Мистецтво жити далі: студія живопису в Кам’янському, яка об’єднує та дарує натхнення

21 Жовтня, 2026 | Культура Місто Новини | Румянцева Валерія

Бувають у житті періоди, коли здається, що світ навколо втрачає барви. Втрата близької людини, важке поранення, вигорання або просто відчуття самотності — усе це залишає глибокі шрами на душі. Але саме у найтемніші часи ми найбільше потребуємо світла, підтримки та простого людського тепла .

Справжнім острівцем затишку, натхнення та душевного відновлення для мешканців нашого міста стала студія класичного живопису "Алла" для дорослих , що діє в приміщенні Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка в місті Кам’янське.

Цей проєкт реалізується завдяки грантовій підтримці програми "ЄМістечко — простір для кожного в Україні!" та Фонду "Пам’ять, відповідальність і майбутнє" (EVZ, Німеччина), які допомагають реалізувати проєкти, спрямовані на розвиток соціальної згуртованості та підтримки громади у важкий час.

Постір,де навчають малювати творчо

Заняття у студії веде відома художниця Алла Альбертівна Михальчук.

Заняття тривають по дві години й відбуваються раз на тиждень.

Це не просто майстер-класи, де всі під копірку повторюють один малюнок. Тут пропонують базову 4-місячну програму, під час якої учасниці та учасники крок за кроком опановують основи й ази класичного живопису, отримують цікаві домашні завдання та навчаються бачити світ крізь призму власної творчості.

"У нас не майстер–класи, ми опановуємо основи класичного живопису. За чотири місяці вивчаємо всі ази. Приходять дуже різні люди: від 20 років і до 70+, хоча переважно це вікова категорія 45–50+. Це ті, у кого є час і, головне, бажання. Є люди, які вперше в житті взяли олівець у руки, а є ті, хто колись закінчував художню школу. Кожен шукає своє: хтось мріє навчитися, хтось — згадати забутe, а хтось прагне просто приємно провести час у дружньому колі. Всіх можна навчити малювати, але я вчу малювати саме творчо. " — ділиться Алла Альбертівна.

Сюди приходять по життя, спілкування та нові сенси

Після виходу на пенсію та болісної втрати чоловіка пані Валентина залишилася сама. Діти підтримали її бажання знайти заняття для душі, і вона вирішила спробувати себе в образотворчому мистецтві.

"Я давно хотіла навчитись малювати. Коли залишилась одна, діти казали: “Мамо, чим ти хочеш зайнятися — займайся”. Очевидно, настав той самий час. Була поки на одному занятті, мені дуже сподобалось,хоча спочатку відчувала себе трохи не в своїй тарілці. Зараз мені найбільше не вистачає теплого спілкування, а тут і люди такі привітні, і атмосфера така дружня"

Інша учасниця, Олена Павлівна, з посмішкою каже, що жити вічно не вийде і тому вже час втілити бажане та почати малювати.

Для єдиного чоловіка в группі, військового Олександра Петренка, відвідування студії стало справжнім порятунком від апатії. Олександр має художню освіту, але після пережитого зіштовхнувся з важкою внутрішньою кризою. Студія допомогла йому знову відновити зв’язок зі світом та знайти однодумців.

"Я зрозумів, що мені бракувало оточення, якому так само було б цікаво мистецтво. Але тут усі цим горять, це надихає. Мені це дає стимул самому щось робити. Добре, що внас є така студія,бо після поранення я відчував апатію, а ходячи сюди знову хочеться жити".

Тут чекають на кожного

Студія яскраво доводить, що творчість має зцілювальну силу. Якщо ви почуваєтеся самотньо, прагнете знайти однодумців, реалізувати давню мрію або просто зануритися у світ гармонії та кольору — знайте, що тут на вас чекають із відкритим серцем.