Останнім часом значно зросла "будівельна" колекція Музею історії міста Кам’янське.

Як наголошують у музеї, зразки цегли та черепиці є своєрідним літописом забудови міста і селищ, розвитку будівельної промисловості на межі ХІХ–ХХ ст. Клейма на будматеріалах відображають прізвища власників фабрик і заводів.

Виявляється, що корпуси заводської лікарні, найстарішої в Кам’янському, споруджувалися з цегли, виробленої, зокрема, на заводах купця Григорія Савича Яська, що діяли в селах Мишоловка та Пирогове Київської губернії.

Для спорудження заводського училища використовувалася цегла, виготовлена на заводах купця, домовласника й відомого громадського діяча Якова Миколайовича Бернера, розташованих на вулицях Великій Васильківській та Кирилівській у Києві.

У Верхньодніпровському повіті Катеринославської губернії діяв цегельний завод поміщика Федора Шишки, що мав торговельні зв’язки з Дніпровським заводом у Кам’янському. На цеглі ставилося клеймо "Ф. Ш.". Подібне клеймо, але "Ш. Ф.", ставив на вироби Шефтель Френкель, власник одного з катеринославських цегельних заводів.

Не менш цікаву інформацію подають клейма на зразках черепиці. Дах одного з будинків на старій Запорізькій вулиці був вкритий черепицею, виготовленою на заводі С. Н. Гапошкіна.

З Верхньодніпровського повіту походить зразок черепиці, виготовленої на заводі промисловця, селянина за походженням Андрія Івановича Зезуля, одному з 12 черепичних та 25 цегельних заводів, відомих у повіті.

У 1902 році А. І. Зезуль за отриману позику у своєму рідному селі Саксагань поблизу Кривого Рогу заснував цегельно-черепичний завод, який випускав пресовану цеглу та марсельську черепицю ручного виготовлення. За свою продукцію завод був нагороджений золотою медаллю на одній з промислових виставок.

У музеї сподіваються, що "цегельна історія" міста буде мати й нові сторінки.

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram