Минув рік відтоді, як у ніч проти 6 листопада 2025 року Кам’янське здригнулося від масованого удару ворожих безпілотників. За час, що минув з тієї страшної ночі інтенсивність повітряних атак по всій Україні лише зросла – ворог щодня продовжує підступно нищити об’єкти критичної інфраструктури та цілеспрямовано бити по мирних житлових будинках. На жаль, ми вимушені жити, працювати та виборювати своє право на майбутнє в таких надскладних умовах. Проте обов’язок кожного з нас — карбувати в пам’яті кожен злочин окупантів і пам’ятати кожне втрачене життя.

Тієї трагічної осінньої ночі Росія здійснила масштабний повітряний напад, випустивши по території нашої країни 135 ударних БпЛА типів Shahed, "Гербера" та інших модифікацій. Попри те що сили протиповітряної оборони та підрозділи радіоелектронної боротьби знищили та придушили 108 ворожих цілей, основним епіцентром удару на Дніпропетровщині стало саме Кам’янське. У місті було зафіксовано влучання та падіння уламків: під прицілом окупантів опинилися залізнична станція Запоріжжя-Кам’янське, об’єкти міської інфраструктури та місцеве транспортне підприємство, де було пошкоджено будівлі, територію та матеріально-технічну базу.

Найтяжчих руйнувань зазнав цивільний житловий сектор. Один із ворожих дронів поцілив у чотириповерховий житловий будинок, повністю зруйнувавши дах, перекриття та квартири в одному з під’їздів. Вибуховою хвилею було понівечено ще сім навколишніх будинків, вибито шибки та пошкоджено припарковані у дворах автомобілі. Внаслідок атаки у місті виникли кілька пожеж, а поранення різного ступеня важкості дістали 8 мирних мешканців. Четверо з них потрапили до лікарень, зокрема 30-річна жінка перебувала у важкому стані.

Аварійно-рятувальні роботи та розбір завалів потрощеної багатоповерхівки тривали протягом усього дня 6 листопада. До останнього залишалася надія, проте під уламками власної оселі рятувальники ДСНС виявили тіло загиблого камʼянчанина – Балагури Олександра Михайловича, 1965 року народження. Його життя підступно обірвав російський удар.

Ліквідація наслідків ворожого прильоту розпочалася з перших хвилин після вибухів. На місце трагедії для координації дій усіх служб одразу виїхав міський голова Андрій Білоусов. Усі комунальні структури, ДСНС, поліція, медики та волонтери працювали як єдиний злагоджений механізм. Для людей, чиї домівки були понівечені, на місці розгорнули пункти прийому звернень, працював мобільний ЦНАП для фіксації збитків за програмою "єВідновлення", приймали заяви психологи та благодійники. Фахівці КП "Добробут" оперативно закривали розбиті контури, прибирали територію та проводили заміри вікон, а шістьох мешканців, які втратили дах над головою, тимчасово розселили в гуртожитку.

Вагому підтримку потерпілим надали волонтерські та благодійні організації — "Карітас Кам’янське", "Проліска", ГО "Бджола", Фонд розвитку Кам’янського, "Червоний Хрест", "Осоння України" та Волонтерський хаб "Покрова", які забезпечували людей будівельними матеріалами, гарячим харчуванням і першою необхідною допомогою.

Як зазначав очільник міста Андрій Білоусов,

Сьогодні, через рік після цієї чорної дати, ми всі розуміємо, що за кожним вибитим вікном і за кожною руїною стоїть біль конкретної родини, але водночас – надзвичайна згуртованість усієї нашої громади. Сьогодні Кам’янське згадує Олександра Балагуру та всіх невинних жертв російської агресії. Цей удар став ще одним нагадуванням про те, проти якого підступного ворога ми стоїмо. Ми пам’ятаємо кожен злочин, підтримуємо один одного і продовжуємо тримати стрій задля життя та перемоги.