Саме в цей день, археолог і поет Борис Мозолевський, розкопуючи курган Товста Могила на Дніпропетровщині, знайшов унікальну знахідку – скіфську золоту пектораль.

Вона така єдина в світі. ЮНЕСКО назвала її "одним з найвизначніших археологічних відкриттів людства ХХ століття".  На нижньому колі пекторалі зображені коні, на центральному – рослини, а верхнє коло відображає життя скіфів.

Відкриття світового масштабу та комуністичний режим

Золота пектораль об’їздила увесь світ – вона побувала у провідних музеях кількох континентів. На відміну від того, хто її знайшов – Бориса Мозолевського не випускали з країни.

У 60-ті роки він заочно навчався на історико-філософському факультеті Київського університету. Свій перший археологічний сезон він провів у Придніпров’ї: тоді вони працювали на розкопках Страшної Могили поблизу міста Орджонікідзе (нині Покров). Ці регіони принесуть Борису Мозолевському світову популярність, але це буде пізніше.

Наприкінці 1965 року в Києві Мозолевський організував вечір, присвячений поетам-шістдесятникам, популяризувати творчість яких було заборонено. Через кілька днів він був звільнений з роботи і переданий під нагляд КДБ.

Потім були нові археологічні пошуки. Мозолевський брав участь у розкопках кількох курганів, де знайшли цінні пам’ятки скіфської культури.

Але вершиною його розвідок стала Товста Могила поблизу того ж Покрова на Дніпропетровщині, яка влітку 1971 року, 21 червня о 14–й годині 30 хвилин подарувала дослідникові знаменитий на весь світ артефакт – золоту пектораль.

За переказами, керівник експедиції Борис Мозолевський перед тим, як виїхати на розкопки, залишив записку такого змісту:

"Зобов’язуюсь знайти щось велике і блискуче."

І дійсно, Борис, ніби мав дар передбачення. Пектораль із золота 958 проби датується IV ст. до н. е., її вага – 1150г, а діаметр – 30,6см.

У 70-і роки звістка про знайдену Мозолевським пектораль облетіла весь світ. Можна сказати, що відкриття цього артефакту стало своєрідною "охоронною грамотою" для самого археолога: Мозолевський на той час продовжував перебувати під наглядом КДБ через "націоналістичні погляди", але археолог неочікувано став настільки відомим, що влада побоялась його арештовувати.

Шлях скіфського золота від початку війни

Чудом, за місяць до незаконного референдуму та анексії Криму, у лютому 2014 року скіфське золото було вивезене з півострова до Амстердама для участі у виставці "Крим: золото і таємниці Чорного моря".

Після анексії Криму Росією, голландці відмовилися повертати експонати до кримських музеїв. Свою відмову Нідерланди мотивували тим, що приймали колекцію від України, а тим часом міністерство культури росії заявило, що, оскільки кримські музеї, їхні фонди і колекції перейшли в її підпорядкування, то скіфське золото має бути передане у власність росії, а не України.

12 травня 2014 року Верховна Рада звернулась до парламенту Нідерландів з проханням – посприяти у поверненні до України колекції скіфського золота.

Народні депутати зазначили, що: "Існує реальна загроза втрати, знищення, пошкодження чи руйнування українських культурних цінностей. Активні протиправні дії кримських музеїв за підтримки Російської Федерації в напрямі судового повернення музейних предметів державної частини Музейного фонду України на територію окупованого Криму є доказом такої загрози".

11 березня 2019 року Апеляційний суд Амстердама почав розглядати апеляцію музеїв анексованого Росією Криму на рішення про повернення Україні колекції "скіфського золота".

Наразі золота пектораль зберігається у Музеї історичних коштовностей України в Киїєві і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.