У Реабілітаційному центрі бурого ведмедя, розташованому в Національному природному парку “Синевир”, ще немало клишоногих бадьорять та бавляться у легенькому карпатському сніжку.

У м’які сніжні зими з періодичними відлигами та чергуванням морозів і заморозків ведмеді воліють не впадають у сплячку, а можуть “дрімати” деякий час. Одним з ключових факторів, що визначають, чи можуть ведмеді впадати в сплячку, є температура навколишнього середовища.

“Наразі у тимчасову зимову сплячку залягло лише четверо особин – Беня, Дюрій, Ляля, Малиш. Однак, спостерігаючи за кількістю тварин у вольєрі, інколи вони приходять на годівельний майданчик споживати корм. Це можна пояснити тим, що температура стає ключовим фактором у їх поведінці, коли в таку пору року ведмеді відчувають потепління. “, – звітують робітники парку “Синевир”.

Для повного входження в зимову сплячку середньодобова температура -5°C або нижче повинна протриматися кілька днів. Такі умови сигналізують організму ведмедя про те, що настав час зменшити активність і перейти в режим енергозбереження. Це пов’язано з фізіологічними процесами в організмі тварини. У реабілітаційних центрах цей процес має свої особливості, оскільки багато тварин раніше утримувалися в неволі і не мали достатнього досвіду зимівлі в дикій природі.

А поки – насолоджуйтесь світлинами із бурими красунчиками!

Фото: Національний природний парк “Синевир”, Міндовкілля.