Напередодні світлого свята Великодня лівобережна бібліотека-філія №7 централізованої бібліотечної системи м.Кам’янського перетворилася на справжню мистецьку майстерню. У стінах закладу, що розташований у лівобережній частині міста на проспекті Івана Мазепи, відбулося чергове засідання розмовного клубу "Сусіди". Цього разу зустріч була особливою, адже вона присвячувалася стародавньому мистецтву воскового розпису. Майстер-клас "Розмалюю писанку, розмалюю…" об’єднав містян у прагненні доторкнутися до витоків української культури.

Проведення великодніх майстерок уже стало доброю традицією для бібліотечної системи міста. Цьогоріч секретами розпису з учасниками ділилася майстриня Олена Черба. Вона докладно описала технологію виготовлення писанок та продемонструвала все на практиці: від правильної підготовки яйця до тонкощів роботи з живим вогнем, бджолиним воском та спеціальними фарбами.

Поки руки учасників виводили перші орнаменти, бібліотекарі занурили присутніх у глибини історії. Гостям розповіли, що писанка — це не просто атрибут свята, а закодований всесвіт. Кожен символ на ній має своє значення: коло символізує сонце, квіти є образом дітей, а квадрат із крапками уособлює засіяне поле. Часто на тендітній шкаралупі зображували й "дерево роду" — символ єдності минулого, теперішнього та майбутнього.

Особливий інтерес викликала розповідь про писанку "сорок клинців", яку традиційно писали на свято Сорока святих. Вважалося, що кожен клинець — це одне з сорока бажань, які обов’язково здійсняться протягом життя, якщо створити такий оберіг із чистою душею.

Цікаво, що сама історія писанки як символу весняного оновлення сягає сивої давнини. У традиційному уявленні жінка, яка розписувала яйце, ніби щороку "оновлювала світ". Через орнаменти наші предки передавали уявлення про його будову: поділ на дві частини означав два світи, на три — небесні сфери, а на чотири — сторони світу. Складніші поділи на дванадцять частин пов’язували з місяцями року, а сорок трикутників у "сорококлинцях" символізували родючість та повноту творення.

Процес розпису заворожував присутніх, адже остаточний результат можна побачити лише в самому кінці, коли над полум’ям свічки обережно витирається віск і відкриваються яскраві кольори. Кожен учасник зміг створити власну унікальну писанку, відчувши магію, що народжується в поєднанні аромату воску та творчого натхнення.

За словами Олени Черби, головна ідея таких зустрічей полягає у збереженні та передачі традицій. Майстриня переконана: ми — народ із глибоким корінням, і цей прадавній звичай має жити в душах дітей та онуків, бо саме з минулого народжується майбутнє.

Засідання клубу "Сусіди" завершилося на надзвичайно позитивній ноті. Учасники отримали не лише нові навички, а й потужний заряд емоцій. Адже, за народним повір’ям, доки люди пишуть писанки — доти існуватиме світ. І сьогодні у Кам’янському цей світ став трішки яскравішим та сильнішим.