Прошитий у СРСР бункерний диктатор з імперськими амбіціями сьогодні влаштував танці на кістках, охрестивши це дійство гордою назвою “Парад перемоги”. Попри побоювання світової спільноти загалом та України зокрема, жодної загальної мобілізації чи війни оголошено не було. Але, як і очікувалося, представників цивілізованих країн на параді вбивць, ґвалтівників та мародерів помічено не було. Майже вся промова Володимира Путіна була присвячена Україні та нашим західним партнерам, підтримка яких все ніяк не дає спокою президентові країни-агресора, який затримався на посту. Путін примудрився згадати навіть про пожежу в будинку Профспілок в Одесі. Тільки ось забув, що різниця між загибеллю 45 людей і геноцидом цілого народу все ж таки є.

Спробуйте порівняти декілька основних тез диктатора з його “святкової промови” з об’єктивною реальністю:

• Російські військові борються на Донбасі “за людей”, за “безпеку Батьківщини”;
• Росія завжди виступала за створення системи безпеки, але країни НАТО мали “інші плани”;
• Зіткнення з “нацистами та бандерівцями” було неминучим. Росія дала “запобіжну відсіч”, це було “вимушене і єдине правильне рішення”;
• На заході зараз звеличують зрадників;
• Якби був хоч один шанс розв’язати питання в Україні мирними методами, РФ би його використала;
• У Росії свій шлях…

…і так далі, і тому подібне. Президенту Росії та його поплічникам цинізму не позичати. Ось він, наприклад, покладає квіти до меморіалу міст-героїв. Так, у тому числі до стели Києва та Одеси – міст, які за його наказами регулярно обстрілюють російськими ракетами.

Своєю чергою, екс-міністр культури РФ та учасник переговорної групи Володимир Мединський, у найкращих традиціях цинічності свого господаря, відповів на запитання журналістки видання “Маяк”:

https://www.youtube.com/watch?v=-DFGwa8o5aA&ab_channel=KZ%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8B%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%B8%D1%8Fvs%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0

Так і хочеться запитати: “Тобто ніколи, Володимире Ростиславовичу?”.

Але це Москва, а що відбувалося у регіонах РФ? Таке можна назвати лише горезвісним словом “побєдобєсіє”.

Останнє слово у військовій техніці, проти такого безсилий навіть “бандерамобіль” та бойові голуби ЗСУ.

Цікаво, чи зможуть ці дитячі танки піднятися хоча б проспектом Свободи в Кам’янському чи покотяться назад?

З авіацією взагалі якась плутанина вийшла. Попри різноманіття кліматичних зон, часових поясів та регіонів, у “неосяжній” не знайшлося жодного міста з досить гарною погодою для повітряної частини параду. Або ж справа зовсім не в цьому?

Але ніякі погодні умови не завадили в Новосибірську випустити в небо цілий По-2, відомий також як “кукурудзяник” – він пролетів на тлі абсолютно чистого і сонячного неба.

Ось, до речі, ще один приклад лицемірства:

Народна любов переслідує “рускій мір” далеко за його межами. У Польщі посла РФ облили червоною фарбою:

Глава МВС Польщі Маріуш Каміньський вже прокоментував цей перформанс: «Збори противників російської агресії на Україну, де кожен день відбувається злочин геноциду, були законними. Емоції українських жінок, які беруть участь у маніфестації, чиї чоловіки мужньо борються за захист Батьківщини, зрозумілі».

Dziękuję bardzo!

З інших добрих новин – аналіз фрази Путіна від Олексія Арестовича.

Ну що ж, сподіватимемося, що таке тлумачення слів диктатора не помилкове.