+380971399964 kp-mis@ukr.net
Кам'янське

вологість:

тиск:

вітер:

USD

36.56

EUR

37.38

Вівторок, 9 Серпня 2022 07:08:29
+380971399964 kp-mis@ukr.net

USD

36.56

EUR

37.38

новини на пульсі:

Микола Ктитарєв – видатний очільник Кам’янського-Дніпродзержинська

04 Серпня, 2022

Вісім років тому на 90-му році пішов з життя Почесний громадянин міста Микола Михайлович Ктитарєв. Дата не «кругла», але пам’ять про цю людину не потребує круглих дат.

Микола Михайлович Ктитарєв народився 21 квітня 1925 року в Кам’янському, у родині робітника металургійного заводу. Учасник війни з 1943 року. За винятковий героїзм, проявлений під час бойових дій у районі Марієнфельде (Німеччина), в 1945 році нагороджений медаллю «За відвагу».

Після демобілізації у 1950 році повернувся до рідного міста. У 1951–1952 рр. працював редактором міського радіомовлення, редактором газети «Серп і молот» азотно-тукового заводу, у 1958 – механіком азотно-тукового заводу. У 1957 році закінчив Дніпродзержинський металургійний інститут. Протягом 1959–1961 років – секретар парткому азотно-тукового заводу, в 1961–1963 роках – другий секретар Дніпродзержинського міськкому партії.

З 1963 по 1981 роки Микола Михайлович Ктитарєв – голова виконкому Дніпродзержинської міської Ради народних депутатів. Цей період став добою найбільшого розквіту міста. Ефективно працювала економіка і соціальна сфера, активно велось будівництво, створювались видатні архітектурні об’єкти, розвивались культурні заклади. Споруджено Південно-західний район («Черемушки»), розпочато забудову Лівого берега (збудовано низку мікрорайонів), виконано проєктування майбутнього мосту через Дніпро з планованим швидкісним трамваєм. Місто збагатили знакові будівлі та споруди, які на багато років визначили його неповторне обличчя.

Серед збудованого в ці часи – автовокзал (1964), привокзальна площа та залізничний вокзал (1965), кінотеатр імені Шевченка (1965), виконком міської ради та площа біля нього (1967), індустріальний інститут (1967), музичне училище (1967), каток зі штучною кригою (1967) та кафе «Льдинка» (1968), басейн олімпійського класу (1969), центральний універмаг (1969), Палац культури «Хімік» (1970), Палац спорту (1973), Будинок меблів (1973), готелі «Зоря» (1974) та «Олімпія» (1976), монумент Слави воїнам-визволителям (1975), бюст Л. І. Брежнєва та благоустрій скверу центрального проспекту (1976), кінотеатр «Комсомолець» (1977), молодіжний клуб «Полум’яні зорі» (1978), центральний Будинок побуту (1978), центральна аптека (1978), перший універсам (1979), Будинок політосвіти (1979), санаторій «Дніпровський» (відкритий у 1980). Було проведено реконструкцію будівлі та відновлено роботу міського театру (1981), розпочато будівництво дитячо-юнацької спортивної школи №4 (буде відкрита у 1983), музею історії міста (відкриється в 1985), кіноконцертного залу «Мир» (відкриється в 1987). Постають стильні будівлі трьох райвиконкомів, численні лікарні, школи, дитсадки, технікуми та училища.

Із 1981 року Микола Ктитарєв був уповноваженим Міністерства Зовнішньої торгівлі СРСР, до 1999 – керівником секретаріату Ради з питань виставкової роботи в Україні при Кабінеті Міністрів України.

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак пошани», 8 медалями. У 1986 році йому присвоєно звання «Почесний громадянин Дніпродзержинська».

Микола Михайлович Ктитарєв відомий і як письменник та поет: автор книг «В степу під Баглієм», «Двобій», «По зову сердец», літературного сценарію фільмів, що входили до аудіовізуального сеансу міського музею. Також залишив чимало спогадів – на жаль, досі не опублікованих для широкого загалу.

Долучайтеся, читайте та дивіться новини МІС ТБ на ресурсах: YouTube, Facebook, Instagram, Telegram

більше цікавих відео у телепроектах

назад до всіх новин