100 років тому народився великий кіномитець Сергій Параджанов (1924–1990), який любив Україну й прославив її на весь світ. Про ювілейну дату нагадали в Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Український та вірменський режисер є яскравим представником українського поетичного кіно. Міжнародне визнання прийшло до Параджанова після екранізації у 1964 році повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні.

«Як зняти фільм? Те, що знімаєш, треба любити», – говорив Параджанов.

Творчість та громадська позиція Сергія Параджанова – а він, зокрема, неодноразово висловлювався за дотримання свободи слова у пресі, – не задовольняли стандарти радянської влади, і зрештою режисер був тричі заарештований. Та попри всі заборони й переслідування Параджанов залишався вірним своїм ідеям.

Митець збагатив світову культуру також стрічками «Андрієш»,  «Українська рапсодія», «Колір граната», «Легенда про Сурамську фортецю»,  «Ашик-Керіб».