У Кам’янському виникла  непроста ситуація у зв’язку з можливим перейменуванням провулку Олександра Какалюка на провулок Богдана Сагірова. Про початок громадського обговорення з питання перейменування було офіційно повідомлено на сайті міської ради 26 лютого 2026 року. У цьому повідомленні було зазначено, що з цією пропозицією виступили мати Богдана Сагірова та член родини полеглого захисника Олександра Какалюка.

Командир взводу 25-ї окремої повітрянодесантної бригади старший лейтенант Олександр Какалюк загинув 2 серпня 2014 року. Того дня він особисто тричі виїжджав на БТРі, щоб вивезти поранених та вбитих бійців. Під час третього рейсу отримав смертельне поранення від кулі снайпера.

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). 22 січня 2021 року, до Дня Соборності України, у Ліцеї інформаційних технологій Кам’янського було відкрито пам’ятну дошку, присвячену Олександру Какалюку, який був випускником цього навчального закладу.

На його честь у Кам’янському були перейменовані вулиця та провулок. Саме тому, що на честь Олександра було названо відразу два об’єкти, постало питання перейменування саме провулку. Назва вулиці, звичайно, залишається незмінною – імені  Олександра Какалюка

Богдан Вячеславович Сагіров став на захист України та її народу у травні 2022 року. Загинув 15 серпня 2024 року внаслідок ворожого ракетного удару по місцю дислокації особового складу поблизу одного з населених пунктів Сумщини.

Посилаючись на офіційне повідомлення на сайті міської ради, інформацію про перейменування розповсюдили ЗМІ Кам’янського.

Згодом

З огляду на це пані Валентина просить опублікувати "Публічне звернення до мешканців Кам’янського" від імені членів родини Олександра Какалюка.

Шановні мешканці міста Кам’янське!

Я звертаюся до вас як сестра загиблого воїна — Какалюка Олександра Валентиновича, який загинув 2 серпня 2014 року, захищаючи Україну в перші місяці війни.

У 2016 році рішенням міської ради у нашому місті було перейменовано провулок Пархоменка на провулок Олександра Какалюка. Це стало символом визнання його подвигу та знаком поваги громади міста до пам’яті про нього — як Героя і як вашого земляка.

Сьогодні триває громадське обговорення та вже активно триває голосування щодо ПОВТОРНОГО перейменування цього провулка на честь іншого полеглого воїна, який загинув у 2024 році, — Богдана Сагірова.

Я з великою повагою ставлюся до кожного Воїна, який загинув, захищаючи Україну. Кожен Герой заслуговує на пам’ять, на шану і на вдячність. Але пам’ять про одних не повинна вшановуватися шляхом стирання пам’яті про інших.

Мій брат загинув у 2014 році — тоді, коли війна лише починалася, коли ще не було повномасштабного вторгнення, коли країна тільки вчилася чинити опір. Але його жертва нічим не менша. Біль родини нічим не менший. І його подвиг — частина тієї самої боротьби, яка триває сьогодні.

Для нашої родини це перейменування — не адміністративне рішення. Це питання пам’яті. Честі. Гідності.

У місті ще є багато об’єктів, вулиць і провулків, які можуть гідно носити імена всіх наших Героїв-містян. Не потрібно протиставляти подвиги і жертви Героїв між собою, а вшанування пам’яті про одного не має стирати пам’ять про іншого. Тим більше не треба протиставляти пам’ять про загиблих у ЗСУ пам’яті загиблих в АТО, бо всі вони однаково заслуговують на шану і вдячність. Шкода, що пам’ять про подвиги і честь учасників АТО стирається і применшується.

Пам’ять не повинна конкурувати. Герої не повинні замінювати один одного. Ми всі боремося за одну країну — і за спільну пам’ять.

Зараз триває громадське голосування щодо цього питання. Прошу всіх небайдужих мешканців міста долучитися до голосування та підтримати збереження назви провулка Олександра Какалюка, проголосувавши ПРОТИ його перейменування.

Проголосувати можна за посиланням: https://consult.e-dem.ua/polls/3471

Дякую кожному, хто знайде час вшанувати пам’ять Олександра Какалюка і підтримати нас.