Більше причин посміхатися якомога частіше
На перший погляд, усмішка – це простий рух м’язів обличчя, який ми легко контролюємо. Але що, якщо вона здатна впливати на наш настрій? Багато досліджень у галузі психології останніх років доводять зв’язок між фізичними діями та реакцією мозку – коли зміна в тілі змінює наш ментальний стан. Один із таких рухів – проста усмішка. Така елементарна дія запускає у нашому організмі багато механізмів.
Чудодійні ендорфіни
Коли ми посміхаємося, активується гіпоталамус – частина мозку, яка вивільняє ендорфіни. Вони дарують нам гарний настрій і прекрасне самопочуття.
Також у нас у мозку є амигдала, або мигдалеподібне тіло. Це два маленьких овальних скупчення в глибині скроневої частки півкуль мозку. Саме вона обробляє емоції, регулює поведінку, бере участь у формуванні пам’яті та сприйнятті вражень.
Попри те, що амигдала відіграє дуже важливу роль і займається складними речами, її можна обдурити: вона не відрізняє фальшиву посмішку від справжньої й активує гіпоталамус, а той, своєю чергою, вивільняє ендорфіни. Настрій підвищується, а рівень стресу знижується.
Геть, стрес!
Посмішка ще й впливає на рівень цього гормону стресу. Він підвищується в моменти небезпеки: для виживання вмикається механізм “бий або біжи”. А ось постійно високий рівень цього гормону – один із чинників хронічного стресу, який повільно, але вірно руйнує організм. Наприклад, починає давати збої імунна система, страждають серце і судини, підвищується ризик ментальних розладів.
Якоюсь мірою сміх може допомогти впоратися з цим станом. Одне дослідження показало, що заохочувальна посмішка пом’якшує наслідки стресу і навіть знижує частоту серцевих скорочень. Уся річ у тім, що, обманюючи амігдалу, ми штучно підвищуємо настрій, а це, зі свого боку, покращує як фізичний, так і психічний стан – що і знижує стрес.
З посмішкою – безпечніше
Коли ми посміхаємося, для мозку це може означати, що ми точно не перебуваємо в небезпеці. У міському середовищі або ж за хронічного стресу організм постійно напружений, бо підсвідомо очікує нападу. М’язи затиснуті та скуті. Однак ви напевно помічали, що під час зустрічі з друзями або перегляду улюбленої комедії ви смієтеся і розслабляєтеся, немов щось зсередини відпускає.
Це і є фізіологічна дія посмішки. Організм сприймає її як сигнал про відсутність небезпеки, тому серцебиття сповільнюється, тиск знижується, і ми автоматично розслабляємося.
Робимо оточуючих щасливішими
Посмішка сприймається оточуючими як прояв доброзичливості, а на глибинному рівні – відсутність небезпеки. Посміхаючись іншій людині, ви підсвідомо налаштовуєте її на більш позитивне і відкрите спілкування, навіть якщо вона цього не усвідомлює. Це називається ефект відображення.
Він виникає завдяки дзеркальним нейронам у мозку, які провокують наслідування дій і виразів інших людей. Так ми розуміємо чужі наміри. Ці нейрони активуються під час спостереження за діями нашого співрозмовника, наприклад, за його посмішкою. Через повторення жесту нейрони допомагають усвідомити, навіщо співрозмовник зробив свою дію. Так запускається кругообіг посмішок.
Звісно, поки ми ще не до кінця розуміємо всі процеси, за допомогою яких мозок може регулювати наш настрій, і тим паче точно не зрозуміло, як ми могли б його контролювати. Але посмішка, схоже, робочий лайфхак, якщо потрібно підтримати себе і трохи розслабитися.