Про легендарні три тисячі кілометрів у сідлі велосипеда, залізну волю та любов до світу згадували 15 січня у юнацькому відділі Центральної міської бібліотеки. Головним гостем засідання краєзнавчого товариства став відомий журналіст Володимир Кашнер. Саме його живі спогади про багаторічну дружбу та спільні експедиції з Юрієм Кролюсом дозволили присутнім по-новому відкрити постать найвідомішого велотуриста України, який прославив наше місто.

Юрій Олександрович Кролюс був не просто спортсменом, а справжнім ідеологом активного життя. Кандидат у майстри спорту та засновник першого у Дніпродзержинську клубу велотуристів, він понад два десятиліття об’єднував навколо себе людей, готових проміняти домашній затишок на романтику нескінченних доріг.

Іспит на міцність: 26 днів до Ленінграда

Центральною темою розповіді Володимира Кашнера став неймовірний велопробіг 1988 року за маршрутом "Дніпродзержинськ — Ленінград". Ця мандрівка стала для журналіста справжнім хрещенням вогнем.

"Чи було мені страшно вперше у своєму житті їхати у таку фантастичну подорож? Не буду брехати: було. Але ж поїхав, бо дуже хотілося випробувати себе. Це й дійсно стало справжнім випробуванням – майже 3 тисячі кілометрів. Група нараховувала 6 чоловік. На жаль, від втоми і перенапруження двоє наших земляків змушені були зійти з дистанції, а ми з Кролюсом і гостями із Запоріжжя та Маріуполя на 26-й день подорожі все ж таки доїхали до міста на Неві", — зізнався Володимир Кашнер.

Після цього випробування Володимир Кашнер уже не зміг розлучитися з велосипедом, здійснивши згодом ще 11 походів Кримом та 2 — Карпатами.

Людина, яка навчила місто мандрувати

Юрій Кролюс захопився велотуризмом досить пізно — у 39 років. Проте його енергії вистачило на те, щоб у 1991 році стати кращим велотуристом України. Його географія походів вражає уяву: Таджикистан, Алтай, Байкал, Кавказ.

Особливу увагу він приділяв молоді, бо щиро вірив, що велоподорожі роблять людей духовнішими та стійкішими до негараздів. Його улюблена фраза стала девізом для сотень послідовників: "Я не знаю кращого способу пізнання світу, ніж велоподорожі".

Пам’ять, що живе в серцях

Юрій Олександрович пішов із життя у 2014 році, не доживши лише два тижні до свого 83-річчя. Проте засідання краєзнавчого товариства показало, що його справа жива. Завдяки таким людям, як Володимир Кашнер, та бібліотечним засіданням, історія великого мандрівника продовжує надихати кам’янчан на нові відкриття та роботу над собою.

Постать Юрія Кролюса залишається символом епохи справжніх романтиків, для яких не існувало кордонів, а була лише дорога вперед.