Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроєкт №10147 "Про безпеку та здоров’я працівників на роботі". Цей документ докорінно змінює підходи до охорони праці в Україні, гармонізуючи вітчизняне законодавство із європейськими стандартами та вимогами Міжнародної організації праці.

Про деталі та важливість прийнятого рішення повідомила голова профільного комітету Верховної Ради Олена Шуляк.

Чому старий підхід більше не працює

Необхідність кардинального реформування системи охорони праці зумовлена тим, що чинна модель десятиліттями будувалася за "реактивним" принципом — держава реагувала та видавала нові нормативні акти вже після того, як ставалися нещасні випадки. Вплив на роботодавців при цьому обмежувався формальним контролем за дотриманням приписів, значна частина яких давно застаріла.

Як констатувала Олена Шуляк, досі роботодавців карали за порушення формальних вимог, які нерідко не відповідали реальним потребам безпеки. Новий закон змінює філософію: відтепер роботодавець відповідатиме за результат — за те, наскільки реально та ефективно захищені його працівники.

Імплементація директив ЄС та виконання вимог Ukraine Facility

Схвалення законопроєкту №10147 є важливою віхою у виконанні міжнародних зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС, а також є одним із ключових "маяків" програми Ukraine Facility.

Документ імплементує рамкову Директиву Ради 89/391/ЄЕС, яка визначає організацію безпеки праці в усій Європі, та наближає українську систему інспекції праці до конвенцій МОП №81 та №129. За словами голови комітету ВРУ, це реальний крок із гармонізації законодавства, а не формальність для звітності перед Брюсселем.

Що зміниться для роботодавців та працівників

Головне нововведення закону — запровадження ризикоорієнтованого підходу. Роботодавець буде зобов’язаний оцінювати потенційні загрози на кожному робочому місці та впроваджувати заходи для їх усунення ще до того, як станеться надзвичайна подія.

Законопроєкт вносить до українського законодавства нові базісні поняття, серед яких "професійний ризик", "інцидент", "оцінювання ризиків" та "робоче місце".

Серед ключових змін документа можна виділити наступні.

• Ієрархія захисту: Чітко зафіксовано пріоритет заходи щодо усунення джерела небезпеки та колективного захисту над індивідуальними засобами.

• Захист вразливих категорій. Окрему увагу приділено безпеці праці вагітних жінок, жінок, які нещодавно народили, неповнолітніх працівників та людей з інвалідністю.

• Майнова відповідальність. Окрім адміністративної та кримінальної відповідальності, запроваджується цивільно-правовий механізм. Роботодавець за рішенням суду відшкодовуватиме Фонду соціального страхування витрати на виплати потерпілому працівникові, якщо шкоду заподіяно через неналежні заходи безпеки.

• Страхування відповідальності. Для організацій, що надають послуги з оцінювання безпеки праці, вводиться обов’язкове страхування їхньої професійної відповідальності.

• Посилення розслідувань. Удосконалюються та посилюються процедури розслідування нещасних випадків і професійних захворювань.

Ухвалення нового закону дозволить зменшити рівень травматизму на виробництві, усунути застарілий бюрократичний тиск на бізнес та сприятиме чесній конкуренції та виходу українських підприємств на міжнародні ринки.