Молилися за те, що сьогодні болить кожному: за захисників і захисниць, родини військових, полонених і зниклих безвісти, за наших мешканців та вимушених переселенців. Просили сил для медиків, рятувальників, комунальників, волонтерів, міську владу та всіх, хто щодня тримає тил і піклується про життєдіяльність міста.
Сьогодні церкви у Кам’янському — це не лише про молитву, а й про конкретну дію. Щодня релігійні громади підтримують військових, вимушених переселенців, родини загиблих і самотніх людей. Щоб ця допомога була ефективнішою, минулого року в місті створили Духовну раду Кам’янського, яка об’єднала зусилля різних конфесій.
Символічно, що захід відбувся у храмі Преображення Господнього УГКЦ — одному з нових духовних осередків, який добудували за сприяння міської влади. Водночас за підтримки міського голови та небайдужих мешканців триває зведення першого в місті храму ПЦУ — Козацької церкви Пресвятої Покрови. Ці простори стають для людей місцем, де можна знайти не лише розраду, а й практичну підтримку, поспілкуватися та допомогти ближньому.
Незалежність України — це не тільки державні кордони та інституції. Це також духовна і культурна самостійність, право зберігати свою мову, пам’ять та традиції. Особливо гостро це відчувається сьогодні, коли країна захищає не лише територію, а й право бути собою. Як зазначають духовні лідери міста, у цій боротьбі нашою головною опорою залишається єдність — від спільної молитви до щоденної праці кожного на своєму місці.