Щороку 23 квітня весь світ схиляє голову перед величчю "Лебедя Ейвона" — Вільяма Шекспіра. Це не просто дата в календарі, а день, коли ми вшановуємо драматурга, чиї твори перекладено майже всіма мовами світу, а п’єси не сходять зі сцен уже понад чотири століття.

Чому саме 23 квітня?

Обрана дата має символічне, хоча й дещо трагічне значення. Вважається, що Шекспір народився 23 квітня 1564 року (хоча точна дата невідома, є лише запис про хрещення 26 квітня). Символізму додає те, що саме в цей же день, 23 квітня, але вже 1616 року, великий поет пішов із життя. Також цей день збігається з Днем святого Георгія, покровителя Англії, що робить свято справді національним.

Шекспір залишив по собі колосальну спадщину: 38 п’єс, 154 сонети та кілька поем. Він подарував нам "Гамлета", "Ромео і Джульєтту", "Короля Ліра" та "Макбета". Його геній полягав у вмінні зазирнути в найглибші куточки людської душі, описавши кохання, зраду, владу та сумніви так, що вони залишаються актуальними і в епоху штучного інтелекту.

Сенсаційне відкриття: Де насправді жив Шекспір у Лондоні?

Напередодні цьогорічного свята дослідники зробили подарунок усім шанувальникам літератури. Пресслужба Королівського коледжу Лондона повідомила: вченим вдалося встановити точне місцезнаходження єдиної нерухомості, яку Шекспір купив у Лондоні.

З’ясувалося, що у 1613 році, лише за три роки до смерті, драматург придбав будинок у районі Блекфраєрс. Раніше вважалося, що після пожежі в театрі "Глобус" того ж року Шекспір покинув столицю і поїхав до рідного Стратфорда-на-Ейвоні. Проте купівля великого будинку неподалік театру доводить протилежне: Вільям залишався активним учасником театрального життя міста до останніх днів.

Вчені з’ясували, що будинок розташовувався в нижній частині сучасної вулиці Бергон, що в лондонському Сіті. Сама будівля, на жаль, не збереглася (вона була частиною "Великої Брами" колишнього домініканського монастиря XIII століття). Зараз на цьому місці стоять будинки кінця XIX століття за адресами: Бергон-стріт, 5 та Сент-Ендрюс-Гілл, 5. Цікаво, що синя меморіальна дошка на честь Шекспіра, яка раніше вважалася встановленою "десь поруч", насправді висить рівно на тому самому місці, де колись стояв поріг дому поета.

Нові факти про творчість

Дослідниця Люсі Манро, яка виявила плани району 1668 року в архівах, припускає цікаву деталь. Оскільки будинок був досить просторим, цілком імовірно, що саме в цих стінах Шекспір у співавторстві з Джоном Флетчером написав свою останню трагікомедію "Два знатних родичі".

Це відкриття дає нам змогу по-новому подивитися на "пенсійні" роки майстра. Він не пішов на спокій, а продовжував творити в самому серці Лондона, залишаючись вірним своїй головній пристрасті — театру.