9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії (тепер Сумська область), в родині збіднілих дрібнопомісних дворян народився Борис Грінченко, майбутній письменник, педагог, етнограф, історик, публіцист громадський діяч, укладач чотиритомного тлумачного "Словаря української мови", із організаторів і керівників "Просвіти", активний член Братства тарасівців, співзасновник Української радикальної партії .

З 1874 по 1879 рік Борис Грінченко навчався у Харківському реальному училищі, де зближується з народницькими гуртками. І звичайно ж, за коласичним сценарієм того часу, за поширення заборонених царським урядом видань його заарештовують і кілька місяців тримають в ув’язненні.

Після звільнення Борису Дмитровичу довелося залишити навчання і почати заробляти на життя самостійно

Отримана самоосвіта дозволить Грінченку скласти іспит на звання державного викладача Харківського університету. З 1881 року починається інтенсивна літературна діяльність. Борис багато пише, регулярно друкуються в журналах та альманахах. Виходять у світ його поетичні збірки "Пісні Василя Чайченка", "Під сільською стріхою", "Під хмарним небом", "Пісні та думи" ,"Хвилини" та етнографічні нариси Чернігівщини.

Словник української мови

У 1902 році письменник перебирається до Києва. Тут разом з дружиною Марією Загірною він трудиться над укладанням вершинної своєї праці – чотиритомного "Словаря української мови". Цю визначну роботу було відзначено академічною премією.

Чотиритомний тлумачний "Словарь української мови" складався 46 років і мав великий вплив на усталення української літературної мови й літературного правопису. "Словарь української мови" налічує близько 68 000 слів. У збірці присутні не лише літературні слова, а й говіркові, що дає зрозуміти, якою мовою спілкувся звичайний люд того часу. Цікавими прикладами являються: бабешки, ґаджали, пазати, шальки тощо.

І зараз можна переглянути працю всього життя Бориса Грінченка, "Словник" можна придбати  у друкованому вигляді, так і переглянути онлайн.

Борис Грінченко – справжній лідер-служитель та реальний приклад того, що слідування принципам лідерства як служіння завжди приносить довгострокові та великі результати. Життя та праця Бориса Дмитровича – джерело нескінченного натхнення для кожного, хто і сьогодні продовжує жити за його цінностями та ідеалами; кожного, хто вірить, що кропіткою працею можна досягти будь-яких цілей; кожного, хто вірно служить іншим людям, громаді та суспільству.