Сьогодні світ відзначає всесвітній день укулеле — свято маленької чотириструнної гітари, що зазвичай асоціюється з гавайським сонцем, легкістю та безтурботністю. Проте в українських реаліях цей інструмент отримав зовсім інше, сталеве та героїчне звучання.

Блоха, що стрибає: історія позитиву

Укулеле з’явилася на Гаваях наприкінці XIX століття. Її назва у перекладі означає "блоха, що стрибає" — саме так місцеві жителі охрестили інструмент через швидкий рух пальців музиканта по струнах. Сьогодні цей інструмент люблять у всьому світі за його щирість, але для одного українського воїна укулеле стала символом незламності.

Укулеле зі сталевим характером

Але як звучить укулеле там, де замість морського бризу — запах пороху? В 128-й окремій бригаді ТрО "Дике Поле" цей інструмент отримав справжнє "фронтове" переродження. Тут з’явилося унікальне укулеле, яке неможливо сплутати з жодним іншим у світі: замість звичного дерева його корпусом стала радянська протитанкова міна ТМ-62М.

Це дивовижне перетворення "зброї смерті" на інструмент життя здійснив сапер Андрій із позивним "Чорнозем". До великої війни він жив музикою — працював професійним звукоінженером та грав у гуртах. Ставши сапером, Андрій не полишив творчість, а ідея створити гавайську гітару з міни прийшла до нього випадково, під час підготовки чергового "скиду" для ворога. Майстерність музиканта та досвід сапера дозволили втілити цей сміливий задум у залізі.

Музика як шлях до себе

Для самого Андрія музика стала справжньою терапією. Під час виконання бойового завдання воїн підірвався на протипіхотній міні й втратив частину ноги. Протез, реабілітація та фантомні болі — усе це було надважким випробуванням, але саме гра на струнах допомогла йому повернутися до себе. Андрій навчився ходити з протезом і знову став у стрій до своєї бригади.

Сьогодні він грає не лише для душі, а й дає концерти для поранених побратимів у шпиталях. “Музика — це емоції насправді позитивні, я намагаюсь в основному грати веселі пісні”, — ділиться захисник.

Мистецтво, що допомагає армії

Свій перший унікальний інструмент Андрій виставив на благодійний аукціон, а всі виручені кошти спрямував на потреби підрозділу. Згодом "Чорнозем" створив ще одне укулеле — вдосконалене, з кращим звучанням та врахуванням попереднього досвіду.

Ця історія — про те, що українську душу неможливо зламати. Навіть із того, що призначене руйнувати, наші воїни здатні створити прекрасне.