9 жовтня 1945 року Указом Президії Верховної Ради УРСР у місті було утворено три райони: Баглійський (з 2016 року – Південний), Дніпровський та Сталінський (з 1961 року – Заводський, в 1982–1988 роках – Брежнєвський).

Питання про необхідність районування міста піднімалося на місцевому рівні ще в 1941 році, й уже на той час населення Дніпродзержинська становило 180 тисяч людей. Але здійснити цей захід тоді завадила війна.

Клопотання про створення в місті трьох районів було викликано тим, що тодішній Дніпродзержинськ – величезний промисловий центр – простягався на 29 кілометрів завдовжки та до 10 кілометрів завширшки, займаючи площу в 87 квадратних кілометрів.

Особливо віддалені від центру міста були селища Романкове й Тритузне, Соцмісто азотнотукового комбінату, селище Баглійського коксохімзаводу. Це спричиняло великі труднощі в нормальному обслуговуванні їхніх мешканців.

У 1948 році районний поділ міста було скасовано, а в 1952 – відновлено.