Сучасні герої Камʼянського, яких треба знати: путівник памʼяті для кожного

20 Листопада, 2023 | Місто ТОП міста | Альона Руденко

2014 рік став початком вторгнення росії до України, саме з цього року беруть відлік болючі події і не менш болючі втрати. Тільки в Кам’янському з 2014 року під час виконання бойових завдань та внаслідок травм загинули більше двохсот військових, багато вважаються зниклими безвісти. На згадку про подвиг українських героїв у Кам’янському розміщено низку пам’ятних об’єктів. Пам’ятник та Алея Пам’яті полеглих захисників України, Алея героїв кладовища по вулиці Весняній, меморіальні дошки та меморіал українським та чеченським воїнам, а також хаб "Родини загиблих героїв міста Кам’янського". Окрім майдану Героїв сьогодні на честь загиблих кам’янчан перейменували 9 вулиць, а в музеї історії міста Кам’янське відкрили змістовну експозицію. Про Кам’янське, огорнуте пам’яттю про захисників України, дивіться у новому випуску Топ Міста.

Пам’ятник полеглим захисникам України – Майдан Героїв

Одним із перших меморіальних об’єктів, присвячених загиблим у підступній російській війні, став пам’ятник полеглим захисникам України, який встановили у 2015 році на площі Героїв, але передувала його встановленню кропітка історія із звільнення від вождя всіх пролетарів – Леніна. Пам’ятник Іллічу перестав існувати 22 лютого 2014 року. А 1 травня того ж року місцеві комуністи увінчали п’єдестал бюстом вождя пролетаріату, достоту поп-артівського забарвлення, на щастя, незабаром цей бюст зник. Згодом громадські активісти встановили на площі камінь у пам’ять про загиблих за Україну, а також стенд із світлинами 49-ти загиблих кам’янчан. А вже наступного, 2015 року, площу Леніна було перейменовано на майдан Героїв.

Так, очистившись від гнітючого спадку радянщини, площа почала відроджуватися у вже новому образі, хоч із акцентом на болючі події, а її серцем став пам’ятник загиблим Героям АТО. Поруч із каменем, встановленим раніше патріотами, з’явилися дві мармурові плити. На одній із них вибиті прізвища загиблих Героїв, на другій – присвячений їм вірш української музикантки та волонтерки Христини Панасюк. Довершують композицію три сталевих лелеки, розташованих над плитами. Одразу за пам’ятником облаштована алея пам’яті загиблим героям АТО та масштабний меморіальний комплекс, відкриття яких відбулося у вересні 15 вересня 2018 року.

Меморіальний комплекс складається із гранітних стел із прізвищами полеглих кам’янчан. На стелах із багатошарового скла розташовуються світлини загиблих. На Алеї також можна побачити фото з передової, зроблені відомим фотографом Дмитром Муравським. Участь у затвердженні проєкту взяли представники міської ради, громадської організації "Родини загиблих героїв міста Кам’янського" і рідні загиблих воїнів-кам’янчан.

Характерно, що стели меморіалу встановлені зі спеціальною підсвіткою, а світлини, надруковані на склі, мають ефект 2D, тож їх видно з двох сторін. Зроблена за останніми технологіями композиція передає відчуття повного заглиблення у те, що зображено на стелах та змушує замислитися про жорстоку ціну нашої свободи, яку віддав кожен із воїнів.

Дві Алеї героїв кладовища по вулиці Весняній

Спочатку на території кладовища по вулиці Весняній, що знаходиться у районі Соцміста, було створено Алею воїнів АТО. Поховання розпочалися із 2014 року, але потім з’ясувалося, що в цьому ж місці поховані воїни часів Другої світової війни, тож коли дійшли до могил, поховання повністю припинилися, це відбулося у 2021 році.

На сьогодні Алея воїнів АТО нараховує 33 могили. Тоді як Алея героїв була створена з початку повномасштабного вторгнення. Оскільки на Алеї воїнів АТО поховання вже здійснювати було неможливо, представники міської влади та підприємства "Спецкомбінат", на балансі якого знаходиться територія кладовища, вирішили обрати відкриту ділянку неподалік.

