Сьогодні свій день народження відзначає Марія Дружко — людина, чиє ім’я в нашому місті стало синонімом незламності та справжнього служіння мистецтву. Її шлях у літературу розпочався неймовірно рано: Марія почала складати вірші ще до того, як навчилася писати, тому перші рядки п’ятирічної поетки дбайливо записувала в зошит її мама. Сама письменниця переконана, що в кожній людині від народження є іскра Божа, і не дати розвиватися своєму таланту — це справжній гріх проти власної природи.

Доля Марії Дружко — це історія величезної сили волі. Втративши зір у п’ятирічному віці після хвороби, вона не занепала духом. Завдяки підтримці родини, особливо матері-педагога, дівчина здобула блискучу освіту. Вона закінчила школу із золотою медаллю, навчаючись удома, а згодом успішно випустилася з Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Її провідником у світ професійного слова став відомий письменник Микола Миколаєнко. Саме він редагував її перші юнацькі спроби та до 16-річчя Марії зробив їй доленосний подарунок — видав її першу книгу "Журливі журавлі", зібравши до неї тексти, які дівчина надсилала йому поштою.

Вже у двадцять років Марія Дружко стала членкинею Національної спілки письменників України. Це було визнання її унікального таланту, але для самої авторки це стало лише черговою сходинкою, а не фінішем. Вона постійно експериментує, переносячи музичні жанри в літературу та створюючи незвичні симфонії та сюїти у віршах. Окрім поезії, Марія дедалі впевненіше працює у прозі, вважаючи, що вона має свою особливу ритміку та дозволяє передати те, що іноді важко вмістити в поетичні рядки.

Сьогодні Марія Дружко не лише пише сама, а й виступає музою та наставницею для молоді у творчому проєкті "VivArt". Орієнтуючись на постаті Ліни Костенко, Василя Стуса та Миколи Вінграновського, вона закликає митців ніколи не зупинятися, адже зупинка для творця — це крах. Ми щиро вітаємо нашу талановиту землячку! Бажаємо Марії Олександрівні, щоб її іскра Божа палала ще яскравіше, даруючи нам нові шедеври, а її життєва енергія продовжувала надихати Кам’янське на світлі вчинки. З днем народження, пані Маріє!