Останні роки кожен із нас живе в постійному потоці новин, повідомлень та сповіщень. В умовах війни це навантаження стає критичним — ми щодня читаємо про обстріли, втрати та небезпеку. З одного боку, важливо знати, що відбувається, але з іншого — надмір такої інформації виснажує, викликає тривогу та безсоння.

Як зрозуміти, що новин стало забагато, і як допомогти собі впоратися з цим шумом? Про це ми поспілкувалися з Людмилою Єхаловою, психологом КУ "Центр професійного розвитку педагогічних працівників" Кам’янської міської ради.

Що таке інформаційне перевантаження?

За словами психолога, інформаційне перевантаження виникає тоді, коли обсяг даних перевищує здатність нашої психіки їх "перетравити". Окрім воєнних зведень, на нас тиснуть робочі чати, побутові справи та соціальні мережі. У цьому хаосі людина часто втрачає суть того, що відбувається, і відчуває постійну втому.

Людмила Єхалова наголошує: новини мають бути лише фоном нашого дня, а не головною подією, яка диктує настрій та поведінку. Важливо бути інформованим рівно настільки, щоб продовжувати займатися своїми справами, не дозволяючи кожному заголовку вибивати себе з колії.

Ознаки того, що ви виснажені

Психолог виділяє кілька чітких сигналів, які свідчать про перевтому від інформації. Це уповільнення мислення, важкість у зосередженні та нічні пробудження, коли першим ділом хочеться взяти телефон і перевірити стрічку.

"Якщо ви відчуваєте, що після прочитання новин піднімається тиск, болить серце чи голова — це чіткий сигнал: пора приділити увагу собі, а не гаджету", — зазначає фахівець.

Чому ми постійно шукаємо негатив?

Цікаво, що потяг до тривожних новин закладений у нас еволюційно. Мозок наших предків завжди шукав небезпеку, щоб врятуватися. Сьогодні цей механізм продовжує працювати, змушуючи нас підсвідомо фокусуватися на поганому. Проте в сучасних умовах такий "пошук загроз" не рятує, а лише накопичує в тілі гормон стресу — кортизол.

Як повернути собі контроль: практичні поради

Щоб захистити ментальне здоров’я, психолог радить діяти "маленькими кроками":

• Плануйте "години спокою". Повна відмова від гаджетів сьогодні майже неможлива. Замість цього визначте конкретний час (наприклад, дві години вдень), коли ви не читаєте новини, але залишаєтеся на зв’язку для близьких.

• Обирайте перевірене. Читайте 2-3 офіційні канали з достовірною інформацією. Це допоможе зменшити рівень маніпуляцій та паніки.

• Бережіть сон. Новини на ніч викликають викид кортизолу, що руйнує графік відпочинку. Краще замініть телефон на звичайну книгу — це допоможе організму заспокоїтися.

• Переходьте до дій. Будь-яка активність (донати, волонтерство чи просто допомога сусідам) дає відчуття контролю над ситуацією та позбавляє почуття безпорадності.

Головна зброя проти стресу — рух

Найважливіша порада від Людмили Єхалової — не давати стресу "застоюватися" в тілі.

"Гормон стресу нейтралізується рухом. Будь-яка неприємна новина має супроводжуватися дією. Пройдіться пішки з роботи або просто виберіться на прогулянку. Зробіть це своєю обов’язковою рутиною — вашій нервовій системі цей ритм потрібен для відновлення так само, як м’язам потрібен відпочинок після важкої праці".

Стабілізувати стан також допомагають прості сімейні традиції, наприклад, вечеря без телефонів, та дихальні вправи. Дбаючи про себе, ми зберігаємо сили, щоб жити, працювати та підтримувати інших.