В Україні відбулося чергове серйозне підняття планки для бізнесу, який прагне захистити свій кадровий потенціал в умовах воєнного стану. Кабінет міністрів суттєво посилив вимоги для отримання статусу критично важливого підприємства, який є ключовою підставою для подальшого бронювання працівників від мобілізації. Нові жорсткі правила затверджено спільним наказом міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України під номером 6954. Відтепер держава робитиме ставку виключно на великих платників податків з високим рівнем офіційних зарплат, що автоматично відсіче від процесу бронювання значну частину середнього та малого бізнесу.

Найбільш революційним нововведенням, якого раніше взагалі не існувало в загальних критеріях, стало запровадження обов’язкових зарплатних показників із прив’язкою до кількості персоналу. Відтепер діють такі умови:

• підприємства з понад 50 працівниками: середня заробітна плата на підприємстві має бути не нижчою за середню по країні за останній рік, помножену на коефіцієнт два;
• фірми із чисельністю штату від 20 працівників: вимоги ще суворіші, адже там заробітна плата повинна перевищувати середню по країні вже утричі;
• постійні представництва нерезидентів: відтепер також застосовується потрійний коефіцієнт, хоча раніше для них діяв значно м’якший коефіцієнт два.

Суттєві зміни зачепили і стратегічний аграрний сектор, де більшість діючих вимог було просто подвоєно. Для агропідприємств затвердили такі нововведення:

• мінімальна площа оброблюваних угідь зросла вдвічі: з 500 до 1000 гектарів землі;
• поріг річного доходу також підняли вдвічі: раніше вистачало 20 мільйонів гривень, тепер потрібно 40 mільйонів гривень;
• скасування попередніх пільг: сплата податку на доходи фізичних осіб у розмірі від 324 тисяч гривень на квартал більше не зараховується, а отримати статус через володіння великою часткою капіталу інших важливих компаній віднедавна не можна;
• нова обов’язкова умова: надання копії податкового розрахунку з офіційним підтвердженням від контролюючого органу.

Ще радикальніше держава підійшла до реформування правил у сфері лісового господарства, де майнові вимоги для лісгоспів зросли одразу вп’ятеро. Тут запроваджено такі критерії:

• площа землі в постійному користуванні для таких підприємств збільшилася з 500 до 2500 гектарів;
• чисельність персоналу та фінанси: альтернативний критерій за кількістю застрахованих осіб хоч і знизили з 15 до 10 працівників, проте тепер до нього обов’язково додається жорстка умова у вигляді річного доходу від 10 мільйонів гривень, якої раніше для цієї галузі взагалі не передбачалося;
• скорочення видів діяльності: з переліку профільних КВЕД у лісовій сфері повністю прибрали мисливство, інжиніринг, геологію та деякі напрямки освіти.

Окремий блок нових правил розробили для масштабного бізнесу, що працює одночасно у трьох і більше областях України, а також для вітчизняних виробників. Умови виглядають так:

• для міжобласного статусу: компаніям необхідно мати офіційний штат від 10 осіб та забезпечити стабільну сплату податків і єдиного соціального внеску, крім митних платежів, на суму від 24 тисячі гривень по кожній із областей присутності за останні три місяці;
• для виробників техніки: вітчизняні компанії, що випускають обладнання, зможуть претендувати на статус критично важливих, якщо їхня продукція внесена до спеціального переліку міністерства економіки та частково компенсується за рахунок державних бюджетних коштів.

Попри масштабне “закручування гайок”, уряд залишив без змін низку специфічних критеріїв. Критично важливими, як і раніше, вважаються підприємства, які:

• мають державні гранти;
• надають послуги міністерству економіки за договорами строком від шести місяців;
• перебувають у сфері управління міністерства або держава є їхнім єдиним засновником;
• проводять експертизу нормативно-правових актів у сфері економіки чи зовнішньоекономічної діяльності;
• є офіційними учасниками індустріального парку;
• уклали інвестиційні договори у сферах переробки, біогазу, а також видобутку та переробки корисних копалин.

Нагадаємо, що нинішнє посилення є продовженням системної державної політики з очищення системи бронювання від лазівок, за допомогою яких раніше право на захист персоналу намагалися отримати навіть комерційні банки та фінансові установи.