами, які були в нього від поранень осколками.

Злочин і кара

Лише в лютому 2001 року було порушено кримінальну справу за статтею “Умисне вбивство”. Ще через 8 років, 2009 року, було знайдено останки черепа, які також належали Георгію.

1 березня 2005 року президент України Віктор Ющенко офіційно заявив, що вбивць Георгія Гонгадзе затримано. 3 березня генпрокурор Святослав Піскун заявив, що його підлеглі мають намір наступного ранку допитати колишнього главу МВС Юрія Кравченка як головного свідка.

Однак наступного дня Кравченко був знайдений мертвим на своїй дачі в Конча-Заспі. Він помер від 2-х вогнепальних поранень у голову. Як заявило слідство, ексміністр “покінчив із собою”.

У 2008 році Апеляційний суд міста Києва визнав винними у вбивстві Гонгадзе трьох колишніх співробітників Департаменту зовнішнього спостереження і кримінальної розвідки МВС України. Микола Протасов отримав 13 років позбавлення волі (помер у березні 2015 року в колонії), Валерій Костенко і Олександр Попович – 12.

У 2011 році колишній начальник головного управління кримінального розшуку МВС Олексій Пукач під час судового засідання зізнався, що власноруч убив Георгія Гонгадзе і назвав замовників вбивства: Леонід Кучма, Володимир Литвин та Юрій Кравченко.

29 січня 2013 року Пукач був засуджений до довічного ув’язнення з конфіскацією майна і забороною обіймати державні посади.

Похорон журналіста відбувся лише через 16 років після його загибелі – в березні 2016 року.

Акції “Запали Свічку Пам’яті!”

У п’ятницю, 20 вересня 2024 року або напередодні зберіться у своїх колективах та згадайте поіменно усіх, хто віддав життя при виконанні професійних і громадянських обов’язків, вшануйте пам’ять українських журналістів, які стали жертвами війни, розв’язаної росією в Україні, розкажіть у своїх медіа про колег, які відійшли у вічність.

Пам’ятаймо Георгія Гонгадзе та усіх колег, які віддали своє життя за правду та свободу слова! Їхня героїчна праця надихає нове покоління журналістів боротися за демократичну та вільну Україну, висвітлюючи воєнні злочини та агресію рф проти нашої держави.