«Невільники» Мікеланджело на Транспортній площі. Фото звідси

Нещодавно ми згадували про те, як у Кам’янському з’явилася головна міська площа. Не менш цікавою є історія скульптур та пам’ятників, що в різний час розташовувалися на ній. Починалося все з класики.

«Помнится, что после войны вход на бульвар со стороны Транспортной площади украшали две копии скульптур… Микеланджело Буонаротти «Умирающий раб» и «Восставший раб». Динамичность этих статических скульптур меня настолько поразила, что я увлекся творчеством этого незаурядного художника и навсегда стал поклонником его таланта», – згадував краєзнавець Ігор Вікторович Подзерко у книзі «Мой город».

Згодом ці класичні скульптури прибрали та встановили на їхніх п’єдесталах більш ідейно витримані статуї будівельників – робітника і робітниці, – зафіксовані на низці відомих знімків Транспортної площі.

А в 1958 році на площі звели головний міський пам’ятник Леніну авторства видатного скульптора Івана Гавриловича Першудчева, уродженця Кам’янського. Відтоді площа отримала ім’я вождя пролетаріату. Скульптури ж будівельників перенесли у сквер на її протилежну сторону.

Швидше за все, ці статуї зникли під час масштабної реконструкції скверу, що відбулася в 1976 році з нагоди встановлення бюста Брежнєва. Тоді ж було впорядковано й територію навколо пам’ятника Леніну, адже площі біля першого Ілліча не годилося виглядати скромніше, ніж біля другого.

Пам’ятник Леніну перестав існувати 22 лютого 2014 року. А 1 травня того ж року місцеві прихильники комуністичної ідеології, немов на потіху, увінчали спорожнілий п’єдестал невеликим розфарбованим бюстом свого натхненника. Звісно, вже незабаром цю сумнівну інсталяцію було скинуто.

Згодом громадські активісти встановили на площі камінь у пам’ять про загиблих за Україну. Наступного, 2015 року площі присвоєно ім’я «майдан Героїв». А сучасний меморіал – Алею пам’яті полеглих захисників України – тут було споруджено в 2018 році.