Ось таку міську фотозамальовку кількарічної давності опублікував на своїй сторінці в соцмережі кам’янський краєзнавець та дослідник історії міста Дмитро Кубанов. Знімок спричинив серед городян активне обговорення, безперечно варте уваги.

Кам’янчанин Юрій Бережний розповів, що колись по всьому місту майже в кожному дворі існувало по декілька голуб’ятень: «Були вони дуже різні: дерев’яні, оббиті бляхою і зварені з листового металу, оббиті дошками всередині, цегляні. Із внутрішніми сітчастими та зовнішніми цільними дверима з кількома замками. З піддаховими кватирками, поличками для злету й посадки голубів поверх дверей. Зведені на сваях чи надбудовані поверх сарайчиків або гаражів».

За словами Юрія Бережного, голубівництво – досить дивне з точки зору економіки захоплення – поширилося у післявоєнні роки через малі статки любителів голуб’ятини. Та, разом з тим, голуби економічно є дуже невигідними птахами. Вони багато їдять, вихід м’яса на кілограм зерна в них значно менший від тієї ж курки, яка на додаток, окрім м’яса, ще й яйця дає. А ціна окремих рідкісних видів голубів перевищувала ціну кількох курей. Тож дозволити собі утримання таких птахів міг не кожен пересічний громадянин. Останнім осередком голубиної культури в місті був міський клуб голубоводів – на жаль, зі смертю старих його членів цей рух зійшов нанівець.

Як припустив шанувальник історії міста, відомий у соцмережі під псевдонімом «Владимир Во Ще», голубівництво до Кам’янського занесли поляки з Нижньої колонії. Адже це хобі було давнім у європейських промислових містечках серед кваліфікованих робітників, які й становили основний контингент району. Наприклад, у майбутнього генсека Леоніда Брежнєва, коли він жив з батьками в Нижній колонії, було прізвисько «Льоня-голуб’ятник», і любов до цих птахів він зберіг назавжди.

Цікаву публікацію автора Ф. Кисельова під назвою «Голуби при клубі» (газета «Дзержинець», 19 травня 1957 року) навів відомий журналіст Віктор Куленко:

«Готуючись до фестивалю молоді, правління клубу металургів у Романково проявляє ініціативу. Серед ряду цікавих заходів, що тут проводяться, великий інтерес у молоді викликали збори голуб’ятників. В клубі зібралося близько 100 молодих і літніх любителів чудових птиць, які стали символом миру і дружби народів.

На цих зборах була подана пропозиція: збудувати біля клубу загальноселищну голуб’ятню на 80–100 голубів. Швидко оформилась ініціативна група на чолі з головою правління т. Красом.

В час наступного 3-денного фестивалю молоді Романково відбудеться відкриття колективної голуб’ятні, яка будується. Під звуки маршу кожен голуб’ятник впустить принесеного з свого двору голуба чи голубку у нове житло біля клубу».

Тож, як бачимо, голубівництво у місті розвивалося за двома напрямами – і з харчовою метою, і суто як хобі. Ймовірно, ця надзвичайно цікава складова міської історії та культури ще чекає своїх дослідників.

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram