У лютому в Києві відбулася подія, яка закладає фундамент нової української традиції – перша церемонія нагородження Memorial Action Award. Це особлива відзнака, заснована Платформою пам’яті "Меморіал" для тих, хто робить значний внесок у створення нової культури пам’яті в Україні. Вона покликана підсвітити людей та організації, які впроваджують дієві, етичні та сучасні практики вшанування, беручи на себе відповідальність за пам’ять про полеглих військових та вбитих росією цивільних. Серед 74 номінантів з усієї країни до списку лауреатів увійшла ініціатива з Кам’янського – кав’ярня "+ПлюсПлюс+" та її засновниця – Олександра Богомаз.

Коли пам’ять стає простором

Для Олександри цей шлях почався з власної втрати. Її брат, Віталій Зінчук (позивний "Радій"), боєць полку "Азов" та захисник "Азовсталі", загинув під час теракту в Оленівці. Кав’ярня, відкрита на його честь, стала живим маніфестом: пам’ятати – це не лише плакати, а й бути корисним.

Заклад у Кам’янському – це приклад того, як меморіалізація може бути наочною та інтегрованою у повсякдення. Через інтер’єр, світлини та локальні заходи вшанування пам’ять тут стає частиною щоденного життя міста, постійно нагадуючи про оборону Маріуполя та трагедію в Оленівці.

"Війна дуже багато “списує”, і, на жаль, усе дуже швидко забувається. Але є проєкти, які мають жити. Навіть наша щоденна загальнонаціональна хвилина мовчання о 9:00 – це вже дія, яка залучає людей. Це переходить у масштабні фактори для суспільства. Ми хотіли створити куточок, де кожен може прийти, встановити пропорець і згадати, що війна – це не лише прильоти ракет, це щоденна боротьба за сенси", – розповідає пані Олександра.

Шлях до "Memorial Action Award"

Про премію Олександра Богомаз дізналася із соцмереж. Подалася без зайвих ілюзій, просто щоб поділитися досвідом нашого міста. Вона зареєструвала проєкт, надала посилання на сторінки кав’ярні та описала діяльність, яка вже давно вийшла за межі звичайного сервісу. Проте вже за три дні отримала дзвінок від співзасновниці "Меморіалу" Гаяне Авакян із запрошенням до столиці.

"Це було неочікувано. З 74 ініціатив відзначили лише 11, і ми – серед них. Для мене це величезний стимул. Більшість нагороджених проєктів базуються в Києві, тому для нашого міста це дуже круто – показати, що ми теж працюємо профільно, залучаємо людей. Це визнання того, що наш формат – коли пам’ять інтегрована в повсякденне життя через інтер’єр, заходи та спілкування – є правильним і сучасним".

Київський досвід: масштаби, що вражають

Поїздка на нагородження стала для Олександри можливістю побачити, як пам’ять об’єднує країну. Вона зустрілася з людьми, які започаткували акції "Хвилина мовчання", встановлювали меморіальні таблички на паркових лавах, видають книги та журнали про військових.

"У Києві ставка на пам’ять дуже велика. Коли бачиш Майдан і стіну пам’яті – це сотні тисяч прапорців. Якщо раніше це були десятки, то зараз масштаб такий, що перехоплює подих. Дуже важливо, щоб і в нашому місті був такий осередок. У нас у кав’ярні за цей час з’явилося стільки знайомств! Люди приходять не просто на каву, а цілеспрямовано: подивитися на прапори, сувеніри, запропонувати допомогу. Хтось допомагає з продуктами для фронту, хтось приходить підтримати дівчат, у яких рідні безвісти зникли або в полоні".

Спільнота відповідальності та дії

Сьогодні "+ПлюсПлюс+" – це не просто кав’ярня. Це наглядний приклад того, що пам’ять може тривати й розвиватися, надихаючи інших. Олександра підкреслює, що меморіалізація не має бути змаганням форматів чи масштабів, її головна мета – зробити пам’ять публічною та етичною.

Саме тому кав’ярня перетворилася на місце спільної відповідальності. Тут власники та відвідувачі разом готують і передають гуманітарну допомогу на передову – закуповують продукти, фасують порційні набори, які можна навіть скидати з дронів бійцям у найскладніші зони. Крім того, простір став майданчиком для майстер-класів для дітей із родин ВПО, підтримки діючих військових та тих, хто втратив близьких. Тут кожен може залишити позивний свого рідного на прапорі, вірячи, що одного дня той повернеться і поставить поруч свій підпис.

"Мені важливо просто підтримати людей. У Києві на акції приходять навіть ті, хто нікого не втратив – просто щоб побути поруч із рідними Героїв. Ми в Кам’янському теж маємо до цього прагнути. Нам потрібно більше спілкуватися, більше долучатися. Це і є наша спільна відповідальність перед тими, хто віддав усе", – каже Олександра.

Відзнака Memorial Action Award стала для Олександри підтвердженням: її кав’ярня – це не просто стіни, це серце нової культури пам’яті в Кам’янському. Місце, де кожен ковток кави має сенс, а кожен паросток квітів, посаджений відвідувачами, символізує життя, яке триває завдяки подвигу наших захисників.