Сьогодні ми відзначаємо День Української Державності. Це значуще для усвідомлення української національної ідентичності свято було офіційно запроваджено Указом Президента України 24 серпня 2021 року з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого.

Також цього дня відзначають День Хрещення Русі-України, з якого пройшло вже 1035 років. Детальніше про це знакове свято – у нашій щотижневій рубриці "Символи України".

Ми відзначаємо День Української Державності в час неймовірно жорстокої війни, яка триває вже півтора року, після дев’яти років бойових дій на Донбасі, у протистоянні з московською ордою, що триває багато століть.

З огляду на наявну історичну базу, український народ почав утверджуватися у своїй державності понад 2000 років тому. Перші державні утворення на території сучасної України – Кіммерія, Скіфія, Боспорське царство, античні міста-держави – існували ще до нашої ери. А от початковою точкою, від якої маємо право вести родовід сучасної державності, є Антський племінний союз, що існував від IV до початку VII ст. Саме в цей час було засновано місто Київ. День Української Державності невипадково відзначається саме у день Хрещення Русі. Адже саме ця подія означала перетворення Русі на повноправну в християнському світі державу.

За визначенням Володимира Винниченка, державність –  це устрій матеріального і духовного буття цілого народу, комплекс тих інститутів економіки, політики, культури, що діють на території, населеній національним колективом, і зв’язують його в компактну цілість, забезпечують розвиток у сучасному та майбутньому.

Про тривалість та сакраментальність української історії в контексті нашої державності свідчать такі дати: 988 рік – Хрещення Київської Русі-України; 1287 рік – у Львові затверджено Магдебурзьке право; 1648-1657 роки – Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького; 5 квітня 1710 рік – укладання "Конституції Пилипа Орлика"; З 2 по 17 жовтня 1990 року – Революція на граніті; 24 серпня 1991 року – проголошення незалежності України; 30 листопада 2013 по 23 лютого 2014 року – Революція гідності.

День Української Державності огорнутий не менш значущими символами. Так, упродовж історичного становлення Української держави синьо-жовтий прапор був символом боротьби за національні та соціальні права українського народу. Стяг пройшов шлях від прапора Руської національної гвардії до національного символу незалежної країни, коли став Державним Прапором України.

Тризуб – український символ, який зустрічався на нашій території з прадавніх часів. Найдавніше зображення, віднайдене археологами, датується X століттям. Припускають, що в той час це був магічний знак роду та оберіг.

Восени 1862-го на одній з патріотичних вечірок у Києві поет Павло Чубинський написав вірш, який починався словами "Ще не вмерла України ні слава, ні воля!" Цей текст сподобався композиторові Михайлу Вербицькому, і він написав до нього музичний супровід. А через 129 років пісня "Ще не вмерла Україна" стала державним гімном незалежної України.

Під час кожної інавгурації Президента України ми бачимо Пересопницьке Євангеліє. Ця традиція народилася 1991 року. Відтоді під час присяги президента на вірність народові України поряд із Конституцією та Актом проголошення незалежності України кладуть Пересопницьке Євангеліє. Це рукописна пам’ятка культури та християнства в Україні XVI століття, написана досить близькою до народної мовою.

"Молитва за Україну", знана також як "Боже великий, єдиний, нам Україну храни" – другий після гімну України національний музичний символ нашої країни. Її створив 1885 року композитор Микола Лисенко на слова Олександра Кониського.

Золота скіфська пектораль, знайдена 1971 року, одразу опинилася в центрі уваги та швидко перетворилася на своєрідний символ України. Вона стала візитівкою Скарбниці Національного музею історії України. Прикраса є не тільки видатною археологічною знахідкою, визнаною на рівні ЮНЕСКО, але й шедевром світового ювелірного мистецтва.

Софія Київська – найдавніший християнський храм, що повністю зберігся на східнослов’янських теренах, внесений до списку пам’яток ЮНЕСКО. От уже багато сторіч її вважають головною святинею Русі-України та меморіалом Хрещення Русі-України. Вона дійшла до наших часів з доби Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

Після початку повномасштабного російського вторгнення стрілецька пісня "Ой у лузі червона калина" стала символом української незламності. Більше того, пісня з понад столітньою історією по-новому зазвучала у наші дні, зокрема у виконанні лідера гурту "Бумбокс" Андрія Хливнюка.

Князь Володимир Великий за свого правління в Україні-Русі почав кардинальні реформи. Він не лише охрестив Русь, але й розбудував сильну державу. Це один із найбільш яскравих політичних діячів Європи того часу. Сьогодні на Володимирській гірці в Києві стоїть пам’ятник Володимиру. Для столиці це перший пам’ятник, який було встановлено історичній особі.

Один із символів української державності – створена з ініціативи Володимира Великого Десятинна церква. Вона з’явилася в Києві одразу після хрещення Русі. Нині залишки фундаменту Десятинної церкви є пам’яткою національного значення.

Українська Центральна Рада посідає важливе місце в історії України. Це був перший загальнонаціональний орган, який у Четвертому Універсалі проголосив українську державність та першу нашу Конституцію на початку ХХ століття. Нині пам’ять про ті часи зберігає Будинок Центральної Ради – історична споруда у самому серці київського середмістя, на вулиці Володимирській.

"Запорозький марш", написаний незрячим бандуристом Євгеном Адамцевичем – один із музичних символів боротьби за Незалежність України. Він разом із гімном України звучав на мітингах у другій половині 1980-х. Після здобуття Незалежності саме під звуки "Запорозького маршу" збиралися депутати у Верховній Раді України. Він же став основним маршем репертуару оркестрів Збройних Сил України, замінивши імперське "Прощання слов’янки".

Один із символів української державності – Михайлівський Золотоверхий собор, що в Києві. Михайлівський собор під час Революції гідності зіграв виняткову роль як місце прихистку для майданівців.

У День Української Державності ми повинні усвідомити, що наш головний ворог ненавидить українців як націю, бо не може змиритися з українською державністю, нашою незалежністю і нескореністю. Але після всього, що пройшов наш народ, після всього, чого ми навчилися за століття, українці ніколи не віддадуть своєї незалежності. І вже не зламаються зсередини, як це бувало не раз. Адже сьогодні ми нарешті маємо національну єдність –  обов’язкову умову збереження державності. І як влучно сказав у своєму вірші "Сізіфова земля" Іван Малкович:

Це – щаслива земля

із медами пізнань

зі смарагдом здійснених бажань

і поривів у космос безмежний

І між нами герої стоять

і говорять до нас обіймають

мов братів із Азова які

перейшли чорну Лету страждань

Боже Боже ти ж бачиш:

це – ми що з океану туги завзялись збити грудку потужності –

Тут дозріває сила…

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram