Фото з листівки 1989 року

Ці дні на межі січня й лютого відзначилися низкою важливих дат у становленні одного з найголовніших культурних закладів Кам’янського – музею історії міста.

27 січня 1959 року було ухвалено рішення Ради Міністрів УРСР про відкриття державного музею історії міста Дніпродзержинська. На той час міський музей, заснований двома роками раніше, діяв на громадських засадах і розміщувався у тодішньому Будинку політичної освіти на вулиці Губи (сучасній Ігнатія Ясюковича), 1.

Музей розташовувався тут на першому поверсі й складався з дев’яти залів. Як зазначалося в путівнику містом 1960 року, серед його експонатів вирізнявся барельєф "Клятва молоді Дніпродзержинська матері-Батьківщині", відлитий із чавуну учнями технічного училища № 8 (нині – Вище професійне училище).

Протягом 1959 року музей історії міста відвідали понад десять тисяч осіб. Але за цією адресою заклад пробув недовго: після другого закриття Свято-Миколаївського собору в 1960 році музей перевели до приміщення церкви, і згодом там відкрилася його експозиція.

Фото з альбома "Дніпродзержинськ" 1975 року

А 30 січня 1985 року відбулося урочисте відкриття музею історії міста в його сучасній будівлі. У спорудженні, художньому оформленні й технічному оснащенні музею брали участь понад 120 організацій, підприємств та закладів.

Збудували його за спеціальним проєктом групи архітекторів КиївНДПІмістобудування. Уперше в вітчизняній практиці тут впровадили аудіовізуальний музейний сеанс за допомогою комплексу новітніх технічних засобів: поліекранів, проєкторів, "рухомого рядка", електроакустичних і світлотехнічних приладів. Усе це було об’єднано програмним управлінням та демонструвало видовище майже годинної тривалості.

Ще через день, 1 лютого, новий музей історії міста прийняв перших своїх відвідувачів. І вже незабаром заклад було визнано кращим взірцем музею та відзначено низкою почесних нагород.