Перше поховання відбулося тут через сім днів після повномасштабного вторгнення – 3 березня 2022 року поховали військового Михайла Шімона. А 12 вересня 2022 року тут одночасно було поховано 5 воїнів-кам’янчан. Саме Алея героїв показує увесь жах війни. Площею 200 метрів у довжину та 120 в ширину, якщо подивитися далі, можна побачити 3 ряди могил, поховані більше 200 чоловік, на превеликий жаль, ця цифра тільки зростає.

На сьогодні до Алеї героїв проведено воду, найближчим часом планується встановити огорожу та підключити освітлення. А вже в березні наступного року передбачено встановлення пам’ятників першого та другого ряду могил за кошти місцевого бюджету. До слова, на кладовищі вже встановлено 5 пам’ятників за бажанням і за рахунок рідних полеглих захисників. Окрім того, на сьогодні йде домовленість з обласною військовою адміністрацією про дозвіл на відведення території для Алеї невідомих солдатів. Таке рішення було прийнято невипадково, адже через велику кількість неопізнаних тіл захисників, які надходять із поля бою по всій Україні, такі військові повинні бути поховані під номерами як неопізнані. Якщо потім, після звернення рідних, буде співпадіння генетичного аналізу ДНК, проводитиметься ексгумація. Ця процедура потребує застосування спеціальної техніки, тому було вирішено обрати ділянку поблизу від Алеї героїв.

Саме тут у центрі Алеї героїв, на місці, де сьогодні проводиться відспівування військових, планується встановлення меморіальної стели. Передбачається, що цей пам’ятний знак буде своєрідним вказівником на духовній важливості місця спочинку захисників. Також буде встановлено меморіальну дошку, де викарбують імена військових, які за рішенням суду визнані загиблими, але їх тіл немає, сьогодні таких воїнів у Кам’янському більше п’яти.

Меморіальні дошки, перейменовані вулиці та меморіальний комплекс українським і чеченським військовим

За офіційною інформацією, на території Кам’янської міської територіальної громади розміщено 35 меморіальних дошок на честь кам’янчан, які загинули під час бойових завдань у зв’язку із військовою агресією росії проти України. Дошки, розміщені переважно на фасадах навчальних закладів, де здобували освіту захисники чи будинках, де вони проживали. Також ліцей №37 сьогодні носить ім’я українського захисника Максима Самойловича, до речі, саме в цьому ліцеї навчався герой України лейтенант Юліан Ступак.

З вересня минулого року розпочався процес перейменування вулиць. Так, 9 вулиць тепер носять імена героя України Юліана Ступака, Олександра Малофєєва, Сергія Воробйова, сержанта Коновалова, Євгена Мельнікова, Артема Тесленка, Максима Чиженка, Вадима Пузирьова, а вулиця Андріївська, перейменована на честь шістьох воїнів, які мешкали на ній, але загинули у проміжку 2014-2022 років.

Не можна оминути увагою й меморіальний комплекс пам’яті українським і чеченським військовим. Меморіал відкрили до цьогорічного Дня Захисників та Захисниць України на майданчику колишнього Придніпровського хімічного заводу. На світлинах зображені 20 військових, пам’ять про яких буде вічною.

Хаб "Родини загиблих героїв міста Кам’янське" – Проспект Свободи, 36

Зазвичай рідні воїнів збиралися на цвинтарі, де знайшли вічний спокій дорогі їх серцю захисники, а вже в березні 2023 року в приміщенні Територіального центру відкрився хаб "Родини загиблих героїв міста Кам’янське". Відтепер близько 282 родини загиблих героїв проводять тут колективні зібрання, тренінги, семінари з психологічної підтримки та інші заходи, які зігрівають душу.

Хаб для родин героїв складається із двох аудиторій – кімнати для проведення зустрічей та зали Пам’яті полеглих кам’янчан. На окрему увагу заслуговує остання. Як тільки відчиняються двері, присутніх зустрічає величезний колаж із фото загиблих воїнів – кожне фото містить короткі відомості про захисника. А на іншій стіні розміщені фото матерів загиблих військових, які входять до постійно діючої виставки "Ось мати твоя". На превеликий жаль фото воїнів, як і фотовиставка матерів постійно поповнюється. Посередині залу на чорній дерев’яній підвісці розміщено дзвін пам’яті. На окрему увагу заслуговує світлове оформлення. Світло на стелі вдало поєднується із приємним ніжно-блакитним кольором стін, а на спеціальній дерев’яній ніші, яка розміщується вздовж колажу із фото, розташовані мініатюрні світильники, які підсвічують фото героїв теплим жовтавим світлом, створюючи ефект ще більшої проникливості та водночас шанобливої гордості за кожного полеглого кам’янчанина.

Постійно діюча історико-документальна виставка в Музеї історії міста Кам’янське "Україна. Ціна свободи" Проспект Свободи, 39

Боротьба українського народу за власну гідність і свободу, починаючи з подій Помаранчевої революції 2004 року, охоплюючи події Революції Гідності та російсько-української війни – від АТО і ООС до повномасштабного вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року. Все це можна прослідкувати тут, на історико-документальній виставці "Україна. Ціна свободи", яка працює в Музеї історії міста Кам’янське з 21 листопада 2022 року і триватиме, за словами організаторів, до нашої Перемоги.

На виставці представлені предмети кам’янчан – безпосередніх учасників подій, авторські фотографії подій Євромайдану Сергія Петренка, особисті речі учасників бойових дій, уламки зброї, предмети уніформи та амуніції. Як, наприклад, елерон пробитий кулею безпілотника "Шахед", який був збитий силами оборони України, є елементом волонтерської допомоги з нашого міста. Куратор виставки, старший науковий співробітник музею Євгеній Гаврилов, розповів, що один із підприємців нашого міста надав підрозділу НГУ систему безперебійної подачі набоїв до кулемету "Мурена", за допомогою якої і було збито ворожий безпілотник, а також колекція музею поповнилася прапором і шевроном цього підрозділу, серед військових якого є кам’янчани, які захищають небо Києва.

Чіпає за душу людей і ось цей джгут Есмарха – це гумовий джгут, який раніше був стандартним в аптечці ЗСУ і відзначився своєю неефективністю. Такий джгут використовувався ще на початку російсько-української війни, і показує із яким неефективним, часто радянським екіпіруванням мали справу українські військові, тоді як сучасні турнікети зберегли не одне життя.

На виставці також показано як Кам’янське, зокрема, волонтерська організація "Жіноча сотня" допомагала нашим воїнам, що підкреслює народний характер цієї війни. Так, представниці цієї організації, створювали тактичні браслети, які можна було затягувати, щоб зупинити кров. У музеї також знаходяться цінні для кожного воїна реліквії, наприклад, гільза снаряду, яким бійці 39-го батальйону територіальної оборони Дніпро-2 підбили перший ворожий танк. Гільза, підписана позивними військових, довго перебувала в підрозділі, а потім хлопці вирішили, що важливо зберегти це не тільки для групи бойових побратимів, але й для історії нашого краю та всієї України.

Зацікавлює багатьох відвідувачів один куточок, багато, хто спочатку уважно розглядає форму та речі, які довкола, а коли вчитується, що це належало окупанту, одразу з гнівом відходить. Тоді як у іншому куточку, під склом, знаходиться форма, захисника Максима Чиженка. Він загинув від втрати крові в боях під Авдіївкою у березні 2022 року, адже ворожа куля наскрізь пройшла крізь серце і на формі добре помітно кривавий слід. Форму до музею віддали мама і дружина Максима.

Саме такі речі дають можливість не тільки побачити, а й духовно відчути те, що відбувається нині, зрозуміти, що історія твориться зараз, а виставка постійно поповнюється, на жаль, як правило, скорботними речами. Але саме завдяки цим речам ми краще розуміємо, яку ціну Україна платить за свою свободу.

Ми завершуємо наші відвідини місць пам’яті про героїчну славу українських воїнів. Не знаю як для вас, а для нас цей репортаж є напрочуд пам’ятним і світлим, хоча ми згадували про місця, огорнуті скорботою. Напевно тому, що кожне з перерахованих місць вчить нас не забувати, бути вдячними, а ще любити тих, кого ми не знали. Саме любов – найвищий прояв альтруїзму і людяності, того чого ніколи не було і не буде у нашого ворога, але цієї любові було так багато у кожного з кам’янчан, які назавжди увійшли до Війська Небесного. І нехай ці слова, сказані кожним із нас завжди будуть із щирим змістом – Героям слава!